Дефіциту ємностей для зберігання урожаю не передбачається, — Тарас Висоцький

У 2021 році ціни в Україні та світі зростали на енергоносії, але у 2022 році точка напруги зміститься на продукти харчування. В умовах інфляційної кризи зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням ПДВ до 0% на продукти.

Таку думку висловив екс-виконуючий обов'язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, наприкінці 2021 року ціни на продукти зросли на 30-50% через витрати на виробництво продовольчих товарів, які прямо залежать від вартості енергоносіїв. Торік здорожчали мінеральні добрива (80% собівартості яких становить природний газ), пальне для машин та комбайнів та переробка на заводах.

Повідомляється, що цілком очікувано наступним на черзі буде зростання цін на продовольчому ринку, адже виробники закладають в ціну дорогі добрива та паливо. Він додає, вже навесні побачимо наслідки — продуктів вироблятимуть менше, а коштуватимуть вони дорожче.

«Негативні соціальні наслідки здорожчання їжі очевидні та з ними треба боротися. На щастя, ми маємо для цього ефективні інструменти, які вже застосовуються в розвинених країнах. І які конче необхідно застосувати нам у цьому році. Насамперед це зниження ставки ПДВ на продукти харчування», — розповів Павло Кухта.

За його словами, ставку ПДВ можна тимчасово на один рік встановити на рівні 0% (замість 20%) на ключові для українців продукти харчування. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на продукти.

Він акцентував, що продукти з ПДВ 0% коштуватимуть менше, тобто зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням податком на додану вартість. Таким чином можна полегшити життя людей в умовах інфляційної кризи та зняти соціальну напругу.

«Про намір застосувати 0% ставку ПДВ з 1 лютого для продуктів харчування вже оголосила Польща, яка наразі чекає погодження з боку ЄС. В податковому законодавстві ЄС взагалі прямо передбачена можливість встановлювати знижені ставки ПДВ для соціально важливих товарів. І європейські країни активно цю можливість використовують», — зазначає Павло Кухта.

Також він додає, що 2022 рік — ідеальний час аби запустити в Україні програми продуктових чеків для людей із низьким рівнем доходів і за допомогою цього інструменту держава напряму може підтримати тих, постраждає від здорожчання цін на харчові продукти.

latifundist

Вартість мінеральних добрив навряд чи знизиться перед новим сезоном, відтак аграрії прогнозують зростання собівартості виробничого циклу в АПК.

Про це йдеться в аналітичному матеріалі AgroPolit.com.

Високі ціни на газ і, відповідно, більш дорогі добрива нівелюють частину прибутків аграріїв від врожаю, що змусить уряд та бізнес шукати оптимальні варіанти виходу з ситуації.

Наприкінці листопада 2021 року українські промисловці, аграрії та підприємці звернулися до прем'єр-міністра з листом, у якому попросили забезпечити вітчизняних виробників ресурсами, необхідними для роботи вітчизняного хімпрому, в тому числі і виробників добрив.

«Різке зростання ціни на природний газ у всьому світі вже стало причиною значного скорочення та часткового закриття виробництва мінеральних добрив. Ця ситуація вже типова навіть для країн ЄС, проте в українському варіанті є більш загрозливою. Виробники не мають державної підтримки через подорожчання сировини (природний газ є 80% сировини у хімпромі), відчувають брак обігових коштів, а також тиск імпорту», — йдеться у повідомленні.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує, що світове виробництво свинини скоротиться до 101 млн т, тобто на 8%, порівняно з показником минулого року.

Так, у Китаї виробництво цього виду м’яса має знизитися на 20% до 35 млн т, значною мірою через поширення АЧС. Минулого року в країні фіксували скорочення на 21%. Спалахи АЧС також призведуть до скорочення виробництва у В’єтнамі та на Філіппінах. В Україні причиною скорочення виробництва буде зменшення загального поголів’я свиней. У США негативний прогноз пов’язаний здебільшого з проблемами на ринку, спричиненими поширенням COVID-19.

ЄС та Великобританія, натомість, стикнуться з потужним попитом на імпорт, зокрема, з боку Китаю, що підтримає розширення галузі. У Бразилії стабільні витрати на корми та велике поголів’я свиней підтримають виробництво. В Росії аналітики також прогнозують збільшення виробництва внаслідок інвестицій у нові племінні та переробні підприємства.

Імпорт свинини до Китаю, як очікується, зросте на 1,2 млн т або 42% у 2020-му, і сягне 4,1 млн т. Аналогічним чином зростатимуть обсяги імпорту до Філіппін та В’єтнаму, щоб компенсувати скорочення виробництва через АЧС. Південна Корея зменшить обсяги закупівель м’яса свиней через зменшення продажів у сфері громадського харчування. В Україні обмежена внутрішня пропозиція сприятиме нарощенню імпорту.

Аналітики ФАО прогнозують, що світовий експорт свинини сягне 10,6 млн тонн у 2020-му. Таким чином показник збільшиться на 11,2% завдяки збільшенню обсягів закупівель до Китаю, В’єтнаму, Філіппін, Чилі та України.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Європейський парламент відкликав поправку 171 в травні 2021 року. Прийнята Європейською Комісією в кінці 2020 року, вона фактично забороняла формулювання, пов'язані з молочними продуктами, такі як «масляне» і «вершкове» для замінників рослинного походження.

Голосуванням було скасовано прийняте в 2017 році правило, яке забороняло виробникам продукції на рослинній основі використовувати такі терміни, як «молоко», «масло», «сир» і «йогурт».

Відгук поправки 171 стався напередодні «супертріалогу» ЄС, де інститути ЄС будуть обговорювати Спільну аграрну політику (CAP). Незрозуміло, чому Поправка була відкликана, але це, ймовірно, пов'язано з тиском споживачів, харчових компаній, що виробляють альтернативні молочні продукти, асоціацій і таких опонентів, як WWF, Грінпіс, ​​Європейська споживча організація і навіть екологічна активістка Грета Тунберг.

Коментуючи відгук згаданої поправки, австралійський уряд на своєму сайті розмістив коментарі для експортерів харчових продуктів своєї країни.

У коментарі зазначено, що тепер австралійські експортери харчових продуктів рослинного походження можуть продавати в ЄС свою альтернативну молочну продукцію, щоб завоювати частку ринку в цій категорії швидкозростаючих продуктів харчування.

Експортери можуть використовувати:

• Подібні формати упаковки: коробка для молока рослинного походження або блок для маргарину на рослинній основі.
• Візуальні образи, які можуть імітувати або викликати асоціації з молочними продуктами: наприклад, зображення молока на упаковці молока рослинного походження.
• Науково обгрунтовані твердження, в яких порівнюються продукти на рослинній основі з їх молочними аналогами: наприклад, «половина викидів вуглецю в порівнянні з вершковим маслом»
• Розміщення інформації про аллергени, що відносяться до молочних продуктів: наприклад, «не містить молока»
• Використання описових формулювань, пов'язаних з молочними продуктами: наприклад, що включають «вершковий», «масляний», «використовуйте як вершки для приготування їжі» або «веганська альтернатива йогурту».

DairyNews.ru