Промислове свинарство: свиней побільшало

21 квітня на засіданні Уряду прийнято постанову, яка розширює та вдосконалює державну підтримку фермерських господарств. Документ розроблено на підставі Указу Президента України в частині підвищення фінансової спроможності фермерів та малих сільськогосподарських виробників.

«Саме малі фермерські господарства, які мають в обробітку невеликі площі та обмежений фінансовий ресурс, найбільше потребують посиленої підтримки з боку держави. Щоб стимулювати розвиток малого фермерства, ми збільшили фінансову підтримку новоствореним фермерським господарствам, а також додали виплати на дорадництво», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Зокрема, розмір бюджетної субсидії новоствореним ФГ збільшено з 3000 грн до 5000 грн на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар). Також запроваджено виплати у розмірі 36 тис. грн за сільськогосподарську дорадчу послугу. Крім того, розширено види корів, за які надаватиметься бюджетна дотація фермерським господарствам. 

Документ усуває адміністративні перешкоди при отриманні державної підтримки (зокрема, зменшується кількість поданих документів; скорочується час їх розгляду та прийняття рішення).

Детальніше про бюджетну програму за посиланням.

Прес-центр Мінекономрозвитку

З усього агропромислового комплексу французькі компанії найбільший інтерес на українському ринку виявляють до молочного сектору.

Такими спостереженнями поділився Жан-Жак Ерве, віце-президент Українсько-французької торгової палати і консультант по сільському господарству.

«Вони всі шукають якісне молоко. Але знайти його тут дуже важко», — говорить Ерве.

Експерт констатує, що більшість молока, яке можна купити в українських виробників, особливо, присадибного сектору, навіть не класифікується в Європейському союзі. І не використовується ні для харчування людей, ні тварин. А ось якісної сировини дійсно не вистачає.

Ерве також розповів, що французькі підприємства зараз найактивніші серед тих, хто створює робочі місця в Україні.

Близько 30 тис. робочих місць генерували вони в різних секторах економіки, куди крім агросектору можна віднести банки, великі переробні підприємства, страхування, будівництво, торгівлю і т. д.

Однак для розширення співпраці з Україною, їй треба довіряти. Довіри поки мало. Насамперед тому, що тут проводитися дуже багато реформ. Але одиниці з них мають практичне застосування.

agroday

В Україні хочуть переглянути принципи формування продовольчої безпеки і використовувати балансувальні обсяги продуктів, як це робиться в Європі.

Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

«Ми хочемо зробити, як це є у ЄС, і в запаси буде включена також і гречка. Тому що гречці приділяється дуже багато уваги. Половина виробляється в Україні, половину ми імпортуємо. Планується забезпечення продовольчої безпеки через нові інструменти, в рамках не держрезерву, тому що це дійсно застарілий радянський інструмент», — сказав він.

Міністр зазначив, що держрезервів у такому форматі вже не існує в країнах Євросоюзу, їх перевели в інший формат.

«Коли держава через форвардні закупівлі або через інші інструменти створює для себе запас на комерційних підприємствах. Тобто все прозоро, все оновлюється. Держава каже: „Я хочу бути впевненою, що у мене там двомісячний, тримісячний запас продукції“, й укладає форвардні договори. Тим самим підтримується і баланс ринку, і баланс цінової стабільності. Тому ми будемо переглядати формат продовольчої безпеки», — заявив Ігор Петрашко.

Глава відомства уточнив, що в уряді обговорюють питання створення продовольчої безпеки з використанням нових інструментів, не з елементами держрезерву.

glavcom.ua

Станом на 21 вересня українські експортери використали обсяги тарифних квот на 100% для безмитного експорту до ринків ЄС на цілу низку українських товарів. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Найкращим підтвердженням того, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС працює, є постійне збільшення обсягів вітчизняного аграрного та харчового експорту на ринки країн ЄС. Вже традиційно українські експортери на 100% заповнили тарифні квоти на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло», — підкреслила заступник Міністра.

За її словами, також використані додаткові торговельні преференції, які були отримані в 2017 році, на кукурудзу, пшеницю м’яку, мед, та оброблені томати.

«На понад 85% використані обсяги тарифних квот на український крохмаль та на 99,4% на оброблений крохмаль, м’ясо птиці — на 75%, яйця та альбуміни — 53,7%, часник — 61,2%», — додала Ольга Трофімцева.

За її словами, поки що у повних обсягах залишаються невичерпаними Україною імпортні тарифні квоти ЄС на цукрові сиропи — 2000 тонн, гриби — 500 тонн, оброблену продукцію з масла — 250 тонн та інші. Ольга Трофімцева також відмітила, що деякі тарифні квоти залишаються невикористаними через об'єктивні причини, як, наприклад, у випадку баранини чи яловичини, для експорту яких Україна все ще очікує на відкриття ринку ЄС для вітчизняних виробників.

Прес-служба Мінагрополітики