Виробництво яловичини стає більш екологічним

Жодної заборони на закупівлю молока та м'яса у населення не буде. Про це під час години запитань до уряду сказав Прем'єр—міністр України Володимир Гройсман.

«Ніякої заборони немає і не буде, а якщо хтось буде щось забороняти, то ми будемо жорстко реагувати. Треба пам'ятати, що та продукція, яку виготовляють українські селяни та передають для подальшої переробки, має бути безпечною. Треба організувати елементарний контроль гігієнічних заходів під час надою та забою. Це не важко зробити», — сказав Гройсман.

Нагадаємо, з 4 квітня набирають чинності нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції. Вимога про посилення правил забою передбачається Законом «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зокрема, йдеться про те, що з 4 квітня 2018 року зменшується кількість забитих тварин не на бойні (подвірно) в тиждень до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин. А з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.

Як раніше наголосив Прем'єр—міністр Володимир Гройсман щодо введення нових санітарних стандартів на молоко, то «жодних обмежень на приймання молока другого сорту в населення не запровадять». «Був сигнал щодо заборони продажу молока другого сорту в населення. Хочу попередити: люди нехай вирощують худобу, продають спокійно молоко, і нехай ніхто їм не заважає», — підкреслив Прем'єр—міністр, доручивши Мінагрополітики проконтролювати ситуацію.

Мінагрополітики відклало впровадження нових стандартів молока з 1 січня на 1 липня 2018 року. Нові стандарти молока жодним чином не спрямовані на заборону його продажу із приватних домогосподарств. Введення нових норм буде поступовим, щоб виробники могли адаптувати своє виробництво. Передбачено перехідний період в два роки. Прийняття цих стандартів є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію.

ukrinform

У плані відновлення України, який був представлений в Лугано, відновлення аграрного сектору прописано в проєкті нацпрограми «Розвиток секторів економіки з доданою вартістю» та виписано 12 пунктами.

Загальна сума нацпрограми «Розвиток секторів економіки з доданою вартістю» складає $50 млрд, але окрім аграрної галузі, там ще 19 пунктів, пов’язаних із розвитком інших галузей.  

Розвиток агро виписано наступними пунктами:

• С/Г: Біоенергетична незалежність
• С/Г: Будівництво системи іригації на 1 млн га 
• С/Г: Експортна фабрика продовольства: стимулювання та розвиток переробки продукції рослинного походження
• С/Г: Збереження аграрного сектору в умовах блокади портів
• С/Г: М'ясо-молочна незалежність
• С/Г: Плодовоочева Україна
• С/Г: Повернення сільськогосподарських земель в економічний обіг
• С/Г: Сприяння переходу агропродовольчого сектору до «зеленого» зростання
• С/Г: Картографування території України та впровадження Національної інфраструктури геопросторових даних
• С/Г: Оперативне відновлення АПК після війни
• С/Г: Розвиток меліоративних систем
• С/Г: Розвиток насінництва: будівництво заводів з виготовлення гібридного насіння

Також у цій програмі міститься пункт — «Машинобудування: Розвиток аграрного машинобудування», який теж дотичний до агро. Крім того, аграрії як малий та середній бізнес можуть бути активно залученими до нацпрограми «Забезпечення конкурентного доступу до капіталу», де йдеться про кредитування та інші фінансові інструменти для підприємців.

agroportal.ua

За даними Державної служби статистики, у січні–вересні 2017 року в Україну було ввезено агропродукції на $3,2 млрд. Імпорт агропродовольчої продукції за 9 місяців цього року збільшився порівняно з показниками відповідного періоду 2016 року на $0,2 млрд переважно за рахунок збільшення обсягів поставок з країн ЄС.

Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє прес-служба НААН.

За його словами, Україна традиційно закуповує за кордоном рибу і ракоподібних, тютюнові вироби, плоди та горіхи, різні харчові продукти, насіння соняшнику, какао-продукти і шоколад, каву і чай, пальмову олію, залишки і відходи, а також етиловий спирт. На ці продукти припадає понад 55% вартості всього аграрного імпорту в країну.

«Імпорт агропродовольчої продукції Україною здійснюється переважно з країн ЄС. За січень–вересень 2017 року Україна закупила у цьому регіоні майже 50% всієї сільськогосподарської та харчової продукції — на $1581 млн», — зазначив Пугачов. 

Обсяги поставок агропродовольства з країн Азії за 9 місяців 2017 року склали $626 млн, з країн Латинської Америки — $282 млн, з країн Африки — $167 млн. Імпорт зі Сполучених Штатів Америки становив $145 млн.

«Найменші обсяги закупівель сільгосппродукції — з країн СНД. За січень–вересень 2017року вітчизняний імпорт з цього регіону склав $100 млн», — зауважив Пугачов.

Нагадаємо, Україна вже увійшла до топ–10 експортерів харчової продукції до ЄС, що робить її одним з гарантів харчової безпеки Євросоюзу.

www.poultryukraine.com

Кожен рік галузі стикаються з новими викликами. Їх вирішення формує план пріоритетів. Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко назвала сім основних. У 2022-му до них належать:

Пріоритет 1. Знижена ставка ПДВ на продовольчий кошик. Ця тема не власне свинарська, але галузі стосується безпосередньо. Адже виробники свинини працюють в умовах «розлому» ПДВ: ставка 14% на кормову сировину і 20% — при реалізації живця.

Знижена ставка ПДВ на харчову продукцію — практика глобальна. ЄС з другої половини 2022-го вдається до кардинальнішого кроку — вводить ставку 0% на весь продовольчий кошик, включно з овочами та фруктами. Це добрий механізм підтримки не лише споживача в умовах стрімкого здороження харчових продуктів та низької купівельної спроможності, як в Україні, а й бізнесу, для якого зменшується податкове навантаження. При цьому важливо впровадити ставку саме на весь продовольчий кошик, а не окремі види продукції, зокрема соціально значущої.

Пріоритет 2. Розширення державної підтримки. Свинарство в Україні з кінця 2020-го у кризових умовах. Адже собівартість останні два роки зростає на 25-30%, а ціна на кінцеву продукцію майже не підвищується. У такій ситуації галузь потребує додаткової підтримки з боку держави, щоб стримати стагнацію. Для свинарства виходом могло б стати повернення дотації за кілограм виробленої продукції. Простою мовою — виплата гривні за кілограм зданого на реалізацію живця. Завдяки такому механізму підтримку отримує кожний легальний оператор ринку. Крім того, така програма сприятиме детінізації ринку, який, за експертними оцінками, сягає в Україні 30%.

Пріоритет 3. Відкриття нових ринків збуту продукції свинарства. З моменту, коли африканська чума свиней (АЧС) почала активно ширитися Україною, вітчизняне свинарство опинилося в експортній ізоляції. І хоча компетентний орган не припиняє діалогу з потенційними покупцями свинини, процедури погодження тривають роками. Є надія, що у 2022-му зможемо відновити поставки до В’єтнаму. Принаймні сьогодні бізнес із Держпродспоживслужбою докладають для цього максимум зусиль.

Пріоритет 4. Розблокування ввезення племінних тварин в Україну. Згідно з вітчизняним законодавством, в Україну заборонено завезення тварин, яких транспортували через території, що є неблагополучними щодо хвороб тварин, які підлягають повідомленню, наприклад, АЧС. Як наслідок, автотранспорт із вантажем живих племінних свиней не може здійснити транзитний проїзд через жодну країну Європейського Союзу, що межує з Україною. Вітчизняні свинарі втратила доступ до сучасного генетичного матеріалу, що негативно впливає на подальший розвиток галузі.

У кооперації з Держпродспоживслужбою та експертами напрацьовано проект Закону, який відмінить заборону транзиту та розблокує завезення племінного матеріалу в Україну наземним транспортом. Критичним залишається час його прийняття.

Пріоритет 5. Стандарт виробництва свинини без антибіотиків. Проблема боротьби з антибіотикорезистентністю стає все актуальнішою. Вітчизняні виробники свинини не стоять осторонь цього тренду. Однак ті, хто вирощує свиней, не застосовуючи антибіотики, не має можливості диференціювати свою продукцію. Стандарт вирішить це питання. Контроль за виконанням вимог здійснюватиметься на трьох рівнях: комісією галузевої асоціації, компетентним органом та третьою незалежною інспекційно-сертифікаційною агенцією. Така колаборація дозволить вітчизняному споживачу довіряти лейблу.

Пріоритет 6. Удосконалення нормативної бази. Зокрема йдеться про відомчі норми технологічного проектування (ВНТП АПК 02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми), що стоять на перепоні модернізації свинарства. Однією з основних змін є впровадження прийнятої у цивілізованому світі системи свиноодиниць для розрахунку санітарних зон та потужності об’єкта, беручи за основу кількість поголів’я, яке продукує 100 кг азоту.

Ще один важливий аспект — легалізація методу компостування падежу тварин. Адже в умовах, коли по всій Україні функціонує одинадцять ветсанзаводів, більшість із яких у неналежному стані (мають мільйонні борги, застаріле або непридатне до роботи обладнання, через що утилізують удесятеро менше побічних продуктів, ніж продукується в Україні), обладнання для спалювання трупів дороговартісне і виконати вимоги щодо введення його в експлуатацію надзвичайно складно, а газ на кінець 2021-го року подорожчав у понад двічі, проблема утилізацію падежу стоїть дуже гостро, особливо для невеликих виробників, які не мають достатніх ресурсів і можливостей для ефективного її вирішення.

Пріоритет 7. Розробка стандартизованого страхового продукту для страхування свиней від АЧС. Епізоотичні ризики складають одну з основних загроз для свинарського бізнесу в Україні. І хоча динаміка АЧС останніми роками негативна, в умовах відсутності компенсації при ліквідації поголів’я через епізоотичні ризики, страховка стане єдиним інструментом захисту виробників свинини. При цьому важливим є співфінансування держави, принаймні на початкових етапах запуску програми.  

Асоціація «Свинарі України»