Виробництво елітної яловичини може стати перспективним для України

Ряд торгових партнерів ввели обмеження на ввезення з України продукції птахівничої галузі.

Причина - спалах пташиного грипу в Миколаївській області.

Про це повідомили в Госпродпотребслужбе у відповідь на запит НВ.

У відомстві нагадали, що на початку грудня в особистому селянському господарстві в с. Кандибине Новоодеського району Миколаївської області була зареєстрована загибель птиці з підтвердженим діагнозом вірусу пташиного грипу.

Пізніше, 12 грудня, вірус був виявлений в с. Новоматвеевское того ж району.

За попередніми даними, джерелом збудника захворювання могли бути дикі перелітні птахи.

Відповідно до зобов'язань в рамках членства у Всесвітній організації охорони здоров'я тварин (МЕБ), Україна повідомила про спалах хвороби всіх торгових партнерів.

Станом на 16 грудня Держпродспоживслужба отримала повідомлення про введених обмеженнях на експорт продукції птахівничої галузі, а саме:

- Гонконг і Білорусь обмежила експорт з Миколаївської області;

- ЄС, Сінгапур, Марокко, Туніс, Японія обмежили територію всієї країни;

- Саудівська Аравія, Молдова, Ізраїль визнали зонування, яке застосовується Держродспоживслужбою, це означає, що обмеження стосується лише 10-км зони навколо спалаху вірусу.

«На сьогоднішній день тривають переговори з основними торговими партнерами, а саме Сінгапуром та Японією з метою визнання зонування», - додали у відомстві.

nv.ua

Урядом прийнято постанову від 30 січня 2019 року № 110 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 7 лютого 2018 р. № 107».  Постановою викладено у новій редакції Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва).

Удосконалено та деталізовано механізм надання державної підтримки за напрямами, які фінансувались у попередньому році:

- збільшено розмір дотації за утримання корів з 750 до 900 гривень за одну голову (двічі на рік);

- надано можливість скористатись державною підтримкою за вирощування молодняку великої рогатої худоби, у тому числі й закупленого.

Крім цього доповнено новим напрямом державної підтримки, а саме:

- часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна.

Метою постанови є забезпечення спрямування державної підтримки у 2019 році для розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також залучення інвестицій у створення потужностей із зберігання та переробки с/г продукції, зокрема, зерна.

Ознайомитись із постановою можна за посиланням.

Прес-служба Мінагрополітики

Урядом прийнято постанову від 30 січня 2019 року № 110 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 7 лютого 2018 р. № 107».  Постановою викладено у новій редакції Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва).

Удосконалено та деталізовано механізм надання державної підтримки за напрямами, які фінансувались у попередньому році:

- збільшено розмір дотації за утримання корів з 750 до 900 гривень за одну голову (двічі на рік);

- надано можливість скористатись державною підтримкою за вирощування молодняку великої рогатої худоби, у тому числі й закупленого.

Крім цього доповнено новим напрямом державної підтримки, а саме:

- часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна.

Метою постанови є забезпечення спрямування державної підтримки у 2019 році для розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також залучення інвестицій у створення потужностей із зберігання та переробки с/г продукції, зокрема, зерна.

Ознайомитись із постановою можна за посиланням.

Прес-служба Мінагрополітики

Через невизначеність, нестачу обігових коштів та високі ціни на добрива, навесні-влітку фермери не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року. Про це розповів Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF, в інтерв'ю Інтерфакс-Україна, передає Kurkul.com.

«Наприкінці 2021 року та протягом 2022 року багато аграріїв відкладали купівлю азотних добрив. Раніше аграрії починали готуватись до весняної посівної наступного року ще влітку попереднього року. Цьому сприяли мінімальні ціни в низький сезон. Нині ситуація кардинально змінилась: через невизначеність, нестачу обігових коштів та через високі ціни на добрива, навесні-влітку наші аграрії не встигли сформувати достатній обсяг необхідних запасів добрив на весну 2023 року», — пояснив експерт.

За його словами, війна примушує сільгоспвиробників бути дуже обережними в закупівлях.

«Фактично осіння кампанія 2022 року пройшла на старих запасах, які залишалися на складах ще з весни. Тільки наприкінці осені — початку зими, ринок розігрівся — почалося активне скуповування добрив та формування необхідних запасів на весну 2023 року. Причина очевидна: після запуску зернової угоди в аграріїв нарешті з'явилися обігові кошти», — додав Олег Арестархов.

Однак, більшість експертів упевнені, що до весняної посівної 2023 р. аграрії підготовлені все ще вкрай погано.

«Переконаний, що у покупців сформувався значний відкладений попит на купівлю великих обсягів азотних добрив. Ми вже зараз спостерігаємо значне зростання попиту. Його підігрів також той факт, що вітчизняні виробники наразі максимально опустили ціну. В очікуванні суттєвого збільшення продажів заводи пішли на зниження вартості — насамперед на два базових продукти — на аміачну селітру та КАС», — розповів директор з корпоративних комунікацій Group DF.

За його словами, чи встигнуть заводи закрити зростаючий попит, а імпортери — завезти достатню кількість добрив для весняної посівної 2023 — це велике питання. У будь-якому разі багато аграріїв вже не хочуть ризикувати й почали досить агресивні закупівлі добрив на наступний рік. У них є й інша мотивація купувати азотні добрива сьогодні.

«Європейський ринок газу все ще залишається непрогнозованим, а великі гравці газового ринку прогнозують дефіцит газу на другу половину 2023 року. Фермери завчасно закуповують добрива в українських заводів, віддаючи перевагу синиці в руці, аніж журавлю на горизонті. При чому ціну „журавля“ спрогнозувати не береться ніхто. Новий тренд завчасних закупівель добрив стає характерним для середніх та великих агрохолдингів. Їхня бізнес-мотивація зрозуміла: вони воліють у 2023 році знизити бізнес-ризики та отримати прогнозовану прибутковість бізнесу», — підсумував Олег Арестархов.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» № 1056−1.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

Метою закону є забезпечення додаткових гарантій захисту права власності в Україні.

Крім того, він передбачає припинення діяльності акредитованих суб'єктів; запровадження обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав; впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав; підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.