Програма дотацій на кредити для АПК буде працювати за трьома напрямками

27 вересня перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у режимі відеоконференції провів засідання робочої групи з оперативного вирішення питань, пов’язаних із оподаткуванням в аграрному секторі.

Про це йдеться на сайті Мінагро.

Серед учасників — представники державної податкової служби, Держпродспоживслужби, регіональні департаменти агропромисловго розвитку, а також керівники асоціації тваринників.

Серед розглянутих питань — зниження митної ставки на ввіз тварин та оптимізації ставки ПДВ. Також проблеми імпорту та експорту тварин, зменшення експортного мита та зростання виробництва м’яса.

За даними Державної статистики, за останні 10 років в Україні на 40% скоротилася чисельність великої та дрібної рогатої худоби. ВРХ зменшилася з 4826,7 тис. гол. до 2874,0 тис. гол., ДРХ (вівці та кози) — з 1832,5 тис. гол. до 1140,4.

Учасники робочої групи профільної галузі вважають, що дієвим виходом із цієї ситуації є скасування ввізного мита на живу ВРХ та ДРХ. Вони зауважують, що на 1 грн неотриманого мита при імпорті ВРХ до державного бюджету надходитиме 5 грн податків, у тому числі через сплату ПДВ.

Розрахунок такий: в Україну ввозиться 5000 голів ВРХ масою 200 кг, для її відгодівлі до 600 кг потрібно 260 днів. Вартість утримання однієї тварини становить 85 грн/день або 22 000 грн загалом. Враховуючи всі податки від господарської діяльності, дохід від м’яса тварин до державного бюджету становитиме понад 14 500 грн/гол. у порівнянні з близько 2800 грн, які не надходять до бюджету від сплати податків при імпорті. Тобто, за 5000 гол. до державного бюджету може надійти до 73 млн грн.

Крім того Тарас Висоцький зауважив, що на попередньому засіданні аграрного комітету це питання вже було порушено.

«Мінагрополітики повністю підтримує бачення профільних організацій тваринників щодо вирішення проблеми розвитку тваринництва, що водночас дає можливість зміцнити продовольчу безпеку, а також збільшити надходження до держбюджету в понад 5 разів. Тому ми запропонували зібрати разом усі ініціативи упродовж декількох днів, щоб на наступному засіданні Комітету обговорити це комплексно і приступити до розробки відповідного законопроекту», — сказав Тарас Висоцький.

Ще в березні проведення посівної називали одним із найбільших викликів для України на економічному фронті. Але вже зараз, підбиваючи проміжні підсумки, можна констатувати, що «українці всі разом впоралися з цим завданням». Про це під час засідання уряду 10 травня заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, повідомила пресслужба КМУ.

Як зазначив голова уряду, станом на 9 травня в цілому сільгоспкультурами в Україні було засіяно 8,6 млн га, що лише на 24% менше від минулорічних показників. «Завдяки злагодженій роботі аграріїв та держави ми доволі успішно проходимо цю найважчу в історії України посівну кампанію. Аграрії отримали більше 20 млрд грн пільгових кредитів за різними державними програмами. Ми допомогли з насінням, пальним, добривами. Все це для того, аби галузь не зупинялася та працювала на відновлення української економіки», — сказав Д. Шмигаль. Водночас він підкреслив, що в нинішніх умовах «посіяти врожай – це половина роботи. Його також потрібно зібрати та експортувати». «Домовляємося з іншими країнами про розширення наших експортних можливостей через їхні порти. Збільшуємо пропускну здатність нашого західного кордону, покращуємо залізничну та автомобільну логістики. Разом з усіма міжнародними партнерами та організаціями шукаємо шляхи розблокування нашої морської торгівлі», — відзначив прем’єр-міністр.

Джерело: Agravery.com

В Україні налічується близько 70 аграрних стартапів, які перебувають на різних стадіях розвитку і фазах активності.

Подальша доля більшості з них залежить від приватних вкладень, зацікавленості інвесторів.

За оцінками експертів, обсяг інвестицій в інноваційність українського агросектора досягає $ 4 млн. Найвідомішим з вітчизняних стартапів вважається Agrieye, який залучив $ 200 000 норвезької компанії Katapult. Реалізація проекту Drone.ua стала можливою за сприяння приватних фондів Великобританії, Польщі та Молдови. Гігантський дрон для обробки полів Kray Technologies отримав кошти від CIG.

Найвідомішим проектом в цій сфері вважається MHP accelerator, введений агрохолдинг МХП спільно з Agrohub і Radar Tech. У ньому об'єдналися сільськогосподарський сектор і ІТ-галузь.

Сьогодні інноваційні розробки використовуються для моніторингу погодних умов, планування технологічних операцій в агровиробництві і моделювання ризиків виникнення захворювань рослин. Є розробки (Peoplemeter MHP) для віддаленого контролю кількості товарів на полицях в магазинах, температури і вологості, при яких зберігається продукція, а також для вимірювання статичних даних та контролю в пунктах продажу товарів. Діє PROFEED - комплексна система контролю і управління процесом годування тварин на м'ясо-молочних фермах.

З стартапами працюють вже чимало учасників аграрного ринку.

ptichki.net

Міністерство аграрної політики та продовольства заявляє про достатність запасів агропродукції та не бачить причин для обмеження експорту.

Про це розповів Тарас Висоцький, заступник міністра агрополітики, передає ukranews.com.

«В Україні величезний запас кормових культур, таких як кукурудза (її вистачить на понад 2 роки), тому регулювати її експорт нема потреби. Те саме стосується і олії, запасу якої є на 6 років», — коментує Висоцький.

Додамо, стосовно продовольчої безпеки, то щодо пшениці, м'яса птиці, яєць, гречки, сорго, вівса працює механізм експортного ліцензування.

«Там, де запаси багаторічні і вони не мають стратегічної мети — вони експортуються без обмежень. Якщо ми побачимо, що запаси знизилися, то можемо не видавати ліцензії. Але зараз такої потреби немає, у нас за всіма позиціями є річні обсяги запасів. Не варто хвилюватися, ми стежимо за цифрами щодня», — наголосив заступник міністра агрополітики.