Скасування ввізного мита на рогату худобу стимулюватиме відновлення галузі, — Мінагрополітики

28-вер-2021

27 вересня перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у режимі відеоконференції провів засідання робочої групи з оперативного вирішення питань, пов’язаних із оподаткуванням в аграрному секторі.

Про це йдеться на сайті Мінагро.

Серед учасників — представники державної податкової служби, Держпродспоживслужби, регіональні департаменти агропромисловго розвитку, а також керівники асоціації тваринників.

Серед розглянутих питань — зниження митної ставки на ввіз тварин та оптимізації ставки ПДВ. Також проблеми імпорту та експорту тварин, зменшення експортного мита та зростання виробництва м’яса.

За даними Державної статистики, за останні 10 років в Україні на 40% скоротилася чисельність великої та дрібної рогатої худоби. ВРХ зменшилася з 4826,7 тис. гол. до 2874,0 тис. гол., ДРХ (вівці та кози) — з 1832,5 тис. гол. до 1140,4.

Учасники робочої групи профільної галузі вважають, що дієвим виходом із цієї ситуації є скасування ввізного мита на живу ВРХ та ДРХ. Вони зауважують, що на 1 грн неотриманого мита при імпорті ВРХ до державного бюджету надходитиме 5 грн податків, у тому числі через сплату ПДВ.

Розрахунок такий: в Україну ввозиться 5000 голів ВРХ масою 200 кг, для її відгодівлі до 600 кг потрібно 260 днів. Вартість утримання однієї тварини становить 85 грн/день або 22 000 грн загалом. Враховуючи всі податки від господарської діяльності, дохід від м’яса тварин до державного бюджету становитиме понад 14 500 грн/гол. у порівнянні з близько 2800 грн, які не надходять до бюджету від сплати податків при імпорті. Тобто, за 5000 гол. до державного бюджету може надійти до 73 млн грн.

Крім того Тарас Висоцький зауважив, що на попередньому засіданні аграрного комітету це питання вже було порушено.

«Мінагрополітики повністю підтримує бачення профільних організацій тваринників щодо вирішення проблеми розвитку тваринництва, що водночас дає можливість зміцнити продовольчу безпеку, а також збільшити надходження до держбюджету в понад 5 разів. Тому ми запропонували зібрати разом усі ініціативи упродовж декількох днів, щоб на наступному засіданні Комітету обговорити це комплексно і приступити до розробки відповідного законопроекту», — сказав Тарас Висоцький.

Більше новин
Європа відмовляється від клітин в тваринництві
02-лип-2021

Європейська Комісія погодилася заборонити використання клітин для ряду сільськогосподарських тварин у відповідності зі стратегією Farm to Fork. Це рішення стало реакцією на Європейську громадянську ініціативу під назвою «Покласти край клітинному століттю».

Ініціативу підтримали 1,4 мільйона жителів Європейського Союзу, а також великі компанії, що спеціалізуються на виробництві продуктів харчування: Nestlé, Unilever і Mondelēz International. В даний час на курей-несучок, бройлерів, свиноматок і телят вже поширюються правила, що забороняють утримувати їх в клітках.

Тепер відповідно до нового зобов'язанням Європейської Комісії така форма вирощування також буде заборонена для кроликів, молодняку, перепелів, качок і гусей. Комісія планує внести до 2023 року законодавчу пропозицію, яка забороняє використання клітин для цих тварин. Передбачається, що заборона набуде чинності з 2027 року.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
На сайті Мінекономіки можна перевірити, чи зареєстровано ваш пакет документів на дотацію
02-жовт-2020

На сайті Мінекономіки з'явився зручний сервіс для самоперевірки реєстрації пакету документів на дотацію, що подавався господарством. 

Ціла низка напрямків держпідтримки за Постановою 107 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» потребують подачі суб'єктами господарювання заявок та пакету супровідних документів у Мінекономіки до встановленого індивідуально для кожного типу підтримки дедлайну. Причому вчасно поданими вважаються заявка та документи, які надійшли до Мінекономіки та зареєстровані в системі електронного документообігу.

На сайті Мінекономіки з'явився зручний сервіс для самоперевірки: у вкладці «Документи» — «Пошук вхідної кореспонденції» можна перевірити внутрішній реєстраційний номер вашого пакету документів на держдотацію в Міністерстві.

Крок 1. — перейдіть на сайт за посиланням
Крок 2. — введіть дату доставки вашого пакета документів у Мінекономіки та назву вашого господарства
Крок 3. — натисніть віконце «шукати»

Результат — система надасть вам інфо про реєстраційний номер вашого пакета документів в Мінекономіки, який підрозділ його розглядає та його контактний номер.

avm-ua.org

Детальніше
Моніторинг цін на молоко. Квітень
07-трав-2018

Закупівельні ціни на молоко під тиском сезонного зростання виробництва невпинно падають. Навіть попри позитивні тенденції світового ринку.

За підсумками квітня середня ціна на молоко склала 9,12 грн/кг (з урахування ПДВ), що на 44 копійки нижче ціни квітня. Вищий ґатунок переробники купували в середньому за 9,01 грн/кг (-12 коп.), а перший за 8,40 грн (-44 коп.).

Травень почався з продовження цінового падіння. Екстраґатунок коштував 8,85 грн/кг, що на 23 коп. нижче ціни кінця квітня, вищий — 8,30 грн/кг (-64 коп.), а перший — 7,90 грн/кг (-81 коп.).

Переробники пояснюють це надлишком пропозиції молока на ринку. Але, як відомо, сезонності в промисловому молочному тваринництві немає. Господарства забезпечують стабільне постачання молока протягом всього року, на відміну від присадибників.

Сезонність виробництва молока, тис. т

 

При цьому, якщо в літній період господарства населення практикують випас, то промислові господарства продовжують годувати худобу сталим кормовим раціоном, який останнім часом значно подорожчав. Протягом останніх декількох місяців ціна на концентровані корми катастрофічно підскочила. До прикладу, соняшниковий шріт від листопада 2017 року подорожчав на 78,3% — 7666,7 грн/т, соєвий шріт — на 16,7% — до 14 000 грн. Як відомо, 70% у структурі собівартості складають саме корми. Відповідно, рентабельність молочного тваринництва знову в мінусі.

Підтримку цінам не надають навіть позитивні тенденції світового ринку. До прикладу, середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію продовжує збільшуватися третій місяць поспіль, і у квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вищим за рівень квітня минулого року. Тенденція до зростання цін пояснюється стійким імпортним попитом на всі види молочної продукції, а також побоюваннями на ринку в зв'язку з можливим скороченням експортної пропозиції в Новій Зеландії після більш значного, ніж очікувалося, зниження виробництва молока.

Підтвердженням позитивних трендів також є середнє значення ціни на молоко від IFCN, яке за підсумками березня склало 35,1 дол./100 кг ЕСМ (жир 4%, білок 3,3%), тоді як у січні було на рівні 31,9 євро.

Українські переробники ж пояснюють зниження цін перекриттям «сирних схем» та низькою експортною ціною на решту української молочки. Хоча закріплення цінових позицій на світових торгових площадках зовсім скоро може позбавити їх будь—яких відмовок.

Прес—служба АВМ

Детальніше
В Україні можуть скасувати молоко другого сорту
18-трав-2017

Про це повідомив директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) Микола Мороз під час робочої групи з моніторингу продовольчих ринків в Антимонопольному комітеті України (АМКУ).

«Молочний ринок складний, ситуація на ньому непроста, бо ще й досі величезна частка виробництва знаходиться в домогосподарствах. Близько 25% молока, яке надходить до споживачів, виробляється саме домогосподарствами. Зараз ми потрапили у ситуацію, коли повинні приймати рішення, що відмовляємось від молока другого сорту, яке виробляється в домогосподарствах. При цьому ми розуміємо, що тоді деяким господарствам доведеться нарощувати поголів'я, щоб виробляти молоко вищої якості», — пояснив він.

За його словами, відмова від виробництва молока другого сорту заважає українським виробникам виходити на експорт. Також є багато скарг від споживачів, на якість такого продукту.

«До речі, молоко другого сорту заборонено майже в усіх країнах. Його довго не хотіли забороняти. Ми повинні розуміти, що українські молочні продукти із такої сировини будуть не дуже хорошої якості і тоді на світових ринках нас не чекатимуть», — додав Микола Мороз.

AgroPolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок