Прогнозується бурхливий ріст ринку кормових комах

Українські нетелі стали досить затребуваними у пострадянських країнах. Їх ринки збуту — це Казахстан, Узбекистан, Туркменістан.

Про це заявив голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк.

«Наші нетелі, можливо, не настільки якісні у плані продуктивності порівняно з європейськими, канадськими чи американськими, але вони на 50% витриваліші за американських», — підкреслив він.

За словами Ігоря Присяжнюка, сьогодні нетель може бути набагато економічно вигіднішим за дійну корову. «У нас є багато інструментів для цього, — зазначив він. — Так, в Україні найдешевша сексована сперма в світі, і кожна теличка має принаймні раз бути запліднена нею. У структурі собівартості 1 л молока — сексована сперма займає 2%».

За два-три роки, коли в Україні почали активно використовувати сексовану сперму, є дуже гарні приклади — понад 40% заплідненості з першого разу, зазначив Ігор Присяжнюк.

За його даними, на внутрішньому ринку торгується приблизно 600−800 нетелів щороку. В господарствах, які займаються виведенням чистопородного голштину, вартість стартує від $1,6−1,7 тис./голова.

agroday

В Україні зафіксували нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-службаДержпродспоживслужби.

Так, на території мисливських угідь Петрівської сільської ради між с. Петрівка та с. Кирилівка (Волноваський р-н, Донецька обл.) виявили два трупи домашніх свиней.

Також у Миколаївській області захворювання та падіж свиней зареєстрували в особистому підсобному господарстві громадянина в м. Нова Одеса.

Крім того, 21.02.2018 на території мисливських угідь ТОВ МРП «Ічня» поблизу с. Южне (Ічнянський р-н, Чернігівська обл.) виявили три трупи диких кабанів.

У всіх випадках ДНК вірусу африканської чуми виявили під час лабораторних досліджень.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info

Мінагрополітики запустило Інтерактивний звіт за ринком купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

Про те, як він функціонує та які параметри включає, розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

«Сьогодні ринок землі — це живий організм, який змінюється щодня. Відбувається постійна динаміка щодо зміни середньої ціни за 1 га с.-г. землі. ТОП лідерів серед регіонів за кількістю угод також нестабільний: між областями триває постійна конкуренція. Тому земельний моніторинг актуалізується щодня. І ми повністю відкриваємо суспільству всі дані про земельні відносини в режимі реального часу. Така система вже давно представлена на сайті Держгеокадастру. Тепер у дещо модифікованому вигляді вона є і на сайті Мінагрополітики», — розповів Тарас Дзьоба.

За його словами, Інтерактивний звіт із узагальненими відомостями на сайті Мінагрополітики включає:

інформацію про загальну кількість угод, площі ділянок, їх загальну вартість та медіанну ціну за 1 га;

загальну площу ділянок за кожною з областей, а також загальну вартість земельних ділянок та їх середню ціну;

динаміку купівлі-продажу за останні три місяці - по днях, а також окремо за кожним регіоном, із вказівкою кількості ділянок, площі, вартості;

аналіз показників за розміром земельної ділянки та цільовим призначенням (загальна вартість, середня ціна, кількість ділянок, їх загальна площа).

«Завдяки цим даним можна, зокрема, побачити, наскільки варіативна ціна, і як вона відрізняється в тих чи інших територіальних громадах», — зазначив заступник Міністра.

Він підкреслив, що сьогодні на динаміку ринку землі впливають насамперед його учасники. Держава зробила основне — надала їм право володіти, користуватися, розпоряджатися землею як власністю. Далі справа за людьми: користуватися цим правом чи нехтувати ним.

«Ми очікуємо на зростання кількості середніх і малих сільгосвиробників, сектору переробки і т.п. Створення доданої вартості на селі, а також в аграрному секторі загалом. Уже цьогоріч аграрний сектор показує найбільший відсоток росту у порівнянні з іншими галузями економіки — 8%. І, якщо українці у повній мірі розумітимуть, як використовувати на свою користь переваги ринку землі, ця цифра тільки зростатиме», — резюмував Тарас Дзьоба.

minagro.gov.ua

В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевше, а отже — має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні стає все менш вигідно.

Відсутність державної підтримки вітчизняного виробника зумовив надлишок більш доступного продукту з ЄС.

За словами власника тваринницької ферми Володимира Хвостова, в даний час українські аграрії не заробляють, а ледь «виходять в нуль». Тримати худобу — збитково, і молочники збувають тварин.

«Почали вирізати худобу. Останні 3 місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейськой», — заявив він.

Підприємство тваринника налічує 1,5 тис. корів, які виробляють щодня 40 т молока. До 2016 р. держава компенсувала ПДВ, в 2018 р. — давало дотації, в 2020 р. — жодної привілеї для національних молочників немає.

Згідно з повідомленням, європейці в той же час піклуються про своїх тваринників. Наприклад, молочник в Парижі отримує € 580 на корову в рік. Це — 15,5 тис. грн, або в 2,2 рази більше, ніж тваринник в Україні.

«Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти», — зазначила експерт Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас.

За її словами, європейський молочник платить ПДВ державі в розмірі 5−6%, український — 20%. Підтримку на корову європейські аграрії мають, українські — на цей рік немає. І на додаток — відсоток по кредиту: 0−2% в ЄС і 20% — в Україні.

«І це ще добре, якщо ти візьмеш кредит під такий відсоток», — підкреслила Олена Жупінас.

latifundist.com за матеріалами  ICTV