Латвія: кількість випадків АЧС зменшується

Проєкт Закону № 3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» прийнято. Це ще один важливий крок у наближенні української системи ветеринарної медицини до європейської.

Про це йдеться на сайті Асоціації виробників молока.

«Асоціація виробників молока, як учасник робочих груп, що розробляли цей законопроєкт, вітає галузь зі ще однією перемогою. Адже робота над ЗУ № 3318 тривала понад два роки!», — йдеться у повідомленні асоціації.

У законопроєкті враховані важливі правки, запропоновані АВМ, зокрема:

• впровадження поняття благополуччя сільськогосподарських тварин і створення для них належних умов утримання, що є стандартною практикою в ЄС;
• упорядкування діяльності ліцензованих лікарів вет. медицини, які повинні будуть виконувати частину функціоналу державної служби.

Крім того, закон:

• євроінтеграційний — імплементує вимоги 14 актів ЄС,
• запроваджує умови для створення інституції приватних ліцензованих лікарів ветеринарної медицини;
• скасовує необхідність отримання 2 ветеринарних документів — вет-сан картки та ветеринарної довідки;
• впроваджується додатковий контроль по використанню антибіотиків та протимікробних препаратів, що дозволить зменшити проблему антибіотикорезистентності;
• скорочує строки видачі ветеринарних документів — з 30 днів до 1-го,
• дає можливість отримувати ветеринарні документи і рецепти в електронному вигляді,
• передбачає безстрокову реєстрацію вет. препаратів (замість кожні 5 років);
• посилює відповідальність за порушення в сферах ветеринарної медицини і благополуччя тварин.

Лікар ветеринарної медицини АВМ Ігор Присяжнюк, котрий був постійним учасником робочих груп по розробці закону «Про ветеринарну медицину», зауважує: «Новий закон наближає українське законодавство до стандартів ЄС, продовжує гармонізацію українського законодавства із європейським, а тому в перспективі позитивно вплине на міжнародну торгівлю та, найголовніше, — на здоров'я тварин і людей!»

Днями на засіданні підкомітету (аграрного комітету) з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі ми вирішили звернутися до колег із бюджетного комітету та спільно ініціювати збільшення держпідтримки АПК до 8,4 млрд грн. Про це заявив депутат «Слуги народу», голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець в інтерв'ю AgroPolit.com.

«Ми запропонували розділити цю суму видатків на такі напрями:

• фінансова підтримка заходів в АПК (страхування та кредитування) — 2,25 млрд грн,
• підтримка виробництва нішевих культур, таких, як гречка, просо, овес, жито — 295 млн грн,
• підтримка фермерства — 727 млн грн,
• розвиток садівництва, виноградарства, хмелярства — 414 млн грн,
• виробництво картоплі — 160 млн грн,
• підтримка тваринництва — 3,63 млрд грн,
• компенсація вартості сільськогосподарської техніки — 957 млн грн.

Виділення видатків та їхнє збільшення за напрямками держпідтримки аграріїв пропонуємо здійснити за рахунок надходжень від приватизації підприємств агропромислового комплексу, зокрема за рахунок приватизації підприємств спиртової галузі та інших кроків», — пояснив Богданець.

За розрахунками Бельгійського науково-дослідного інституту ILVO, щоб зменшити кількість викидів метану, потрібно збільшити довговічність молочного стада.

Молочне виробництво спричиняє значні викиди метану в навколишнє середовище. Газ метан (CH₄) набагато сильніший парниковий газ, ніж CO₂. Скорочення викидів метану в сільському господарстві є одним з найважливіших питань сьогодення. Цього можна досягнути певними стратегіями годівлі та використовуючи кормові добавки. Але менеджмент не менш важливий фактор у зменшення викидів метану.

Старші корови і ранні отелення

ILVO проводить дослідження щодо зменшення викидів вже більше 10 років, використовуючи так звані камери газообміну. Ці камери вимірюють кількість виділень метану окремих тварин. Також ILVO моніторить кількість викидів в групах тварин (дійних і сухостійних корів) спеціальним вимірювальним обладнанням (GreenFeeds) на дослідній фермі.

Досліджувались різні варіанти зменшення викидів метану. Ось деякі з них:

1. Зменшити вік першого отелення. Зменшення віку першого отелення з 26 до 24 місяців (на фермі де 80 голів молодняку на 100 дійних корів та з добовим виробництвом молока 27 кгна корову), показало загальне зменшення викидів метану на 3,1%. Якщо вік отелення зменшується з 28 до 22 місяців при тих само умовах, то загальний відсоток викидів метану зменшується на 8,8%.
2. Збільшити виробництво молока. Коли корова виробляє більше молока, вона споживає більше корму, що призводить до збільшення викидів метану. Однак, оскільки ефективність виробництва молока збільшується, загальне виділення метану на кг молока зменшується. Збільшивши виробництва молока з 27 до 30 кг на добу, викиди метану в середньому зростають на 3% на одну корову. Але викиди на кг молока зменшуються до 8,4%.
3. Збільшити довговічність корів. Старші корови виробляють більше молока, що в свою чергу може підвищити ефективність і викид метану на кг молока (див. пункт 2). За підрахунками, якщо вибраковувати на 5% менше корів та збільшити виробництво молока на 3 кг на корову в день, то викиди метану зменшаться на 11,7% на кг молока.

Отже, ILVO довів, що існують різні варіанти, окрім годівлі та кормових добавок, які допомагають зменшувати загальну кількість викидів метану дійним стадом. Багато з цих управлінських змін можуть покращити фінансову ефективність господарства.

MilkUa.Info за матеріалами ilvo

Кабінет Міністрів на засіданні 26 травня ухвалив постанову, яка має спростити доступ сільськогосподарських малих та середніх підприємств (МСП) до експортних ринків. Про це написав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Телеграм-каналі.

«Українські фермери зможуть легко дізнатися вимоги до своєї продукції на будь-якому іноземному ринку, куди він планує постачати товари. Уряд ухвалив рішення про порядок використання коштів для будівництва інспекційних постів на кордонах. Ця програма спрямована на покращення доступу українських малих та середніх аграріїв на світові ринки. На реалізацію проєкту буде спрямовано 75 млн грн», — написав Шмигаль.

Як йдеться у пояснювальній записці до постанови, документ визначає напрями використання бюджетних коштів за такими напрямами: просування доступу сільськогосподарських МСП до ринків експорту шляхом введення в дію Інтерактивної інформаційної системи вимог до безпечності харчових продуктів та вимог ринків експорту; сприяння транскордонній торгівлі шляхом будівництва, обладнання і оснащення прикордонних інспекційних постів.

agropolit.com