Уряд повертає 90% вартості дорадчих послуг

Агрохолдинг МХП у серпні поточного року виробив 58,18 тис. т курятини, що на 10% менше аналогічного місяця 2021 року.

Про це свідчать дані звіту про щомісячні операційні результати МХП.

Обсяги продажів відповідають торішньому рівню — 57,3 тис. т. Причому експорт зріс на 4% — до 32,6 тис. т, а внутрішні продажі скоротились на 5% — до 24,6 тис. .

«Незважаючи на те, що МХП продовжує стикатися зі складними проблемами та перебоями в роботі, продажах і логістиці, компанія планує відновити виробництво м’яса птиці на українських підприємствах до 100% потужності до кінця 2022 року», — говориться у повідомленні компанії.

У той же час МХП у 4 рази збільшив продажі соняшникової олії — до 25,1 тис. т, однак зменшив соєвої — до 2,5 тис. т (-27% до серпня 2021 року).

Реалізація продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів скоротилась на 44% — до 2,8 тис. т.

agroportal.ua

Експорт м'яса птиці, за даними Державної фіскальної служби, в січні-травні 2018 року збільшився на 20,2% (на $ 32,7 млн) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року - до $ 194,2 млн. Хоча в вазі показник експорту збільшився лише на 3,8%.

Про це в ексклюзивному коментарі AgroPortal.ua повідомив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

«У грошовому вираженні дійсно експорт зріс більш ніж на 24% через зміни в видах продукції, яка експортувалася, і незначного зростання цінових трендів на світових ринках», - уточнює Сергій Карпенко.

За його словами, зростання виробництва м'яса птиці в першому півріччі 2018 року спостерігається майже по всіх підприємствах з ТОП-10 найбільших виробників м'яса птиці. Також, за даними асоціації «Союз птахівників України», у другому кварталі 2018 року було введено в експлуатацію два майданчики по вирощуванню птиці на Вінницькій птахофабриці, яка входить до складу МХП.

Що стосується тенденцій на внутрішньому ринку, то Сергій Карпенко відзначає зростання виробництва м'яса птиці в промисловому секторі і зменшення - в приватному.

«Споживання м'яса птиці в першому півріччі 2018 року зросло на 7%, або 35 тис. т. Така ж ситуація буде спостерігатися до кінця року, з огляду на соціальну складову і зменшення виробництва свинини і яловичини», - зазначає Сергій Карпенко.

poultryukraine.com

Україна стрімко втрачає молочне і м'ясне стадо. З 1991 року, за даними українського Держстату, чисельність великої рогатої худоби зменшилася майже в сім разів — з 24 млн до 3 млн голів. Схожа картина по дрібній рогатій худобі (вівці і кози) і свиням. Зате на підйомі птахівництво — число пернатих скоротилося лише після 2014 року, коли Україна через агресію РФ втратила великі птахофабрики на Донбасі.

Агроексперти кажуть, що багаторазове зниження поголів'я худоби об'єктивно і пов'язане з розвалом СРСР, куди ми поставляли більше 75% виробленого м'яса, молокопродуктів, яєць. Але визнають: стадо, перш за все велика рогата худоба, буде і далі «худнути». А значить — рости ціна на яловичину.

Що маємо

В Україні за чверть століття корів стало вчетверо менше, свиней — утричі, овець і кіз — вшестеро. Зате курячих яєць на душу населення — більше на 20%. «До 1991 року Україна постачала продукцією тваринництва інші республіки СРСР і країни так званого соціалістичного табору, після розвалу Союзу ринок збуту скоротився, планове господарство поступово замінилося ринковим, звідси і падіння в рази, — аналізує екс-секретар Кабміну в 90-і роки Віктор Лисицький. — Зараз інші тенденції — економічні, через дорогі корми виробництво яловичини набагато дорожче, ніж свинини і птиці». За його оцінками, через те, що стадо корів і свиней продовжує зменшуватися, обсяг виробленого тільки в цьому році м'яса знизиться на 1−1,5%, або на 25−40 тис. т. Агроексперт Української аграрної конфедерації Дмитро Дейна зазначив, що зниження поголів'я прискорилося після подій 2013 року. «Купівельна спроможність населення різко впала, в результаті поголів'я корів скоротилося на 20%, свиней — на 15%. Другий фактор — держава урізала дотації тваринникам, адже не секрет, що ці галузі збиткові. І третій — африканська чума свиней, що з'явилася в Україні в останні 3−4 роки», — проаналізував Дейна.

Перспективи

Директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко підрахував, що гроші, вкладені в розведення молочного стада (до 100 голів), включаючи відгодівлю бичків на м'ясо, окупається тільки через 8 років, а, наприклад, в птахівництво — вже через 2−3 роки. «Тому у нас і далі буде ставати все менше корів і все більше птиці, яка, на відміну від свинини і яловичини, не тільки дешевша, але і має набагато більший ринок збуту як в Україні, так і за кордоном, — каже Дорошенко. — це чиста економіка. Що стосується шестиразового падіння за чверть століття чисельності овець і кіз, то їх 25−30 років тому розводили перш за все для забезпечення легпрому шерстю, а баранина і козлятина йшли на ринки як вторинний продукт. Коли наш легпром майже «помер», зникли потреби і в стаді. Але зараз в невеликих част них господарствах відроджується вівчарство і козоводство. Тварин розводять для виробництва козячого та овечого молока і виготовлення з нього сирів, що користуються все більшим попитом».

Що буде з цінами в літні місяці

Очевидно, що зниження поголів'я худоби і свиней позначилося на обсягах виробництва м'яса, але, за словами експертів, народу його вистачить і раніше за рахунок подальшого зростання виробництва курятини. За даними Держстатистики, обсяг виробленого м'яса в рік впав на 73% — з 4 млн т на рік в 1991 році до 2,3 млн т в 2016-м. Або з 77 до 54 кг на рік на душу населення.

Ще гірша ситуація з молоком — було 430 кг на їдця в рік, а стало — 240 кг. Зате яєць тепер доводиться на кожного набагато більше: не 290 шт. в рік, а 350. «Це пояснює, чому ростуть ціни на м'ясо і молоко — пропозиція менше, а їх собівартість через подорожчання кормів, енергоносіїв, зростання зарплат все вище, — говорить Дорошенко. — Яловичина і свинина і далі продовжать поступово дорожчати — на 1−5 грн за 1 кг в місяць, в залежності від сорту. Яйця також підуть вгору на 1−2 грн». А ось президент Украналітцентру Олександр Охріменко прогнозує, що влітку ціни на м'ясо трохи знизяться: «На свинину впадуть на 2−5 грн / кг. Точно подешевшає сало, приблизно на третину (15−20 грн / кг), оскільки попит на нього в спеку падає».

milkua.info за матеріалами dairynews.com.ua

На кінець торгового тижня на світовій американській біржі СВОТ котирування ф’ючерсів зернових культур завершилось в позитивній точці. Внаслідок високих темпів експорту американської пшениці та росту котирувань соєвих бобів, ф’ючерси на пшеницю зросли до 230,4 дол./т (+6,9 дол./т).

Котирування ф’ючерсів зернових культур на європейській торгівельній біржі розвивалось вслід за американським ринком. Ціна на пшеницю виросла до 211,75 євро/т (+3,25 євро/т) через страйки робітників в портах Аргентини, що безпосередньо впливає на експорт зерна.

На експортному ринку України, ціни FOB на зерно мали тенденцію росту. Котирування пшениці 11,5% і пшениці фураж зросло до 261 дол./т (+4 дол./т) та 257 дол./т (+4 дол./т), відповідно. Головними факторами ціноутворення виступив підвищений попит від країн-імпортерів та ріст котирувань на світових ринках.

Внутрішні ціни пропозицій EXW развивались в позитивному напрямку. Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю виросли до 7900 грн/т (+100 грн/т) та 7800 грн/т (+100 грн/т), відповідно. Котирування кукурудзи зросло до 7000 грн/т (+150 грн/т). Головним фактором виступило зростання ціни на експортному ринку.

Ячмінь зріс в ціні до 7350 грн/т (+150 грн/т), через підвищений попит від трейдерів та переробних підприємств. Додатковий вплив на ціну надав валютний фактор, коливання курсу української гривні до американського долара.

agravery.com