Уряд впроваджує системну підтримку фермерства в Україні

21-лип-2017

Програма підтримки українського фермерства, роботу над якою завершує Уряд, буде профінансована на рівні не менш як 1 млрд гривень у бюджеті на 2018 рік.

«Найближчими тижнями маємо вийти на фіналізацію рішення: у проекті бюджету на 2018 рік Уряд запропонує Парламенту виділити 1 млрд грн на підтримку невеликих фермерських господарств для того, щоб на селі було не тільки вирощування, а й переробка продукту, створювалися робочі місця», - повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час робочого візиту урядової делегації до Тернопільської області.

Символічно, що візит відбувся саме на Тернопільщину, де майже 30 років тому були зареєстровані перші фермерські господарства в Україні.

Програма підтримки фермерства напрацьовується в тісній співпраці Мінагрополітики із сільгосптоваровиробниками та представниками Асоціації фермерів. Програма спрямована, перш за все, на стимулювання переробки аграрної продукції всередині країни, надання доступу до кредитних ресурсів, а також максимальне залучення фермерів до програм державної підтримки, зокрема, із пільгового забезпечення сільгосптехнікою.

«Завдяки системності дій Уряду, Програма підтримки фермерства не буде декларативною, а спиратиметься на потужний фінансовий ресурс, який дозволить забезпечити практичну імплементацію її положень», - підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Перший заступник Міністра також звернув увагу на нерівномірність підприємницької активності в сільський місцевості та в середньому по країні – 43,5 підприємці на 1000 осіб та лише 2,5 фермери на 1000 сільських жителів, що свідчить про необхідність стимулювання останніх та актуальність розробки профільної програми підтримки.

Довідково:

На початок 2017 року в Україні діє 33682 фермерських господарства, в обробітку яких перебуває 4,4 млн га. В середньому на одне фермерське господарство припадає 131,7 га сільськогосподарських угідь.

Із загальної кількості фермерських господарств понад 80% мають в обробітку земельні ділянки площею до 500 гектарів.

У загальній структурі виробництва валової продукції сільського господарства частка фермерських господарств залишається незначною – на рівні 6-8% на рік.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
В уряді пропонують спростити реєстрацію кормів
13-груд-2022

Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики пройшла зустріч з представниками громадськості — зоозахисної спільноти, керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо обговорення законопроекту № 8150 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

Міністерство аграрної політики та продовольства України разом з експертною робочою групою, представниками державних органів (Держпродспоживслужба, МОЗ) та профільних асоціацій (Ліга виробників харчових продуктів, Європейська бізнес асоціація, Американська торгівельна палата в Україні та ін) ретельно працювали над цим документом. Основна мета — забезпечення ефективного державного контролю в галузі безпечності та якості харчових продуктів та захист прав споживачів.

Зокрема, пропонується демонополізація ринку ветпослуг, спрощення для малого бізнесу (дозвіл виробляти харчові продукти тваринного походження на малих потужностях без отримання експлуатаційного дозволу). Пропонується спрощення реєстрації кормів та можливість ввезення кормових добавок, зареєстрованих в ЄС без їх додаткової реєстрації в Україні.

Низка норм дозволить споживачам отримувати безпечну продукцію, зокрема завдяки посиленню гігієнічних вимог та точнішого маркування. Документ містить євроінтеграційні норми, які сприяють виконанню міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань України.

Певні норми законопроекту викликали занепокоєння громадськості. Захисники тварин, зокрема Асоціації зоозахисних організацій України, Благодійного фонду «Мяу-гау», UA Animals, Київського еколого-культурного центру, які були на зустрічі, висловили застереження, що виключення норм, які стосуються заборони жорстокого поводження з с/г тваринами, призведуть до послаблення законодавства у цій сфері.

Автори законопроекту, експерти детально ознайомилися з цими застереженнями.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що законопроект розроблявся довгий час, і Мінагрополітики долучилося до цього процесу з квітня 2022 року. На жаль, до презентації цього законопроекту зауважень ніяких не було, тому певний момент у виключенні норм міг бути пропущеним.

«При розробці законопроекту ми спиралися на нормативні акти та закони, і напевно не врахували цього, що є такі випадки з жорстоким поводженням саме з сільськогосподарськими тваринами. Українські фермери завжди добре ставляться до своєї животини. Тому абсолютно згоден, що не потрібно вносити зміни в законодавство щодо захисту тварин», — зазначив Тарас Висоцький.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду підкреслив, що даним законопроектом не малось на меті послаблювати норми, які регулюють поводження з тваринами, у тому числі і сільськогосподарськими.

«Вислухавши усіх учасників, розуміємо, що основним застереженням є можливі ризики щодо такого послаблення. Якщо такі ризики є, то ми маємо зробити все можливе, аби їх не допустити. Гуманність не має бути жодним чином піддана сумніву. Як перший автор законопроекту і голова профільного комітету пропоную напрацювати та зареєструвати інший законопроект без вказаних громадською спільнотою норм, аби зняти напругу та зайві застереження і конструктивно рухатися далі для підтримки наших аграріїв, виробників та споживачів», — наголосив він.

Детальніше
Другий фронт: чи загрожує Україні продовольча криза?
29-бер-2022

Навіть в умовах воєнного стану, враховуючи можливий недосів та зниження рівня агротехнологій, Україна здатна забезпечити власні продовольчі потреби. Головні ризики пов’язані з непередбачуваністю подій щодо російської агресії і порушенням цілісності території України.

Посівна стала другим фронтом країни.

Українське сільськогосподарське виробництво зосереджено на більш як 30 млн гектарів ріллі. Це дає змогу повністю забезпечити країну продуктами харчування та мати значні надлишки для експорту. До того ж наявні запаси зерна та олії в середині країни покривають дворічні потреби внутрішнього споживання, за даними Мінагрополітики. Саме надлишки продовольства «замкнені» війною на території України, відсутність можливості експортувати, роблять неминучою глобальну продовольчу кризу.

Коли глобальна продовольча криза розгорнеться, то Україна, як це не дивно може здаватися в умовах війни, постраждає найменше. Для внутрішніх потреб країна має достатній обсяг зерна, має надлишки, які не експортує. Ми намагаємося експортувати кукурудзу, соняшникову олію, в нас багато надлишків, які перевищують річне споживання. Маємо 6 млн тонн пшениці, уряд заборонив її експортувати, і названий обсяг теоретично повністю покриває потреби наступного сезону. Озима пшениця посіяна ще восени і буде зібрана, — відзначає Марія Колесник, заступник директора «ПроАгро Груп».

Такої ж думки притримуються і у Всеукраїнській аграрній раді (ВАР).

У профільному міністерстві запевняють, що Україна зможе прогодувати себе, та звітують про початок весняної посівної: станом на 25 березня було посіяно 150 тисяч гектарів ярих культур — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукрові буряки. Традиційний яровий клин України становить близько 15 млн га. Яким він буде цьогоріч? Це питання залишається відкритим, бо фермери сіють у безпосередній близькості до обстрілів. В поточних умов проводити посівну кампанію надзвичайно важко, інколи просто неможливо. Часом аграрії на ходу змушені перебудовувати сівозміну, виходячи з наявності насіння, добрив та доступу до води. До польової перебудови спонукає і прогнозоване зростання попиту на круп’яні та бобові культури.

Нема зрошення — кукурудзу не посієш  

Аграрії окупованих районів Херсонщини опинилися в тяжкій ситуації. ПСП «Альфа-Агро», що в Чаплинському районі, планувало розпочинати посівну. Все для цього вже було готове: техніка, насіння, люди. Однак, коли агроном із начальником охорони стали об'їжджати поля, зустріли патруль окупантів, які заявили, що поля заміновані, а тому треба сидіти вдома і не висовуватися. До того ж на півдні гостро стоїть питання зрошення. ПСП «Альфа-Агро» обробляє 1750 га, з яких 1400 га під дощуванням, 38 га — під крапельним зрошенням.

Передбачаю для себе кілька сценаріїв розвитку виробничої ситуації. Перший — наявність зрошення. Для мене це найважливіший фактор, бо соя і кукурудза на наших полях без зрошення не ростуть, тому вирішив, що чекатиму до останнього, поки не зрозумію, що системи зрошення працюватимуть. Але якщо побачу, що цього не буде, терміново замінюватиму наявне насіння на соняшникове, і це навіть при тому, що я кілька років тому відмовився від цієї культури. А що робити? Соняшник без зрошення виросте, а соя й кукурудза — ні. Тобто перший сценарій оптимістичний. Є ще кілька сценаріїв в залежності від того, коли буде запущене зрошення і чи взагалі воно буде. Можливо, будуть зміщені строки посіву, при цьому із сівозміни може випасти пізня соя. Ще один варіант: не будемо сіяти кукурудзу, а лише — сою, можливо, в цю сівозміну додамо соняшник. Але якщо з’явиться можливість включити зрошення, хоча й пізно, посіємо ультраранні сорти сої навіть у червні місяці,  — розмірковує керівник цього господарства Ігор Брагінець.

За його висновками, перспективи нового зрошувального сезону — досить туманні. Адже вся система під окупацією. І Каховський магістральний канал, і головна насосна станція захоплені. Запитань дуже багато: хто подаватиме на ці об'єкти електроенергію, як розподілятиметься вода, з ким треба підписувати угоди, хто візьме на себе відповідальність за подачу води, чи захочуть аграрії співпрацювати з окупантами та наражатися на закон про колабораціонізм?

Збут кукурудзи під питанням, натомість зростає попит на круп’яні культури  

На Харківщині в зону активних бойових дій потрапили Ізюм, Балаклея, частина Чугуївщини, Бурлук, Вовчанськ, Куп’янськ. У місцях вогневого спротиву значна частина фермерських баз — машинні двори, елеватори, склади, офіси — зруйновані.

На територіях, захоплених без бою, фермери чекають слушного моменту, щоб сіяти, бо вірять, що збиратимуть уже на звільнених територіях. Керівник господарства із Харківщини Юрій Михайлов повідомив, що всі його об'єкти в Ізюмі з технікою, залишками продукції захоплені окупантами. В цьому районі немає жодних перспектив для сівби, бо він є центром бойових дій, ведеться вогонь на ураження. Однак в районах, підконтрольних Україні, польові роботи ідуть повним ходом.

На думку Юрія Михайлова, близько половини аграріїв Харківщини зможуть посіяти вчасно. Можливості для польових робіт визначаються перебігом бойових дій та логістикою. Вся кампанія — суцільний ризик. Також агровиробники замислюються, яким сільськогосподарським культурам віддати перевагу в умовах воєнного стану. «Ми постали перед вибором: чи є сенс сіяти кукурудзу, якщо її збут під питанням? Мабуть, за рахунок цієї культури збільшимо площі під круп’яними, культурами через зростання внутрішнього попиту на них», — повідомив Юрій Михайлов.

Окрім круп’яних культур попитом на внутрішньому ринку будуть користуватися горох та сочевиця. Можна очікувати зростання площ під бобовими, які є скоростиглими культурами, дають змогу швидко нагодувати країну рослинним білком, покращити стан ґрунтів.

«Вирощування гороху дозволяє практично без внесення добрив отримати певний врожай. Культура є цінною щодо вмісту білка, що в умовах загрози продовольчої кризи є важливим. Також і сочевиця є цікавою культурою у цьому сенсі. Одночасно бобові є гарним попередником для зернових, які будуть сіятися восени, оскільки є додатковим джерелом азоту в ґрунті. До того ж в умовах нестачі насіння, товарний горох при певній обробці можливо використати у якості насіннєвого матеріалу», — вважає кандидат біологічних наук, експерт з агрономії Олександр Гончаров.

Тенденцію підтверджують і у ВАР. «Цього сезону аграрії налаштовані сіяти більше гороху та круп’яних культур», — відзначає Денис Марчук.

Посівна відбудеться, та все ж залишаються ризики недосіву у місцях бойових дій, а перехід до екстенсивних технологій через недостатню кількість палива, добрив, ЗЗР та обігових коштів у аграріїв призведе до зниження позначок врожайності. Внутрішня продовольча потреба України ймовірно буде закрита, та чи сформуються надлишки зерна для експорту у новому сезоні?

uacouncil.org

Детальніше
Мінагропрод заявляє про відсутність дефіциту на ринку м'яса птиці
07-вер-2017

 Виробництво м'яса птиці в Україні в 2017 році складе 1,197 млн ​​т при попиті 1,055 млн тонн, прогнозує Міністерство аграрної політики і продовольства - пише interfax.com.ua

"У цьому році ми прогнозуємо, що виробництво м'яса птиці складе 1,197 млн ​​т при попиті 1,055 млн т. Говорити про те, що у нас існує дефіцит на ринку, незважаючи на підвищений попит, некоректно", - сказав директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики і продовольства Микола Мороз в ході робочої зустрічі щодо цінової ситуації на ринку курячого м'яса.

За його словами, рекомендована Міністерством охорони здоров'я структура споживання м'ясних продуктів передбачає 16,6 кг м'яса птиці на душу населення в рік, але в зв'язку з переорієнтацією українців на більш дешеве в сегменті м'ясо птиці, рівень споживання перевищує норму.

"Ми очікуємо, що в 2017 році споживання м'яса птиці складе на рівні 24,8 кг на душу населення. Ми бачимо підвищений попит на даний вид продукції", - зазначив він.

Мінагропрод очікує, що в цьому році на ринку м'яса споживання складе 2,2 млн тонн, виробництво на рівні 2,3 млн тонн.

"Імпорт на ринку м'яса, якщо не буде надзвичайних ситуацій, буде на рівні 193 тис. тонн, експорт очікуємо на рівні 305 тис. тонн за всіма видами. Експорт м'яса птиці складе 240 тис. тонн, імпорт - близько 100 тис. тонн і істотного впливу на ринок не матиме ", - вказав директор департаменту.

Як повідомлялося з посиланням на митні дані УКРІНФОРМ, Україна за підсумками січня-червня 2017 року експортувала 147,42 тис. тонн м'яса птиці і субпродуктів, що на 38,5% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Імпорт м'яса птиці і субпродуктів за січень-червень збільшився на 43% - до 46,46 тис. тонн.

Експорт м'яса птиці і субпродуктів в 2016 році збільшився на 48,9% - до 240,16 тис. тонн. Імпорт цієї продукції зріс на 36% в порівнянні з 2015 роком - до 83,3 тис. тонн у порівнянні з 2015 роком.

Джерело - All Retail

Детальніше
Європейці розповіли про успіхи України в експорті курятини
30-трав-2019

Експорт української курятини у країни ЄС зростає з року в рік. Про це свідчать дані Європейської комісії (ЄК), передає УНН.

Звіт ЄК охоплює період з 2014 по 2018 рр. Так, у 2015 році, у порівнянні з 2014-м, українські птахівники експортували європейцям 42,5 тис. тонн продукту (+4,9% у річному численні).

У 2016 році Україна збільшила поставки курятини у ЄС на 5,3% - до 48,1 тис. тонн, у 2017-му - на 9,9%, до 80,1 тис. тонн.

Україна зробила великий ривок з експорту курятини у 2018 році, поставивши європейцям рекордні 123,6 тис. тонн продукту (+15,2% у річному численні).

Також повідомляється, що протягом звітного періоду Україна була топовим постачальником м'яса птиці у ЄС. Країні належить третє місце в рейтингу. Перше і друге місце займають Таїланд і Бразилія відповідно.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок