Європейці розповіли про успіхи України в експорті курятини

В Україні весною 2019 року запустять першу в світі децентралізовану біржу з торгівлі сільськогосподарськими товарами з використанням технології блокчейн.

Про це під час прес-конференції повідомив трейдер Ігор Тиньков.

«Розуміючи той факт, що блокчейн-технологія це майбутнє і за нею майбутнє електронної комерції, ми вирішили створити першу в світі децентралізовану біржу з торгівлі сільськогосподарськими товарами. На цій біржі будуть зібрані всі учасники ринку, на ній зможуть торгувати не тільки торгові компанії, але і агрохолдинги, фермерські господарства. На цій біржі можна буде торгувати не тільки контрактами з фізичною поставкою товарів, але також управляти ризиками шляхом хеджування на нашій деривативних біржі», — сказав він.

За словами Тинькова, унікальність біржі полягає в тому, що трейдери зможуть як купити товар, так і застрахувати ризики. Відмінною особливістю проекту, додав він, є високий захист даних, висока швидкість транзакцій, а також робота в режимі «24/7».

Термін окупності проекту становить 5 років, а спочатку запустити його хочуть на території України, Європи та Африки. Імовірно комерційна версія біржі буде запущена навесні наступного року.

Як додав генеральний директор представництва Digital Pulse of the Land (Україна) Роман Назаров, метою проекту є об'єднання всіх учасників агропромислового комплексу в єдину еко-систему.

«Кожен, хто буде на нашій платформі, отримає можливість ділитися своїми технологіями, впроваджувати інноваційні технології та таким чином вести свою діяльність набагато ефективніше», — сказав він.

За словами Назарова, пілотний проект біржі спочатку буде запущений в декількох регіонах України. Також в реалізації ідеї створення біржі беруть участь компанії Suntri (Лондон) і Hola firm (Мадагаскар).

unian

За підсумками 10 місяців цього року Україна поставила молочних продуктів на зовнішні ринки на суму 225,6 млн дол., що на 73,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Експорт сирів склав 7,4 тис. тонн, що на 16,4% більше, ніж торік. Основним покупцем українського сиру за аналізований період став Казахстан — 48%, або 12,6 млн дол. Зокрема у вересні туди поставили продукції на 1,7 млн дол. Другим найбільшим ринком є Молдова — 6,3 млн дол, або 23,9% у структурі. До Єгипту за десять місяців було поставлено сиру на 2,9 млн дол. (11% у структурі).

Імпорт сиру за 10 місяців зріс на 42,8% у натуральному виразі та склав 7,7 тис. тонн, в грошовому виразі він зріс на 58,45% — до 35,6 млн дол.

Експорт сироватки молочної за аналізований період склав 27,5 тис. тонн, що на 38,4% більше ніж торік. У вартісному виражені це склало 21,6 млн дол. (+92,2%). Основним покупцем є Китай (10 млн дол, або 46,7% всього експорту).

За даними митної статистики експорт масла у січні-жовтні склав 24,5 тис. тонн, що на 152% більше, ніж торік. Це принесло країні 96,8 млн дол., що в три рази більше, ніж було у 2016-му. Трійка найбільших покупців залишається незмінною: Туреччина (18,2 млн дол.), Марокко (16,6 млн дол.) та Нідерланди (10 млн дол.).

Імпорт масла за аналізований період склав лише 470 тонн, що на 52% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі імпорт скоротився на 17%, до 2,8 млн дол.

Купують масло у: Нідерландів (1,4 млн дол.), Німеччини (564 тис. дол.) та Франції (360 тис дол.).

Експорт молочних продуктів. Січень-жовтень 2017 р. (млн дол.)

Джерело: за даними ДФСУ

milkua.info

Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро.

Відповідні документи були підписані 23 липня в межах робочого візиту Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя. Разом з очільником Уряду в робочій поїздці беруть участь Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку Кирило Шевченко.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців  і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Передбачається, що виділення першого траншу можливе одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди.

Отримання другого траншу  стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов та після проведення Єврокомісією відповідної оцінки щодо виконаних зобов’язань.

«Сьогоднішнє підписання Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди, в рамках яких Україна отримає 1,2 млрд євро, додає нам впевненості в економічній стабільності країни та продовженні реформ, які забезпечать добробут наших громадян. Нова програма макрофінансової допомоги є доволі амбітною, однак реалістичною, а її вдале впровадження буде спільною перемогою як для України, так і для ЄС», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Положеннями узгодженого з Європейською Комісією проекту Меморандуму передбачено вісім зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, які зокрема, передбачають:

підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;

посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;

ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);

покращення функціонування ринку газу.

Нагадаємо, що 20 травня 2020 року Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання нової макрофінансової допомоги Україні та ще дев'ятьом країнам-сусідкам ЄС.  Кредитні кошти спрямовані на подолання наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та для покращення макрофінансової стабільності.

Урядовий портал

Аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода".

Український агробізнес переорієнтується в умовах війни з Росією і дедалі більше робить ставку на олійні культури. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомило напередодні DW.

За словами чиновника, аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода", укладена в липні за посередництва ООН та Туреччини. Тому фермери все більше сіють ріпак, соняшник та сою.

"Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно, відповідатиме торішній. Ріпак вже посіяний на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури", – наголосив Висоцький.

Він нагадав, що між Україною та Польщею було підписано меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі. Він має запрацювати вже наступного року.

"Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до 2 млн тонн олії на рік", - додав перший заступник міністра.

Станом на 9 вересня в Україні було зібрано 392 тис. тонн соняшникового насіння при врожайності 15,6 ц/га з 251,4 тис. га (5% посівних площ).

korrespondent