Уряд веде переговори з ЄБРР і Світовим банком стосовно питання підтримки фермерів

За попередніми розрахунками «Інституту аграрної економіки», доходи сільськогосподарських підприємств в 2020 році зростуть до 58,4 млрд грн, що на 47,7% перевищить показник 2019 р.

Про це повідомив директор «Національного наукового центру« Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, передає прес-служба.

За його словами, такий результат досягнутий виключно за рахунок зростання доходів в рослинництві, які збільшилися на 55,2%. При цьому доходи в тваринництві зменшилися на 2,9 млрд грн.

Найбільші збитки, зазначив учений, підприємства галузі отримали на виробництві:

• яєць - 4,9 млрд грн;
• великої рогатої худоби - 1,4 млрд грн,
• свиней - 0,7 млрд грн,
• птиці - 0,35 млрд грн,
• цукрових буряків - 0,28 млрд грн,
• гороху - 0,25 млрд грн.

При цьому найбільші прибутки сільськогосподарські підприємства отримали на виробництві соняшнику - близько 21,1 млрд грн, пшениці - 19 млрд грн, кукурудзи на зерно - 11,9 млрд грн, ріпаку - 6,6 млрд грн, а також молока - 3,8 млрд грн.

«Зростання доходів сільськогосподарських підприємств сталося виключно за рахунок цінового фактору, в результаті якого дохід збільшився проти 2019 року на 5,1%, а в рослинництві - на 5,9%. У той же час повна собівартість реалізованої продукції зросла на 0,3 млрд грн (0,1%), а в рослинництві - зменшилася на 3 млрд грн (-1,1%)», - пояснив Юрій Лупенко.

Відзначається, що зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції на підприємствах галузі на 14% дозволило відновити рівень доходів 2016-2018 років, коли вони становили 70,8-76,4 млрд грн. Крім того, зростання доходів проти 2019 році досягнуть в основному за рахунок сприятливої ​​цінової ситуації на світовому та внутрішньому ринках.

 latifundist.com

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

Значне похолодання в Україні суттєво не вплине на урожай озимих та ярих культур. Є питання стосовно багаторічних насадженнях, які у фазі цвітіння стають найбільш вразливими. Зокрема, йдеться про цвітіння кісточкових – абрикосу, вишні, черешні, персику. Про це повідомив директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики Володимир Топчій під час інтерв’ю одному із українських телеканалів.

«Негативні дії погодних умов, які б могли суттєво вплинути на потенціал урожаю сільгоспкультур, ще не фіксувалися. Значне зниження температури на території України несе загрози для плодових дерев з квітучими суцвіттями і тими, які перебувають на початкових фазах формування плодів», - розповів Володимир Топчій.

За словами керівника Департаменту, після стабілізації погодної ситуації необхідно провести ретельний огляд посівів культур і багаторічних насаджень, на основі якого визначити обсяги можливих втрат.

Також Володимир Топчій зазначив, що на більшості територій України пройшли сильні дощі, а в окремих регіонах випало до 50 мм опадів.

«Слід зазначити, що для окремих регіонів, таких як південні та східні, опади позитивно впливають на стан культур, адже відбулося значне збільшення вологи в ґрунті», - зазначив Топчій.

 Прес-служба Мінагрополітики

Португальський бізнес зацікавлений в українській агропродукції та інвестиціях в АПК.

Про це йшлося на українсько-португальському бізнес-форумі, що пройшов у Лісабоні в рамках торговельної місії до Португалії представників українських компаній на чолі з президентом ТПП України Геннадієм Чижиковим.

Протягом перебування у Португалії члени місії також провели зустрічі з міністром економіки Португалії, керівниками Агентства з питань інвестицій і зовнішньої торгівлі Португалії, відвідали провідні компанії Лісабону та Порту.

Серед українських компаній, що взяли участь у форумі, — підприємство «АМОС», ТОВ «Енергетика майбутнього», ТОВ «ВОЗКО», ПАТ «Агробудмеханізація», «Укрвинпром», НЦ «Український інститут вина», ПАТ «Проскурів» та інші.

«Все більше португальських компаній приймає рішення щодо інвестування в економіку України. Наприклад, ILHO PL S.A. — спорудження м’ясопереробного комбінату в Тернопільській. Збільшуємо можливості для українського експорту!», — сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Форум надав можливість окреслити пріоритети співпраці України та Португалії на цей рік. Серед них — розширення номенклатури експорту та збільшення позитивного для України торговельного сальдо.

agravery