Уряд врегулював процедуру ліцензування виробництва ветпрепаратів

Здороження агрохімікатів може привести до скорочення посівів кукурудзи і пшениці в країнах Північної півкулі, які будуть проведені в наступному 2022/23 році, і вплинути на ціноутворення. Зернові будуть замінені іншими культурами з меншою потребою в азоті, такими як соєві боби. Такі прогнози роблять компанії Cargill, ED & F Man, а також видання Bloomberg.

Високі виробничі витрати через зростання цін на добрива для сільськогосподарських культур по всьому світу, викликані енергетичними кризами в Європі і Китаї, можуть привести до того, що фермери перейдуть з пшениці на менш інтенсивні культури.

Згідно з цими джерелами, вартість основних ресурсів, таких як добрива, знаходиться на найвищому рівні з 2008 р. і становить майже 900 дол./т.

Нагадаємо, через зростання цін на мінеральні добрива аграрії будуть змушені або зменшувати посівні площі, або вносити менше добрив. Така ситуація може призвести до скорочення обсягів виробництва і зростання цін на соціально значущі продукти.

kurkul.com

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

На рядку з розвитком та укрупненням промислових виробників свинини в Україні спостерігається і скорочення їх чисельності. Зокрема, якщо на 1-ше січня 2015-го 3,7 млн свиней утримували 2,7 тис. сільськогосподарських підприємств, то на початку 2019 року число операторів скоротилося на тисячу, а кількість утримуваного поголів’я — на 0,34 млн гол. Про відповідну тенденцію зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Цю тезу підтверджують і статистичні дані: щороку число сільськогосподарських підприємств, що утримують свиней, меншає на 200–500.

«Упродовж останніх кількох років спостерігається природний відсів свиногосподарств України. Сектор залишають невеликі оператори з поголів’ям менше 2 тис. гол. Це, переважно, сільськогосподарські підприємства, що займаються вирощуванням свиней ситуативно (наприклад, при очікуванні сприятливих цін на ринку), не інвестують кошти у заходи підвищення біобезпеки та ефективності виробництва, тож є неконкурентоспроможними,» — коментують аналітики Асоціації.

Динаміка чисельності сільськогосподарських підприємств, що утримують свиней

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ

* — за оцінками аналітичного відділу АСУ; дані офіційної статистики відсутні

При цьому, експерти очікують, що відповідна тенденція триватиме і надалі. Так, враховуючи динаміку останніх семи років експерти АСУ прогнозують, що до 2025-го чисельність свиногосподарств може скоротитися до тисячі.

З іншого боку, такі структурні зміни не можна назвати негативними, зазначають в АСУ: «Ті виробники свинини, які адаптувались до нових умов роботи поступово займають нішу, яка звільнилась. Якщо на початку 2015-го у господарствах з поголів’ям понад 5 тис. голів утримували 67% промислового поголів’я, то на початку 2019-го на таких підприємствах було сконцентровано майже ¾ промислових свиней».

pigua.info

Кілька останніх місяців ринком шириться теза про понад двократне зниження цін на зернові, олійні та продукти їх переробки через заблокований експорт. Такі тези, з одного боку, зустрічають закидами про надприбутки вітчизняних свиногосподарств, а з іншого ― побоюваннями різкого підвищення внутрішніх цін до рівня світових після відкриття портів. У тому, на скільки обґрунтовані ці гіпотези, розбиралися в Асоціації «Свинарі України».

Аналітики зернового ринку підтверджують значне зниження цін закупівлі ключових сільськогосподарських культур. Однак лише в окремих регіонах. Зокрема на Сході ціни на зернові та олійні «обвалилися» більш ніж удвічі через близькість до зон бойових дій. При цьому йдеться про закупку за готівку (так звана «форма 2») та самовивіз із господарства-продавця. Тож повсюдною таку динаміку не назвеш.

Виробники свинини підтверджують, що вагому частину здешевлення кормових інгредієнтів «з’їдають» подвоєні витрати на доставку. Тож з урахуванням ПДВ та логістичних витрат більшість культур подешевшали в середньому на 20-35% проти їх довоєнного рівня. Вполовину впали ціни лише на соняшникові шроти та макухи. Однак переваги від такого здешевлення наразі отримують далеко не всі свинарі, оскільки багато хто робить запаси на весь маркетинговий рік до нового врожаю. А отже, ще досі догодовує зерновими, придбаними минулоріч за вищою ціною.

З іншого боку, низка виробників свинини побоюється, що після розблокування портів ціни на зернові та продукти переробки олійних різко «надолужать» розрив із глобальними котируваннями. Експерти запевняють, що внутрішній ринок «зближатиметься» з світовими цінами поступово. Так, рослинники зараз недоотримують від 100 до 200 дол. США/т через ускладнену логістику, тож ціни зростатимуть у цьому діапазоні, проте не одразу. Так, після розмінування акваторій знадобиться щонайменше два місяці для відновлення нормальної роботи портової інфраструктури. Тож після цього ціни можуть зміцнитися на 30-50 дол. США/т, проте цей підйом, найімовірніше, не переросте в ціновий галоп, а подальший рух цін буде досить плавним та залежатиме від темпів експортної активності. Остання відчутно поступатиметься звичним темпам, тож з високою ймовірність цього сезону кормів не бракуватиме. З іншого боку, така ситуація може «відгукнутися» зменшенням площ посівів озимих культур, що помітно вплине на ринкову ситуацію у подальшому.

Асоціація «Свинарі України»