Уряд визначив напрямки підтримки фермерських господарств та кооперативів

Переробники масово переключаються на сировину, яку виробляють ферми, замість молока, що здає населення.

Молоко, вироблене в сільськогосподарських підприємствах якісніше, ніж те, що вироблене у приватних домогосподарствах. У молока з фермерських господарств немає такої різкої сезонності, а різниця в ціні (в середньому за рік) не така відчутна, як була раніше.

У другій половині жовтня, ціни на якісну сировину, вироблену українськими сільгосппідприємцями стартували від 9 грн/кг, вартість молока великих об'ємів перевищує 10 грн/кг, середня розрахункова ціна становить 9,7 грн/кг.

В середньому молоко, що виробляє населення в Україні коштує 5−6 грн/кг, що з урахуванням заготівельних та логістичних витрат становить 7−8 грн/кг.

У зв’язку зі зниженням експортної активності, на сировинному ринку збільшилась пропозиція оптових об'ємів.

За словами експертів, у листопаді не варто очікувати зростання закупівельної вартості, принаймні, у перших числах місця.

milkua.info за матеріалами infagro

Підсумки першого півріччя по експорту молочних продуктів досить позитивні. Нічого дивного зважаючи на світові тенденції.  

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ).

За шість місяців цього року на зовнішні ринку було поставлено 63,2 тис. т молочних продуктів, що на 22,8% більше, ніж за перше півріччя 2016-го. Ситуацію витягує масло та суха сироватка. Показники по молоку та вершках, як згущених так і незгущених, а також кисломолочній продукції від’ємні.

Зокрема, у червні було продано 14,5 тис. т молочних продуктів, що на 17,4% більше, ніж у травні 2017, та на 14%, ніж у травні 2016.

Експорт молока та вершків незгущених  у січні-червні склав 4 тис. т. (-10,1%) на загальну вартість 2,6 млн дол. (+10,1%).

Основними ринками збуту були Молдова (1,2 млн дол.; 46,3% від всього експорту) та Грузія (693 млн дол.; 26,4%).

Імпорт молока та вершків незгущених склав 331 т, що на  55% більше, ніж торік. У вартісному виражені це 537 тис. дол. Найбільше завозили продукту з Німеччини (276 тис. дол.; 51,5%).

Експорт молока та вершків згущених склав 23,3 тис. т, що на 10,7% менше, ніж торік. При цьому експортна виручка склала 40,4 млн дол, що на 13,7% більше, ніж в минулому році. Продавали найбільше до Казахстану (7,9 млн дол.; 19,7%) та Бангладеш (4,3 млн дол.; 10,7%).

Продажі кисломолочної продукції за аналізований період скоротилися на 1,6% — до 1,5 тис. т. Дохід від їх продажу склав 1,5 млн дол. Поставляли продукцію найбільше до Молдови (890 тис. дол.; 60,3%) та Грузії (338 тис. дол.; 22,9%).

В той же час, імпорт був на 35,8% більшим, ніж торік та склав 1,7 тис. т. Купували її найбільше у Бельґії  (1,3 млн дол.; 53%) та Польщі (894 тис. дол.; 36,2%).

Експорт молочної сироватки у січні-червні цього року склав 17,9 тис. т, що на 50% менше, ніж минулоріч. Основними ринками збуту були Китай (6,8 млн дол.; 50,4%), Індія (862 тис. дол.; 6,35%) та Малайзія (711 тис. дол.; 5,24%). Завозили сироватку з Портуґалії (257 тис. дол.; 53%) та Німеччини (84 тис. дол.; 17,32%). Загальний обсяг імпорту за рік зріс на 58,9% та склав 518 т.

Експорт вершкового масла зріс на 205,8% — до 12,3 тис. т. Найбільше продавали його до  Марокко (8,3 млн дол.; 18,5%) та Казахстану (5,8 млн. дол.; 12,9%). Імпорт масла скоротився на 66,5% та склав 231 т.

Експорт сирів  показує приріст. За аналізований період було продано 4,1 тис. т, що на 21,3% більше, ніж у 2016-му. Поставляли його до Казахстану (7,1 млн дол.; 50%) та Молдови (3,5 млн. дол.; 24,25%). Імпорт сирів зріс на 33,3% — до 4,3 тис. т. Найбільше їх купували в Польщі (6,6 млн дол.; 34,3%) та Німеччині (4,6 млн дол.; 23,79%).

Динаміка експорту молочних продуктів у 2016-2017 рр, т

Джерело: за даними ДФСУ

milkua.info

Молочнотоварне виробництво на відміну від інших видів тваринництва не може існувати без гарантованого земельного банку. 

На цьому наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Березень 2019 року став переломних для багатьох українських молочнотоварних ферм. Після оголошення новою владою свого наміру негайно впровадити ринок землі, при цьому не пояснюючи умови і не даючи ніяких гарантій, господарства почали акумулювати свої гроші шляхом вирізання поголів'я. Найактивніше з ринку виходять підприємства середнього сегменту, які утримують близько 200−500 корів», — розповідає Ганна Лавренюк.

На сьогодні й досі залишаються ті підприємства, які впродовж останніх 10 років дуже багато інвестували у свою роботу. Вони вибудували стійку модель виробництва молока. Але зараз задумуються про майбутнє.

Молочнотоварна ферма залежна від гарантованого земельного банку. Приблизно 70% від раціону корів становлять грубі корми, які кожен фермер заготовляє самостійно. Аграрний ринок таких кормів не пропонує, пояснює Ганна Лавренюк.

Негативно на молочну галузь і сільське господарство в цілому можуть вплинути й іноземні компанії, які після відкриття ринку землі матимуть можливість отримати дешеві кредити, інколи навіть під 0%. Таким чином українські виробники на земельних аукціонах стануть неконкурентоспроможними.

«Молочне скотарство формує основну масу соціальних надходжень у бюджет України, оскільки 12% серед усіх працівників сільського господарства становлять працівники зайняті у молочному скотарстві. Це 42 тис. робочих місць. Зникнення молочнотоварних ферм спричинить втрату робочих місць на селі, соціальної стабільності, бюджетних надходжень в країну і зниження її експортного потенціалу», — підкреслила віце-президент АВМ зі зв'язків з громадськістю.

«У США в багатьох штатах вводять обмеження на право купівлі земель іноземцями, — наводить приклад Ганна Лавренюк. —  В один день вони прокинулися і зрозуміли, що треба щось змінювати. 40 млн га сільськогосподарських земель країни належать іноземним компаніям, зокрема китайські компанії контролюють близько 400 сільгоспвиробників США. Вони диктують, що вирощувати, як вирощувати, штовхаючи підприємства на агресивну агрохімічну обробку та екстенсивне землеробство, все це шкодить потенціалу родючості землі країни».

«Асоціація виробників молока разом із Всеукраїнською аграрною радою сподіваються, що „б'ючи в усі дзвони“ і доводячи всі ризиковані наслідки неврахування і не використання всіх запобіжників, які б могли стабілізувати питання ринку землі, все ж вдасться прийняти правильне рішення. Ринок землі потрібен, але грамотний з максимальним підходом до всіх тих надбань, які нам уже вдалося отримати за роки незалежності», — наголосила представник АВМ.

MilkUa.info

Американська пшениця після чотиримісячної перерви повернулася на ринок Єгипту ― найбільшого в світі імпортеру цього товару. 

Про це пише «Пропозиція».

Так, протягом одного тижня (28 квітня–4 травня) зі США до Єгипту, за даними федерального Міністерства сільського господарства, було поставлено 51,6 тис. т пшениці. До цього остання поставка була здійснена аж у середині січня.

Це стало наочним свідченням конкурентоздатності американської пшениці, щодо якої (разом із деякими іншими культурами) деякі експерти ринку висловлювали недовіру. Річ у тім, що в штаті Канзас, який вирощує найбільші обсяги пшениці у США, наприкінці квітня теж похолодало, через що постраждав урожай. Водночас запаси пшениці залишаються великими і, як очікується, вони зростуть до рекордних обсягів, коли буде зібрано врожай у Північній півкулі.

Зазначається, що така велика партія могла бути придбана через побоювання щодо можливих проблем в інших країнах-постачальниках пшениці до Єгипту, адже і в Європі, і в Росії пшениця недоотримала опадів.

Єгипет останніми роками не належить до провідних покупців американської пшениці, позаяк імпорт із Росії, України та Румунії має більш привабливий вигляд. Так, за весь період із 1 червня 2016 року до 27 квітня 2017 року ця країна придбала дещо більше 60 тис. т американської пшениці.

www.poultryukraine.com