Польовий горох може ефективно використовуватися в комбікормах для свиней

Світові молочні ринки відновлюються. Наразі таку думку мають більшість глобальних аналітичних агенцій. Підтвердженням цьому є стійкий тренд зростання світових цін на біржову молочну продукцію, який стартував з вересня минулого року.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Синхронно пішли вверх і ціни на сировину, що співпало з сезонним зростанням та одночасним стрибком світових цін як на білкові, так і на жирові складові раціонів. Наразі ріст продовжується, хоча й меншими темпами. Так, за оцінкою IFCN, у січні 2021-го загальносвітовий ріст цінника на корми склав 1,5% у місячному порівнянні. Індикатив світової ціни на молоко-сировину у лютому також зріс на 4,9% до 42,4 дол./100 кг. Загалом, такі показники цін на молоко вже досягли допандемічних рівнів.

При цьому маржа між кормовими затратами та ринковою ціною на молоко-сировину скоротилася, проте різниця в цілому позитивна і складає трохи більше 10 дол. В таких умовах страждає економіка ферм більшості молочних регіонів, Зокрема, основні виробники і світові експортери північної півкулі зазнають труднощів в частині економіки виробництва молока. Натомість ситуація у південній півкулі значно краща.

На даний час відмічається зростання попиту та впевнене його нарощування, особливо з боку азійського регіону, економіка якого продемонструвала більш швидке відновлення у постпандемічний період на фоні низьких показників нових випадків захворювання.

Чи не найяскравішим підтвердженням цьому стала остання 279-та сесія молочних торгів на новозеландському молочному аукціоні GDT, де ріст середньої ціни склав 15%, а середня ціна піднялась до 4231 дол./т. (FAS). Молочний індекс додав 176 пунктів та досягнув докризових значень лютого 2014-го року.

Ріст загальної ціни підтримувався майже всіма торговими позиціями, а найбільше — ключовим товаром цього торгового майданчика, сухим незбираним молоком, який показав рекордне зростання +21% (4364 дол/т), підкоривши нову цінову вершину. Тренд росту цін на СНМ розпочався ще на початку осені і нині показує перспективу, безумовно після деякої корекції. Це зумовлено закінченням сезону великого молока у Новій Зеландії, який в цьому році не мав приросту виробництва молока. При цьому прогнози щодо сприятливих погодних умов в Океанії все ще залишаються обережними. На цьому фоні всі контракти СНМ подорожчали приблизно в однаковій мірі.

Друге місце по активності росту зайняло вершкове масло, яке подорожчало на 13,7%, до 5826 дол./т., а ціна наблизилась до рівнів максимумів чотирирічної давнини. Ціни на всі контракти зросли на понад 10%. Зневоднений молочний жир також суттєво подорожчав, проте його зростання було майже вдвічі нижчим, ніж масла ― 7,4%, до 5929 дол./т. В цій ситуації знову швидко скорочується різниця в цінах зазначених продуктів, що спостерігалось в період світового локдауна. Попит на жири, особливо масло, активно зростає, і зараз ціни швидко відіграли свої позиції після півторарічного падіння.

Ціни на сухе знежирене молоко рухаються по схожій траєкторії лише з деякими відмінностями у хвилях корекції, порівняно із СНМ. Ціна СЗМ у цю сесію досягла нових максимумів ― 3302 дол./т., а зростання склало 3,5%. При цьому літні контракти зросли вище середнього значення в очікуваннях недостатньої росту пропозиції з боку основних поставників північної півкулі в період сезону великого молока. Вочевидь, запаси СЗМ, які нагромаджувалися впродовж минулого року в деяких ключових виробників в період глобального локдауна не є вагомою підставою для задоволення майбутніх потреб. Зокрема, запаси СЗМ на кінець минулого року у США перевищували на 14,5% показники кінця 2019 року. Разом з тим, європейські публічні запаси за підсумками непростого року залишилися незмінними в розрізі річної оцінки, що зумовлено досить стійким попитом навіть в часи пандемії.

Під час селекторної наради з обласними департаментами з агропромислового розвитку заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів про основні базові принципи державної підтримки на 2020 рік.

«Вчора на засіданні Уряду була прийнята постанова, якою визначено напрями державної підтримки на 2020 рік. Наступним нашим кроком буде прийняття відповідних порядків використання коштів із чітким алгоритмом. Вони вже зараз проходять внутрішнє узгодження на рівні ЦОВВів. Ми очікуємо, що прийняття порядків відбудеться на початку березня, а з квітня стартують безпосередні виплати», — зазначив Тарас Висоцький.

Він додав, що 80% виплат відбудуться у другому півріччі, через єдиний підхід до подачі документів. Вже зафіксовано дату подачі документів — до 1 жовтня.

«Спільно з аграрним комітетом ми вирішили на початку липня анонсувати план державної підтримки на 2021−2023 роки. Всі потенційні отримувачі будуть чітко розуміти на що їм розраховувати в наступному трирічному бюджетному циклі. Крім того, з 2021 року ми передбачаємо запровадити такі напрями підтримки як агрострахування та переробку сільськогосподарської продукції», — наголосив заступник міністра.

Також Тарас Висоцький анонсував, що починаючи з 27 лютого щочетверга об 11:00 будуть проходити виїзні семінари для громадян в одній із сільських рад областей, де представники Держгеокадастру будуть давати роз’яснення на всі питання, пов’язані з земельними відносинами в рамках земельної реформи. Окрім того, щочетверга о 14:00 будуть проводитись виїзні семінари на рівні районних центрів, на яких представники Держпродспоживслужби будуть консультувати про актуальні питання у сфері безпечності. Також з останнього четверга березня мають відбуватися щотижневі інформаційні зустрічі, бізнес-інкубатори та інші заходи, які будуть проводити представники Укрдержфонду.

Мінекономрозвитку

Пандемія COVID-19 та активне застосування антибіотиків для лікування хворих «загострили» проблему резистентності до протимікробних препаратів. Як наслідок, Європейська Комісія прийняла рішення переглянути законодавство щодо контролю питань антибіотикорезистентності у зоонозних та синантропних бактерій у тваринництві.

Проте, за словами Віталія Башинського, експерта з питань ветеринарії та безпечності харчових продуктів ФАО, Україні до усвідомлення серйозності цієї проблеми ще далеко:

«Серйозного ставлення до проблеми антибіотикорезистентності в Україні не буде, допоки громадяни та, як наслідок владні структури не зрозуміють, що немає чим лікувати людей, допоки не буде прийнято закон „Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин“, Порядок використання протимікробних засобів у ветеринарній медицині. Ці документи всі розроблені, готові до ухвалення, потрібна політична воля, трохи часу і все. Окрім того, в Україні присутнє скептичне ставлення до цієї проблеми не тільки з боку влади, а й у самих людей. Вони не розуміють, які наслідки можуть бути від того, щоб піти у аптеку й купити антибіотики без призначення лікаря».

Наразі, за ініціативи Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в Україні роблять перші кроки на шляху покращення системи контролю використання протимікробних препаратів. Так, у рамках проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)» стартував відбір зразків харчових продуктів тваринного походження. Паралельно, розпочинається опитування щодо використання антибіотиків у тваринництві. До дослідження залучать більше 600 респондентів — представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство), присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України.

Реалізація проекту дозволить:

оцінити реальну ситуацію щодо використання антибіотиків у тваринництві;

дослідити рівень обізнаності виробників щодо ризиків пов’язаних з антибіотирезистентністю;

покращити нормативно-правову базу та політику щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві;

покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу;

дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Окрім ФАО та Асоціації «Свинарі України», до реалізації Проєкту залучені представники Держпродспоживслужби, наукової спільноти, фермери, ветеринари та спеціалісти кормовиробництва.

pigua.info

Світовий банк пропонує уряду України розглянути створення Агентства часткового гарантування кредитів як спеціального фінансового інструмента, що дасть змогу малим і середнім сільгоспвиробникам отримувати фінансування на придбання землі після запуску ринку.

Про це йшлося на панельній дискусії «Які фінансові інструменти зроблять ринок землі найбільш вигідним для малих та середніх фермерів», яку організувала в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію.

«Часткове гарантування кредитних внесків — найкращий варіант для України», — сказав провідний спеціаліст фінансового сектора СБ Ваге Варданян. За його словами, щонайменше половина країн світу впровадила державні часткові гарантії як спосіб полегшити доступ до кредитів, є також практика створення спеціалізованих ЧГ, призначених саме для сільського господарства, наприклад у Мексиці та Колумбії.

Для отримання гарантій фермер звертається по позику до банку, який аналізує заяву та визначає потребу в частковому гарантуванні, далі банк звертається до агентства гарантування кредитів. Останнє перевіряє критерії відповідності та здійснює аналіз ризиків, схвалює і надає часткову кредитну гарантію, отримує комісійну оплату від банку за видачу гарантії. Далі банк надає позику, забезпечену частковими гарантіями.

Крім того, СБ зазначає, що агентство гарантування кредитів зазвичай небанківський фінзаклад, має власні управління, менеджмент, капітал, операційні процедури. Правова структура агентства допускає змішаний тип власності на певному етапі, уряд не завжди 100-відсотковий власник. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, здійснює нагляд, як за небанківською фінансовою інституцією.

«У всьому світі агентства гарантування є державними, можливе співфінансування, державно-приватне партнерство, але йдеться про приєднання вже після першого року роботи структури», — зазначила директор СБ у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен.

При цьому, за даними фахівців Світового Банку, гарантувати пропонується до 50% суми позики. Переважно гарантії надаються не більше ніж на сім років. Цінова політика має покривати ризики, адмінвитрати та гарантувати фінансову стійкість часткових гарантів (орієнтовно 1,5−2,5% на рік). Максимальний кредитний leverage — 1:4.

Орієнтовно, за підрахунками Світового Банку, до кінця жовтня цього року можна встигнути розробити й узгодити з усіма зацікавленими сторонами необхідну документацію для запуску компанії, створити компанію — в жовтні-лютому 2019 року.

Міністр фінансів Оксана Маркарова, яка була присутня на прес-конференції, зазначила, що наразі міністерство відпрацьовує всі можливі інструменти підтримки агробізнесу, зокрема й такі, як створення агентства часткового гарантування. «Якщо в нас будуть міжнародні партнери, які будуть готові дофінансувати фонд разом із державою, тоді опція його створення стає більш пріоритетною, тому що ми зможемо швидше зібрати ресурс, якщо тільки на держрезерви — то є кілька опцій. Якщо йти за повною процедурою створення фонду, то це не швидкий процес», — додала Маркарова.

Крім того, вона зазначила, що наразі Мінфін виконує аналіз витрат — дивиться, як можна переорієнтувати нинішні програми на підтримку фермерів, зокрема й на купівлю землі.

У свою чергу директор департаменту фінансової стабільності Національного банку України Віталій Ваврищук зазначив, що ідея створення в Україні фонду часткового гарантування обговорюється вже понад рік, і Нацбанк підтримує цю ініціативу.

«Ми завжди були великими прихильниками ідеї відкриття ринку землі. Ідея заснування фонду часткового гарантування обговорюється понад рік, і ми її підтримуємо. Ми вважаємо, що це буде ефективний інструмент, який дасть змогу малим компаніям отримати банківське кредитування. Я розумію, що ми підходимо до фінальної стадії визначення дизайну фонду. НБУ готовий продовжувати дискусії, думаю, цей інструмент доведе свою ефективність», — зазначив він.

agravery.com