IFCN стверджує: світовий молочний ринок відновлюється, і Україна — серед лідерів

09-бер-2021

Світові молочні ринки відновлюються. Наразі таку думку мають більшість глобальних аналітичних агенцій. Підтвердженням цьому є стійкий тренд зростання світових цін на біржову молочну продукцію, який стартував з вересня минулого року.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Синхронно пішли вверх і ціни на сировину, що співпало з сезонним зростанням та одночасним стрибком світових цін як на білкові, так і на жирові складові раціонів. Наразі ріст продовжується, хоча й меншими темпами. Так, за оцінкою IFCN, у січні 2021-го загальносвітовий ріст цінника на корми склав 1,5% у місячному порівнянні. Індикатив світової ціни на молоко-сировину у лютому також зріс на 4,9% до 42,4 дол./100 кг. Загалом, такі показники цін на молоко вже досягли допандемічних рівнів.

При цьому маржа між кормовими затратами та ринковою ціною на молоко-сировину скоротилася, проте різниця в цілому позитивна і складає трохи більше 10 дол. В таких умовах страждає економіка ферм більшості молочних регіонів, Зокрема, основні виробники і світові експортери північної півкулі зазнають труднощів в частині економіки виробництва молока. Натомість ситуація у південній півкулі значно краща.

На даний час відмічається зростання попиту та впевнене його нарощування, особливо з боку азійського регіону, економіка якого продемонструвала більш швидке відновлення у постпандемічний період на фоні низьких показників нових випадків захворювання.

Чи не найяскравішим підтвердженням цьому стала остання 279-та сесія молочних торгів на новозеландському молочному аукціоні GDT, де ріст середньої ціни склав 15%, а середня ціна піднялась до 4231 дол./т. (FAS). Молочний індекс додав 176 пунктів та досягнув докризових значень лютого 2014-го року.

Ріст загальної ціни підтримувався майже всіма торговими позиціями, а найбільше — ключовим товаром цього торгового майданчика, сухим незбираним молоком, який показав рекордне зростання +21% (4364 дол/т), підкоривши нову цінову вершину. Тренд росту цін на СНМ розпочався ще на початку осені і нині показує перспективу, безумовно після деякої корекції. Це зумовлено закінченням сезону великого молока у Новій Зеландії, який в цьому році не мав приросту виробництва молока. При цьому прогнози щодо сприятливих погодних умов в Океанії все ще залишаються обережними. На цьому фоні всі контракти СНМ подорожчали приблизно в однаковій мірі.

Друге місце по активності росту зайняло вершкове масло, яке подорожчало на 13,7%, до 5826 дол./т., а ціна наблизилась до рівнів максимумів чотирирічної давнини. Ціни на всі контракти зросли на понад 10%. Зневоднений молочний жир також суттєво подорожчав, проте його зростання було майже вдвічі нижчим, ніж масла ― 7,4%, до 5929 дол./т. В цій ситуації знову швидко скорочується різниця в цінах зазначених продуктів, що спостерігалось в період світового локдауна. Попит на жири, особливо масло, активно зростає, і зараз ціни швидко відіграли свої позиції після півторарічного падіння.

Ціни на сухе знежирене молоко рухаються по схожій траєкторії лише з деякими відмінностями у хвилях корекції, порівняно із СНМ. Ціна СЗМ у цю сесію досягла нових максимумів ― 3302 дол./т., а зростання склало 3,5%. При цьому літні контракти зросли вище середнього значення в очікуваннях недостатньої росту пропозиції з боку основних поставників північної півкулі в період сезону великого молока. Вочевидь, запаси СЗМ, які нагромаджувалися впродовж минулого року в деяких ключових виробників в період глобального локдауна не є вагомою підставою для задоволення майбутніх потреб. Зокрема, запаси СЗМ на кінець минулого року у США перевищували на 14,5% показники кінця 2019 року. Разом з тим, європейські публічні запаси за підсумками непростого року залишилися незмінними в розрізі річної оцінки, що зумовлено досить стійким попитом навіть в часи пандемії.

Більше новин
Сільгоспвиробникам не радять раптово змінювати технології
31-бер-2022

Зараз не найсприятливіша ситуація для раптової зміни технологій та переходу на no-till, адже це потребує підготовчого процесу протягом 2-3 років.

Про це AgroPortal.ua повідомив керівник агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.

«Щоб за технологією no-till вирощувати культури, має бути виконана низка умов, і одна з них — це ґрунт, його структура, здатність накопичувати та втримувати вологу. Якщо ґрунт переущільнений та важкий за механічним складом, відповідно результату не буде. Тому я б не розглядав нинішню ситуацію в Україні як можливість перейти на no-till, для цього потрібно 2-3 роки», — вважає Олександр Хмелюк.

За його словами, переходу на нову технологію має передувати значна робота зі структурою ґрунту, а саме — контроль рівня вмісту органіки та кальцію. Лише за умови покращення структури може відбутися успішний перехід на no-till.

AgroPortal.ua

Детальніше
Держпродспоживслужба разом з бізнесом працюватиме над покращенням законодавства у захисті прав споживачів
27-лип-2021

Бізнес та Держпродспоживслужба домовилися про спільне напрацювання пропозицій для внесення змін до закону «Про захист прав споживачів» та деяких нормативних документів. Про це йшла мова на зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з лідерами рітейл галузі України та Асоціацією рітейлерів України.

Про це йдеться на сайті Держподспоживслужби.

«Держпродспоживслужбу часто сприймають як каральний орган, і я дуже хочу змінити це ставлення. Ми маємо бути партнерами з бізнесом, при цьому метою нашого партнерства має виступати захист прав споживачів, спільна боротьба з фальсифікованою продукцією та надання послуг споживачам на найвищому рівні», — зазначила Владислава Магалецька.

Голова Держпродспоживслужби наголосила, що потрібно спільно працювати для попередження реалізації неякісних та небезпечних товарів, а також для недопущення порушень прав споживачів. Як повідомила Владислава Магалецька, за перше півріччя 2021 року Держпродспоживслужбою було перевірено понад 2,4 тис. суб'єктів господарювання стосовно захисту прав споживачів. Порушення виявлені у 28,5% перевіреної кількості суб'єктів.

Найбільша кількість порушень (62,8%) стосувалася відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця. На другом місці (10,2%) — порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги. На третьому місці (6,5%) — відмова споживачу у реалізації його прав, встановлених Законом України «Про захист прав споживачів» при придбанні неякісного товару, обміну якісного товару, наданні послуги.

Владислава Магалецька та представники галузі рітейлу домовилися про проведення регулярних зустрічей для обговорення актуальних питань взаємодії бізнесу та Держпродспоживслужби.

Нагадаємо, одним із пріоритетів Держпродспоживслужби є захист громадян. З тим, щоб на прилавки і в магазини потрапляла тільки якісна і безпечна продукція. А споживачі отримували лише якісні послуги.

Детальніше
Моніторинг цін на молоко: тиск інфляції та очікування пожвавлення експорту
28-черв-2022

Закупівельні ціни на молоко в Україні тримаються практично без змін із окремими точковим укріпленням. Проте, це ще навіть не довоєнні показники.

За чотири місяці повномасштабної війни молочна галузь України змогла адаптуватися до абсолютно нових реалій та продовжує вирішувати нові виклики: від браку кадрів на фермі до проблем на кордоні при експорті.

За даними моніторингу 21 червня, середня ціна на молоко виросла на 4 копійки — до 10,17 грн/кг (без ПДВ) порівняно із попереднім моніторингом на початку червня. Втім, середньозважена ціна на молоко залишається на 4% нижчою, ніж у січні поточного року. Кілограм екстра ґатунку переробники купують в середньому по 10,57 грн, що на 4 коп. вище ціни попередніх двох тижнів. Вищий ґатунок коштує 10,03 грн/кг (+6 коп.), а перший — 9,91 грн (+3 коп.). Підтримку цінам складає поступове пожвавлення експорту молочних продуктів та повернення частини українців з-за кордону.

За даними Прикордонної служби, щодоби в Україну повертається близько 30 тис. українців. Це, у свою чергу, дає змогу посилити попит на молочну продукцію на внутрішньому ринку.

Крім того, експорт молочних продуктів, хоч і в менших обсяг, ніж того потребує ринок, та все ж відбувається. Наразі на світовому молочному ринку сформувалися сприятливі ціни на молочні продукти, що надає підтримку внутрішньому ринку. За даними, Державної митної служби, за чотири місяці 2022 року було експортовано молочних товарів на 47,4 млн дол., що на 16,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Більше половини експорту складало на масло (12,5 млн. дол.) та згущені молоко і вершки (18,9 млн. дол.). Основними торговими партнерами для України на сьогодні є країни ЄС (Польща, Нідерланди) та Молдова.

Наразі ріст цін на молоко у дві-чотири копійки з розривом у два тижні досить слабкий в порівнянні з інфляційними процесами, які відбуваються. Через суттєве здороження ПММ та інших складових собівартості ціни на молоко невиправдано низькі. І така ситуація спостерігається не тільки в Україні, а й усіх топових країнах виробниках молока. Молочний ринок «лихоманить», і рекордні ціни на молочні продукти не в змозі покрити собівартості виробництва. Середня ціна на молоко в Європі за рік виросла майже на третину до рекордних 46 євро/ц.

Подальший розвиток цінової кон’юнктури буде залежати від активності зовнішньої торгівлі та загального клімату на світовій арені. Основний акцент буде на експорті, так як внутрішнє споживання буде обмежене купівельною спроможністю.

Джерело: опитування АВМ

Детальніше
Логістика воєнного стану: що буде із поставками пального та добрив
22-бер-2022

В перші два дні повномасштабної війни росії проти України стало зрозуміло, що логістичні ланцюги поставок аграріям палива, добрив та насіння зруйновані. На четвертий тиждень, можна сказати, що ситуація залишається складною, але її стан стабілізується.

Перемогу не очікують, а наздоганяють.

Останні 8 років, у відносно мирній Україні, діяли звичайні ринкові умови роботи. І всі проблеми із логістикою проявлялись лише в часи збору врожаю і то лише на залізниці. Всі господарства переймались виключно здешевленням перевезень. Сьогодні, в умовах великої війни з росією, знайти хоча б один повний паливовіз вже стає проблемою. А для посівної потрібні ще добрива, ЗЗР та насіння. До купи перелічених проблем, додається ще одна — відсутність в аграріїв коштів.

Переважна більшість необхідного для посівної йшло в Україну із росії, білорусі та наших портів. Сьогодні ці напрямки закриті. Всі імпортні поставки переорієнтуються на наземну логістику через західні сусідні країни: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова. Але пропускна здатність в цьому напрямку не є значною. До того ж, окрім імпорту, із країни потрібно вивозити зерно на продаж. І, знов таки, тільки цим маршрутом. До цього часу 90% вантажів з України йшли через морські порти. Не слід забувати, що на сьогодні в пріоритеті для проходу через кордон та залізничними шляхами надається військовому, гуманітарному вантажу та пасажирським перевезенням. Ситуація погіршується військовими діями, новими окупованими територіями та відсутністю персоналу, який забезпечував логістику – багато хто пішли в армію чи в територіальну оборону. Більш того, на окупованих територіях чи поруч з ними залишаються багато виробників насіння та добрив. Але всі негаразди, які український агросектор пройшов за останні десятилітті, начебто готували нас до великої війни.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок