Поголів’я ВРХ збільшилось у 6 областях

18-лип-2017

Не дивлячись на загальне зменшення поголів’я усіх видів тварин в усіх господарствах у 2016 р. у деяких регіонах є позитивні зрушення у вирощуванні великої рогатої худоби (ВРХ).

Фермери Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Полтавської та Тернопільської областей — збільшили поголів’я ВРХ. При чому фермерські господарства Івано-Франківщини збільшили поголів’я цієї категорії тварин на 1,4 тис. голів, тобто в 1,4 рази.

Про це розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

В усіх категоріях господарств минулого року поголів’я великої рогатої худоби наростили у Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Миколаївській, Сумській та Хмельницькій областях.

Сільгосппідприємствам Рівненської області вдалося утримати поголів’я великої рогатої худоби — 31,6 тис. голів у 2016 р. проти 31,5 тис. голів у 2015 р.

Поголів’я корів зросло лише у сільгосппідприємствах Тернопільської області — на  600 голів (5,7%). Їх поголів’я збільшилося також у фермерських господарствах Житомирської, Івано-Франківської та Полтавської областей.

milkua.info за матеріалами Національний науковий центр  «Інститут аграрної економіки» 

Більше новин
У 2018 році Україна на чверть скоротила експорт яловичини
07-черв-2018

Починаючи з січня 2018 року, Україна на чверть скоротила експорт яловичини.

Про це у своєму звіті за січень-квітень 2018 року ринку м’яса інформує Аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Аналітики посилаються на дані Державної митної служби, відповідно до яких загальна вартість експортних поставок яловичини свіжої або охолодженої за січень-квітень поточного року становила $10,5 млн. Головним покупцем цього сегменту м’яса і в поточному році залишилась Білорусь — 99,12% від усього обсягу експорту із загальною вартістю $10,5 млн.

У квітні експорт яловичини свіжої або охолодженої становив 0,782 тис. т — зниження на 25%, якщо порівнювати з обсягом експорту в квітні 2017 року (1,044 тис. т).

Згідно з даними Державної митної служби, експортні поставки яловичини мороженої у січні-квітні 2018 року в грошовому еквіваленті становили $22,3 млн, що на 13,6% нижче за показник аналогічного періоду минулого року ($25,8 млн). Головними покупцями були такі країни: Казахстан — 30,8%, або $7,178 млн, Азербайджан — 20,49%, або $4,775 млн, Білорусь — 18,15%, або $4,228 млн, частка інших країн склала 30,56%, або $7,120 млн.

Згідно з даними Державної митної служби, за січень-квітень 2018 року до України було поставлено яловичини свіжої або охолодженої на загальну вартість $381 тис. Основними постачальниками виступали минулорічні країни-експортери: США — 67,19%, Австралія — 14,7%, Нідерланди — 9,71%, частка поставок інших країн становила 8,4%. А загальна вартість поставок яловичини мороженої становила $1,6 млн, головними країнами-експортерами у цей період виступали Литва (47,6% - $752 тис.), Польща (23,7% - $374 тис.) та Білорусь (14,7% - $231 тис.).

milkua.info

Детальніше
Названо розмір допомоги ЄС українському агробізнесу
27-квіт-2020

Україна в 2021 році отримає перший транш в розмірі EUR26 млн за програмою «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні», повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Фінансову угоду про співпрацю в питаннях розвитку сільського господарства та сільських територій «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства і малих фермерських господарств в Україні» ENI/2019/042−119) була підписана 28 січня 2020 роки.

«Документ передбачає виділення Європейським Союзом EUR26 млн і є основою першого пакету допомоги. Зараз проходять процедури для підготовки виділення першого траншу фінансування, які планується завершити до кінця 2020 року», — написав заступник міністра у соцмережі Facebook .

Він уточнив, що виділення коштів передбачено з 1 січня 2021 року. Як уточнив Висоцький, орієнтовний бюджет першого пакету передбачає: EUR8 млн на інституційні та галузеві реформи в сфері розвитку сільського господарства та сільських територій; EUR7,5 млн — на зміцнення «ланцюгів вартості в сільському господарстві і підтримку малих фермерських господарств», гранти на основі співфінансування: EUR10 млн — на підтримку земельної реформи, EUR500 тис. — на адміністративні витрати.

Крім того, 28 квітня цього року сторони планують підписати угоду про виділення EUR25 млн щодо другого пакету допомоги.

«Після цього почнуться процедури для підготовки траншу. Початок фінансування по другому траншу очікується приблизно на травень 2021 року «, — зазначив заступник міністра.

Всього передбачається виділення EUR51 млн двома траншами.

agronews.ua.

Детальніше
В АМКУ показали динаміку виробництва курятини
25-лист-2019

Виробництво м'яса птиці в Україні зростає щороку, повідомляє Антимонопольний комітет України, передає УНН.

Посилаючись на дані Державної служби статистики, в АМКУ поінформували, що у 2016 році в Україні було вироблено 1 млн 167 тис. тонн м'яса птиці, у 2017-му - 1 млн 185 тис. тонн (+ 1,5%), у 2018-му - 1 млн 259 тис. тонн продукту (+6,2%).

Тож, у сфері птахівництва простежується позитивна динаміка, констатували у Комітеті.

Водночас, виробництво свинини з 2016-го по 2018 рік впало на 6% - до 703 тис. тонн за рік. Виробництво яловичини і телятини також скоротилося - на 4,5%, до 359 тис. тонн на рік.

В АМКУ поінформували, що протягом останніх трьох років в Україні було вироблено 4 млн 624 тис. тонн м'яса всіх видів, з яких 2 млн 352 тис. тонн м'яса птиці, 1 млн 484 тис. тонн м'яса свиней та 740 тис. тонн м'яса яловичини й телятини.

Таким чином, м'ясо птиці займає 50,8% ринку виробництва м'яса в Україні, м'ясо свинини - 32,09%, м'ясо яловичини й телятини - 16%.

Джерело: УНН

 

 

Детальніше
Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами
06-квіт-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок