В АМКУ показали динаміку виробництва курятини

Станом на 1 червня  2017 року  спостерігається зниження поголів’я за всіма видами  тварин  та по всіх категоріях господарств України окрім птиці відносно початку червня 2016 року.  Так, поголів’я ВРХ   зменшилося  на 1,0%    і склало 4 263,4  тис. голів,  а  поголів’я свиней на 8,3%  відповідно і склало 6 788,0  тис. голів.

Ситуація  із поголів’ям птиці  інша:  у господарствах всіх категорій цей показник збільшився  на 1,4% відносно 01.06.2016 р. і склав 220,1 млн. голів. Із них  в сільськогосподарських підприємствах кількість склала  109,5  млн. голів, що на 1,8%  вище  відповідного періоду  минулого року.  Що стосується господарств населення, то вони показали приріст  поголів’я на 1,1%.

  Джерело: Державний комітет статистики  України

У матеріалі використані аналітичні дані, надані Асоціація «Союз птахівників України», http://www.poultryukraine.com/

Війна в Україні спричинила загальне зменшення виробництва молока та потреби внутрішнього ринку. Пропозиція сировини для переробки в 2022 році може скоротитися до 2,9 млн. т у перерахунку на базові показники жиру і білка. Водночас самозабезпеченість молочного ринку буде вище 100% до кінця року. Максим Фастєєв, партнер проектів аналітичного агентства «Інфагро», обгрунтував необхідність експорту сухих молокопродуктів під час експертної дискусії з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.

Рівень самозабезпеченості молочного ринку досягне піку в другому кварталі — 115%. Це означає, що молочна галузь потребує експортної підтримки.

«Розрахунок балансу на основі поточних оцінок показує нетто-позитивний прогноз зовнішньої торгівлі в еквіваленті молока. Попередня оцінка чистого експорту для 2022 року становить 0,2 млн. т. Щодо торговельного балансу в грошовому вираженні, то тут також прогнозується відновлення нетто- позитивної статистики. За умови включення до нього молоковмісних товарів, технічного казеїну, морозива та дитячого харчування, чистий експорт може становити близько100 млн. дол.», — розповідає експерт.

Проекція молочного експорту базується на фактичних даних перших двох місяців календарного року, опитуванні і оцінках обсягів та вартості зовнішньої торгівлі в березні-квітні, а також на балансових розрахунках надлишку молочних товарів до кінця 2022 року. Звісно, без розблокування експортної логістики у другому півріччі цифри зовнішніх продажів по результатах року можуть бути значно скромніші.

Незважаючи на проекцію зменшення обсягів зовнішньої торгівлі в еквіваленті сирого молока, експорт у грошовому вираженні може лишитися на минулорічному рівні через світову цінову кон'юнктуру та зміну міксу товарів в загальному переліку українських експортних позицій. Через ті ж фактори, вартість умовної тонни молочної продукції для експорту в 2022 році може теоретично зрости на 40% до показника минулого року.

Нагадаємо, що стартувала серія експертних зустрічей з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни. Захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), стартує серія.

Наступна дискусія на тему «Логістичні шляхи експорту української молочки» відбудеться 1 червня.

milkua.info за матеріалами експертної дискусії

Розробку технології генної модифікації курей з метою виведення породи не сприйнятливої до пташиного грипу почала ізраїльська компанія EggXYt.

Про це повідомило 29 січня видання Poultry World.

«За допомогою генного редагування, ми можемо вивести курчат генетично стійких до цілого ряду захворювань, в тому числі до пташиного грипу», - заявив Ієгуда Ельріх, співзасновник і директор EggXYt.

При редагуванні генів використовується технологічна платформа GEiGS. «Ми вперше використовуємо методології РНК-інтерференції. У цьому проєкті ми редагуємо гени курей, які кодують не власними білки, а регулюють вироблення потрібних білків», - пояснив Ельріх.

Метою роботи є перешкоджати розмноженню вірусу всередині клітини. Вчені ставлять завдання мінімізувати втручання в геном. Крім іншого, такий підхід полегшить отримання дозволу на розведення генно-модифікованих (ГМ) курей.

Ельріх звертає увагу, що до редагування генів стали м'якше ставитися раніше непримиренні уряди. Уряд Великобританії обговорює пом'якшення обмежень на ГМ продукти. В ЄС також переглядається політика щодо ГМ організмів.

Нагадаємо, пташиний грип завдає серйозної шкоди птахівництву. Відповідно до прийнятих правил в разі виявлення пташиного грипу знищення підлягають всі птахи в окрузі незалежно від того хворі вони чи ні.

У 2015 році США були змушені знищити 50 мільйонів голів птиці. Збитки склали 3.3 млрд доларів.

В кінці січня 2021 року в Південній Кореї знищено майже 25 мільйонів голів птиці. Ціни на курячі яйця зросли на 38,8%, в порівнянні з кінцем січня 2020 року. Ціни на курятину за той же період зросли на 15,7%, на качатину на 35,4%.

ptichki.net

18 вересня відбулось 15-те засідання Німецько-Українського аграрного комітету, яке проводиться щорічно з метою оцінки ефективності двосторонньої співпраці, зокрема реалізації спільних коопераційних проектів в АПК, а також для обговорення нових перспективних напрямів подальшої співпраці в секторі.

Українську сторону очолювала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, німецьку — Парламентський держсекретар Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини Міхаель Штюбген.

«Я вдячна німецьким колегам за активну співпрацю в питаннях двосторонньої торгівлі аграрною продукцією. Так, відмічається позитивна динаміка товарообігу сільгосппродукцією, який збільшився на 223,9 млн дол. США та становив 846,9 млн дол. США у 2017 році», — зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Також вона відмітила ефективне співробітництво між двома країнами в рамках двосторонніх коопераційних проектів, які допомагають створити стійку основу для розвитку зовнішньої торгівлі українського АПК.

Зі свого боку, пан Міхаель Штюбген відмітив, що Уряд ФРН вбачає в Україні дуже потужного аграрного гравця з великими потенційними можливостями на глобальному ринку та додав, що через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджується 5 проектів, на які спрямовується 1/5 загального бюджету для реалізації двосторонніх міжнародних проектів.

«У перспективі ми розглядаємо ще багато напрямів для плідної співпраці, зокрема, співробітництво в лісогосподарській галузі, ветеринарії та підготовці висококваліфікованих фахівців для роботи з новітніми агротехнологіями», — резюмувала Ольга Трофімцева.

minagro