Поголів'я корів в Україні за 38 років скоротилося в 13 разів

Експерти Асоціації «Свинарі України» не виключають, що восени вартість свинини в живій вазі може знизитися. Однак категорично стверджувати це не можна.

Про це в коментарі ГолосUA повідомила керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

«Спостереження за ціновою динамікою за останні десять років вказують на те, що пікові ціни на свинину спостерігаються саме на межі літнього та осіннього сезонів. При цьому частіше максимальної позначки закупівельні ціни на живця досягали саме у вересні, після чого почався їх поступовий сезонний спад. Втім, нинішні коливання цін на свинину в живій вазі мають значно більшу амплітуду, що практично не дає можливості операторам ринку спрогнозувати подальшу їх зміну більш-менш точно.

Залежно від сценарію розвитку подій «жива вага» в Україні може як піднятися в ціні до 50 грн за кілограм, так і опуститися нижче 45 грн за кілограм. Від цього багато в чому будуть залежати і ціни на свинину на полицях супермаркетів. Зокрема, в першому випадку роздрібні ціни на свинину будуть на рівні початку травня, у другому — повернуться до позначок середини липня», — говорить експерт.

О. Бондарская розповіла, які фактори вплинуть на вартість свинини.

«Те, як будуть «вести себе» ціни в закупівлі, в першу чергу, залежить від того, як буде співвідноситися між собою вплив нижчезгаданих факторів. Це, зокрема обсяг пропозиції живця забійних кондицій. Скорочення останнього в літній період обумовлено тим, що у спекотну погоду тварини повільніше набирають вагу і довше ростуть до забійних кондицій. По мірі зниження температур, ситуація протилежна, тому восени пропозиція живця зростає. Тому прогнозовані високі температури в кінці серпня і на початку вересня опосередковано будуть підтримувати ціни на ринку живця.

Наступний фактор — попит на свинину з боку переробників, який залежить як від рівня купівельної активності споживачів, так і від наявності запасів і пропозиції імпортної сировини.

Також важливим є фактор співвідношення динаміки внутрішніх і європейських цін на свинину. Так, в ключових «свинарських» країнах ЄС спостерігається позитивна динаміка, тоді як в Україні ціни ослабли протягом останніх тижнів. Різноспрямованість векторів руху цін з одного боку, зменшує привабливість закупівлі імпортної сировини. З іншого, внутрішній ринок може незабаром «підхопити» цю тенденцію.

Також на ціну живої ваги свині впливають сезонні зміни попиту. Із завершенням періоду відпусток, зменшення попиту буде найбільш відчутним у курортних регіонах, зокрема, на півдні країни, тоді як повернення споживачів в міста, тривалі вихідні в кінці літа, погожі дні в першій половині вересня дають надію на деяку реабілітацію продажів. Однак підготовка до нового навчального року, а потім і до нового опалювального сезону може змусити українців переглянути сімейні бюджети і, як наслідок — раціон», — пояснила керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

PigUA.info за матеріалами golos.ua

Виробники комбікормів в Великобританії змушені імпортувати до 80% всіх компонентів для виробництва органічних комбікормів, і з кожним роком залежність від імпортних поставок в цьому сегменті зростає, відзначається в звіті Асоціації Грунтів Великобританії (UK Soil Association). Так, в 2015 році в країну було імпортовано близько 160 тис тонн різних компонентів, які призначалися для виробництва органічних комбікормів.

Разом з тим, в найближчі кілька років Великобританія може якщо не піти, то хоча б скоротити свою залежність від імпорту в цьому сегменті комбікормової індустрії. За даними Асоціації Грунтів, в країні можна знайти близько 80 тис гектарів сільськогосподарської землі, придатної для вирощування кормових культур в повній відповідності з екологічними стандартами. З огляду на це, Асоціація Грунтів закликала фермерів вивчити можливість вирощування компонентів органічних комбікормів на території країни.

За матеріалами UK Soil Association

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com

Молочарів по обидва боки Атлантики поділяють різні погляди на укладену недавно угоду про вільну торгівлю між Євросоюзом і Мексикою.

Комісар ЄС з питань торгівлі Сесілія Мальстрем, єврокомісар з сільського господарства Філ Хоган і секретар економіки Мексики Гуахардо Вільярреал заявили 21 квітня про укладення принципово нової угоди про торгівлю та інвестиції між ЄС і Мексикою.

Європейська молочна асоціація (EDA) заявила, що підтримує укладення угоди.

«Нова угода забезпечить молочарям Євросоюзу кращі умови доступу на нові ринки», — заявили в EDA.

Попередня угода Євросоюзу з Мексикою не включала б доступ на ринки сільськогосподарської продукції. Молочні ж продукти зазвичай потрапляли під традиційно високі ввізні мита — до 60% на сири і сухі продукти.

За оцінками Європейської молочної асоціації, Мексика забезпечує себе молочною продукцією на 82%, що дає солідний потенціал зростання поставок на цей ринок.

Тим часом Рада з експорту молочної продукції США (USDEC) підкреслила, що Мексика готується прийняти обмеження Євросоюзу на використання багатьох традиційних для сирів найменувань, таких як пармезан, Мюнстер і Фета.

«Ця угода суперечить існуючими торговими угодами між США і Мексикою», — підкреслили в USDEC. — «Мексика обмежує виробників США, заборонивши використання найменувань продуктів, які реалізовувалися на ринку багато років», — заявили експерти ради.

milkua.info за матеріалами Dairyreporter