Перспективи відновлення світового ринку кормів виглядають туманними

Обмежений масштаб виробництва може привести до того, що частина польських ферм, які займаються екологічним розведенням свиней, не зможе виконати вимоги біобезпеки для забезпечення протидії АЧС. Це для них рівнозначно припиненню діяльності.

Екологічне свинарство, залишаючись нішевим, в останні роки завоювало масу прихильників у Польщі. Хоча в галузі є свої проблеми, фермерів, які вирішили працювати в гармонії з природою, багато. Аграрії, які займаються екологічним свинарством, як і всі інші свинарі, зобов'язані ввести в своїх господарствах стандарти біобезпеки. Більш того, в разі таких господарств вимоги суворіші.

Згідно з принципами екологічного або органічного сільського господарства, тварини повинні мати доступ до пасовищ, а діючі на території всієї країни протиепізоотичні правила накладають на фермерів зобов'язання захищати такі пасовища. Хоча ця вимога цілком виправдана, для частини ферм вона може представляти проблему, адже часто це невеликі господарства, які не зможуть собі дозволити такі інвестиції.

На думку Петра Возьніцкого, голови асоціації "Ekoland", що об'єднує фермерів, які займаються екологічним виробництвом, малі господарства, швидше за все, будуть змушені відмовитися від свинарства, так як не зможуть виконати вимоги біобезпеки.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

У Верховній Раді України зареєстрували проєкт постанови №2805/П про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок. Про це свідчать дані сайту Верховної Ради України.

Так, Верховна Рада постановляє:

Прийняти за основу проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок (реєстр. №2805), поданий Данилом Гетманцевим та іншими народними депутатами України.

Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати законопроєкт з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

«Метою законопроекту №2805 є вдосконалення законодавства про аграрні розписки, що дозволить підвищити простоту у користуванні, ефективність, надійність аграрних розписок, а також розширити сферу їх використання. Це в свою чергу сприятиме покращенню доступу агровиробників до виробничих ресурсів та фінансування», — йдеться у пояснювальній записці документу.

Варто також  вказати завдання законопроєкту:

визначити правову природу аграрної розписки як цінного паперу;

розшити коло суб'єктів, які мають право видавати аграрні розписки;

уточнити теперішнє правове регулювання аграрних розписок;

спростити порядок видачі, обігу та припинення аграрних розписок;

підвищити оборотоздатність аграрних розписок через механізми фондового ринку;

розширити можливі варіанти застави за аграрною розпискою, в тому числі передбачивши можливість і правила застави живих тварин та продуктів тваринного походження, продукти їх первинної переробки і тим самим створивши умови для залучення ресурсів у тваринницькі господарства;

створити правові умови видачі багаторічних аграрних розписок, виконання за якими відбуватиметься частинами; посилити гарантії прав кредиторів на випадок примусового виконання.

agravery.com

Ситуація на ринку свіжих молокопродуктів поступово вирівнюється. Виробники вже змогли напрацювати нові схеми продажів. Мережі також провели певну оптимізацію торгівлі, правда при цьому в багатьох регіонах суттєво скоротилась кількість працюючих магазинів. 

Підходи до організації логістики також змінилися. Такі зміни дозволяють окремим підприємствам навіть збільшити обсяги виробництва.

Виробники молокопродуктів справляються з поточним попитом, адже величезна кількість потенційних споживачів покинула Україну, а поставки на тимчасово окуповані та прифронтові території обмежені.

Найбільшою проблемою виробників молочних продуктів залишається неповернення більшістю торгівельних мереж коштів за поставлені товари. До цього часу вони ще винні заводам-постачальникам за продукти, продані в довоєнний час. Найбільше оператори нарікають на Фоззі, більш менш стабільно платить АТБ, хоча і за традиційно низькими цінами.

В найбільш вигідному положенні зараз виробники, які працюють в Західній Україні, де сконцентрована велика кількість переселенців, менше порушені логістичні ланцюги, працюють майже всі мережеві магазини та з’явилась

можливість продавати більше товару поза мережами з кращими умовами.

Змінено асортимент на користь традиційних продуктів ‒ молока, кефіру, сметани, сиру. Дорогі йогурти та десерти особливим попитом не користуються.

Довоєнні ціни на фіксованому рівні вже не утримуються. Судячи з  даних цінового моніторингу Держпродспоживслуби, мережі, та й скоріш за все і виробники, збільшили ціни на основні товарні позиції. За даними цього моніторингу минулого тижня молоко в Україні продавалося за середньою ціною в 36 грн/кг, сметана по 39,3 грн за 350 г.

infagro.com.ua

Міністерство юстиції України 25 листопада 2022 р. зареєструвало наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 листопада 2022 р. №889 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року №118» (із змінами).

Про це говориться у повідомленні Мінагрополітики.

«Цей наказ передбачає відтермінування чергового етапу підвищення допустимих рівнів критеріїв, що було передбачене з 1 січня 2023 року, на термін — один рік з дня припинення або скасування воєнного стану.

Термін для повного досягнення відповідності вимогам Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) №853/2004 в частині допустимих рівнів критеріїв до сирого молока, що вводиться в обіг, а саме: кількість мікроорганізмів не більше ніж 100 тис. КУО/мл і кількість соматичних клітин не більше ніж 400 тис./мл, переноситься з 1 січня 2024 року на термін, що настає через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану», — додали у міністерстві.

agroportal.ua