ВРУ зареєструвала проєкт постанови щодо змін в аграрних розписках

Іноземні програми обміну генетичним матеріалом у тваринництві наразі є досить дорогими. Через це не всі українські фермери можуть взяти участь у таких програмах і покращити генетичний потенціал поголів'я тварин на своїх фермах.

Для того, щоб змінити таку ситуацію, держава, зокрема Мінагрополітики, має надавати фінансову підтримку українським тваринникам і здешевлювати участь у подібних генетичних проектах. Таку думку висловив засновник ФГ «Тетяна 2011» та власник козиної ферми «Zinka» Василь Цвик під час міжнародного науково-практичного форуму «Перспективи застосування біотехнологічних методів відтворення у вівчарстві та козівництві. Досвід Канади».

«Сьогоднішня зустріч дала можливість познайомитися з канадськими фахівцями і їх досвідом. Проте калькулятор показує, що такі генетичні програми добре „зайдуть“ у країнах, де є дотації та підтримка держави. А ми до таких, на жаль, себе віднести не можемо. Звісно, ми маємо рухатись у цьому напрямку. Сьогодні найбільша проблема при завезенні тварин на господарство — хвороби. Імпорт генетичного матеріалу — ефективне вирішення цієї проблеми, проте для українських господарств, наразі, надто дороге», — поділився думками Василь Цвик.

Фермер додав, що реалізація таких проектів можлива за умови, якщо до процесу приєднаються асоціації. Загалом, на думку Василя Цвика, той, хто першим розпочне рухатись у цьому перспективному напрямку, той і отримає з нього найбільший зиск.

kurkul

За даними Державної служби статистики за 10 місяців 2020-го м’ясопереробні підприємства випустили 251,7 тис. т свіжої, охолодженої та мороженої свинини. Це на 5,5% чи понад 13 тис. т більше ніж за відповідний період минулого року, додають аналітики Асоціації «Свинарі України».

«Значною мірою згаданий приріст обумовило активніше виробництво мороженої свинини. Так, хоча частка такої продукції в структурі загального виробництва залишається досить невеликою, проте на станом на кінець жовтня м’ясокомбінати випустили 24,4 тис. т такої продукції, тобто на 40% чи майже 7 тис. т більше ніж рік тому. За рахунок цього питома вага мороженого м’яса в структурі виробництва свинини зросла з 7% до майже 10%,» — роз’яснили в Асоціації «Свинарі України».

«Крім цього, на 5,9 тис. т збільшилося і виробництво основного продукту — свіжої, охолодженої та мороженої свинини, яке за звітний період склало 219,7 тис. т. При цьому, хоча понад ¾ цих об’ємів приходиться на охолоджені півтуші, позитивну динаміку забезпечило активніше ніж торік виробництво так званого «крупного куска» — необвалених окостів, лопаток та їх відрубів: якщо за січень-жовтень 2019-го випуск такої продукції склав 12 тис. т, то цьогоріч він зріс на 65% та майже сягнув 20 тис. т,» — додають галузеві аналітики.

Щодо загального доробку м’ясопереробної галузі, то сумарний випуск м’яса, субпродуктів та жиру склав 1,33 млн т за аналізований період. Хоча в натуральному вираженні такий результат на 21,4 тис. т менше ніж рік тому, проте за підсумками 10 місяців відставання показника скоротилося до 1,5% з майже 2% за результатами трьох кварталів.

pigua.info

Корови, яких годують водоростями, знижують викиди метану в атмосферу, вважають вчені Університету Каліфорнії.

В ході експерименту дослідники додавали в корм тваринам океанські водорості і розбавляли його меласою, щоб нейтралізувати сіль. Автори роботи виявили, що голштинські корови, які беруть участь в експерименті, знизили обсяг викидів метану на 30%.

«Я був дуже здивований, коли побачив результати, я не очікував, що вони будуть такими від невеликого обсягу доданих водоростей в корм», — прокоментував підсумки експерименту професор Ерміас Кебреб. Вчений розповів, що його команда планує продовжити експеримент і посадити корів на шестимісячну дієту з водоростями, починаючи з жовтня.

За його словами, для доказу результатів їм потрібно більше експериментів. Якщо безпеку і ефективність методу буде встановлено, виробники водоростей зможуть отримати новий ринок збуту і розширити випуск товару.

Молочні ферми виробляють значну частину викидів метану в атмосферу. Дослідники по всьому світу намагаються знайти спосіб, щоб скоротити потрапляння шкідливих газів в природу, вчені вже запропонували додавати в корми часник, орегано, корицю і навіть каррі.

Якщо метод з водоростями доведе свою ефективність, тільки один з найбільш молочних штатів США зможе скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу до 2019 року на 40%.

«Якщо ми скоротимо обсяги викидів метану в атмосферу за допомогою спеціальної дієти, то ми зменшимо негативний екологічний вплив людини на природу та підвищимо ефективність годівлі на фермах», — говорить Майкл Хідженс, вчений з Університету Іллінойс.

milkua.info

У ряді країн фермери екстрено закуповують комбікорми про запас, побоюючись перебоїв поставок в тому випадку, якщо комбікормові заводи будуть закриті при масовому захворюванні персоналу або ж поставки виявляться неможливими через дефіцит вантажівок, згідно зі статтею, опублікованою Bloomberg.

У США частина боєнь може призупинити або загальмувати роботу, що обіцяє фермерам зростання витрат через необхідність довше годувати тварин.

Bloomberg відзначає, що попит на комбікорми значно зріс протягом останніх декількох тижнів в Німеччині, схожа історія спостерігається у Франції. За даними Cargill, продажу комбікормів в минулому місяці в світі виросли на 10%.

За оцінками експертів Cargill, спочатку зростання попиту спостерігалося тільки в Китаї, однак сьогодні така тенденція спостерігається практично на всіх ринках, де представлена ​​компанія.

За матеріалами Feed Navigator