Зупинити поширення АЧС може лише посилення заходів біобезпеки

У різних країнах дуже різні рівні вакцинації проти Covid-19, що ускладнює прогнозування виходу з карантину.

Однак, за словами Дастіна Боутона, директора із закупівель Maxum Foods, США і Великобританія активно реалізують програми, які, є надія, приведуть до стійкого відновлення торгівлі послугами громадського харчування в найближчі місяці.

Боутон вважає, що Європа втратила контроль над поширенням інфекції, і повільний темп вакцинації призвів до розширених, але нерівномірних обмежень  на пересування.  Тим часом через серйозні логістичні затримки торгівля через великі порти США і ЄС сповільнилася.

Погода також впливає на перспективу виходу з карантину, оскільки ефект Ель Нінья слабшає після прохолодного і вологого літа, створюючи відмінні сезонні умови на півдні Австралії.  Боутон зазначає, що холодна погода в ЄС обумовлює повільне настання весни, в той час як на заході США поширюється посуха.  Мінливі погодні умови в кінці сезону в Новій Зеландії привели до збільшення надоїв в кінці сезону, але ситуація може швидко змінитися.

Як вважає Боутон, високі ціни в Океанії, обумовлені домінуванням Китаю в глобальній торгівлі молочними продуктами, його закупівлями СНМ і вершкового масла, трохи знизяться.  Він додав, що в інших країнах попит на СНМ і жири залишається неоднорідним і чутливим до ціни, в той час як СЗМ доступніше при наявному діапазоні цін пропозиції.

Основні показники торгівлі сировинними молочними товарами підтримуються стійким ринком ЄС-27 з його повільним зростанням виробництва молока, що призводить до обмежених поставок масла і СЗМ.

«Поліпшення ситуації в кінці сезону в Новій Зеландії та Австралії не змінить баланс світового ринку в короткостроковій перспективі, але може надати можливості, при тому що логістика в Північній півкулі залишиться складною».

На думку Боутона поставки молока в США будуть поступово знижуватися в міру зниження рентабельності господарств.  Тим часом, відкриття закладів громадського харчування збільшить попит на сир і скоротить поставки молочного жиру в міру зростання споживання вершків.  Ціни на чеддер в США повинні зростати по мірі скорочення великих запасів.

ІНФАГРО за матеріалами dairyreporter.com

Згідно з даними моніторингу Української асоціації постачальників торговельних мереж, молоко в Польщі стоїть на чверть дешевше, ніж в Україні.

Так літр молока жирністю 3,2 в упаковці Tetra Pak в Польщі можна купити за 16,18 грн, Білорусі - за 16,92 грн, а в Україні — за 20,25 грн. Дорожче обійдеться літр молока правда з трохи більшою жирністю (3,5%) в Литві — 25,85 грн, Румунії — 26,75 грн і в Естонії — 28,65 грн.

«Якщо молоко жирністю 3,2% довести до жирності 3,5%, то його вартість додасть близько 10%. А це наблизить вартість в Польщі, Білорусі та України до рівня інших країн», — зазначив директор асоціації Олексій Дорошенко.

Що стосується такої великої різниці у вартості цього продукту між Україною і Польщею, то експерт зазначив, що одна з причин є рівень податку на додану вартість на продукти, який в нашій країні становить 20%, а в Польщі лише 5%. Дорошенко вважав, що без податку на додану вартість різниця в ціні на молоко становила б 9%.

milkua.info за матеріалами asn.in.ua

У 2023 році прогнозується зростання світового виробництва свинини на 1,0% до 111,0 млн. т. Це зростання в основному зумовлене збільшенням виробництва у Китаї (+2,0%). У США, Бразилії та Мексиці також прогнозується збільшення виробництва на 0,7%, 1,6% та 4,6% відповідно. Зростання вартості кормів та енергії, екологічні обмеження та зниження попиту означають зниження виробництва в ЄС та Великій Британії.

Хоча у 2023 році очікується зростання виробництва, світовий експорт знизиться на 1,6% до 10,5 млн. т. Це зумовлено, головним чином, зниженням попиту на імпорт з Китаю, де збільшення внутрішньої пропозиції витіснить необхідність імпорту. У 2023 році прогнозується зниження експорту з ЄС на 3,6% внаслідок меншої можливості поставок свинячого м'яса до Китаю, а також зниження виробництва. Очікується також зниження попиту на імпорт на Філіппінах (-18,2%), оскільки, незважаючи на проблеми з АЧС, політика сприяння імпорту закінчується наприкінці 2022 року.

euromeatnews.com

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до обговорення гуманітарного розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів, яке ініціював проект «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)». Участь в онлайн-заході також взяли національні та міжнародні експерти з питань безпеки, цивільного захисту та розмінування, представники української аграрної політики та науки.

«Станом на сьогодні ми зіткнулися з безпрецедентною з часів Другої світової війни ситуацією з забруднення наших територій, зокрема с/г призначення, вибухонебезпечними предметами та мінування. Наших сил на розмінування, щоб це зробити надзвичайно швидко, недостатньо, адже в першу чергу сили спрямовуються на очищення населених пунктів — туди, де є найбільша життєдіяльність. На превеликий жаль, на деокупованих територіях Київщини, Сумщини, Чернігівщини подекуди не вдається зберегти життя людей. Новини про те, що загинули аграрії при обробітку своїх земель, є дуже болючими», — зазначив під час вітального слова заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.

Він подякував Уряду Німеччини за підтримку, яка надається Україні. А також підкреслив, що поряд із відновленням фінансової спроможності українських аграріїв, налагодженням логістичних ланцюжків для експорту агропродукції не менш пріоритетним є питання очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів, а відтак — рекультивація с/г земель і відновлення їх родючості.

Загалом Україну на сьогодні в напрямі розмінування її територій активно підтримують Штати, Італія, Великобританія, Хорватія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, Франція, Ісландія, Данія та інші.

Експерт з розмінування вибухонебезпечних предметів («Фаховий діалог із земельних питань АПД») Кай Вінкелман окреслив основні акценти в проблематиці очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів:

1) Із 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150−180 тис. кв. км територій — 25−30% нашої держави. Російська війська за день випускають 50−60 тис. артилерійських снарядів, при цьому 10% снарядів не вибухають. Масштаби забруднень — неймовірні. Окупанти використовують неточні масові снаряди, що призводить до хаотичного забруднення територій.

2) Забруднення земель с/г призначення оцінюється приблизно в 25 тис. кв. км. Для їх очищення знадобиться 10 млн людино-днів. Якщо оцінювати щоденні витрати в 200 євро на день, загальна вартість становитиме близько 2 млрд євро.

3) С/г землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними мінами, протитанковими мінами.

4) Необхідно збирати інформацію з супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети. Пріоритетом для очищення с/г площ має бути картування небезпечних територій; оцінка небезпек від вибухонебезпечних предметів.

Важливий системний облік та аналіз територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

Для такого обліку повідомлень про виявлені боєприпаси на площах сільськогосподарського призначення в Україні вже був створений інтернет-портал military.feodal.online. За допомогою цього порталу користувачі можуть повідомляти про виявлені боєприпаси, покинуте 42 військове знаряддя і площі, забруднені вибухонебезпечними предметами, вносячи ці дані безпосередньо в базу даних.

minagro.gov.ua