Близько 300 українських підприємств мають право експорту до ЄС

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

Підсумки першого півріччя по експорту молочних продуктів досить позитивні. Нічого дивного зважаючи на світові тенденції.  

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ).

За шість місяців цього року на зовнішні ринку було поставлено 63,2 тис. т молочних продуктів, що на 22,8% більше, ніж за перше півріччя 2016-го. Ситуацію витягує масло та суха сироватка. Показники по молоку та вершках, як згущених так і незгущених, а також кисломолочній продукції від’ємні.

Зокрема, у червні було продано 14,5 тис. т молочних продуктів, що на 17,4% більше, ніж у травні 2017, та на 14%, ніж у травні 2016.

Експорт молока та вершків незгущених  у січні-червні склав 4 тис. т. (-10,1%) на загальну вартість 2,6 млн дол. (+10,1%).

Основними ринками збуту були Молдова (1,2 млн дол.; 46,3% від всього експорту) та Грузія (693 млн дол.; 26,4%).

Імпорт молока та вершків незгущених склав 331 т, що на  55% більше, ніж торік. У вартісному виражені це 537 тис. дол. Найбільше завозили продукту з Німеччини (276 тис. дол.; 51,5%).

Експорт молока та вершків згущених склав 23,3 тис. т, що на 10,7% менше, ніж торік. При цьому експортна виручка склала 40,4 млн дол, що на 13,7% більше, ніж в минулому році. Продавали найбільше до Казахстану (7,9 млн дол.; 19,7%) та Бангладеш (4,3 млн дол.; 10,7%).

Продажі кисломолочної продукції за аналізований період скоротилися на 1,6% — до 1,5 тис. т. Дохід від їх продажу склав 1,5 млн дол. Поставляли продукцію найбільше до Молдови (890 тис. дол.; 60,3%) та Грузії (338 тис. дол.; 22,9%).

В той же час, імпорт був на 35,8% більшим, ніж торік та склав 1,7 тис. т. Купували її найбільше у Бельґії  (1,3 млн дол.; 53%) та Польщі (894 тис. дол.; 36,2%).

Експорт молочної сироватки у січні-червні цього року склав 17,9 тис. т, що на 50% менше, ніж минулоріч. Основними ринками збуту були Китай (6,8 млн дол.; 50,4%), Індія (862 тис. дол.; 6,35%) та Малайзія (711 тис. дол.; 5,24%). Завозили сироватку з Портуґалії (257 тис. дол.; 53%) та Німеччини (84 тис. дол.; 17,32%). Загальний обсяг імпорту за рік зріс на 58,9% та склав 518 т.

Експорт вершкового масла зріс на 205,8% — до 12,3 тис. т. Найбільше продавали його до  Марокко (8,3 млн дол.; 18,5%) та Казахстану (5,8 млн. дол.; 12,9%). Імпорт масла скоротився на 66,5% та склав 231 т.

Експорт сирів  показує приріст. За аналізований період було продано 4,1 тис. т, що на 21,3% більше, ніж у 2016-му. Поставляли його до Казахстану (7,1 млн дол.; 50%) та Молдови (3,5 млн. дол.; 24,25%). Імпорт сирів зріс на 33,3% — до 4,3 тис. т. Найбільше їх купували в Польщі (6,6 млн дол.; 34,3%) та Німеччині (4,6 млн дол.; 23,79%).

Динаміка експорту молочних продуктів у 2016-2017 рр, т

Джерело: за даними ДФСУ

milkua.info

Друга половина весни є традиційним періодом підвищення цін на ринку свинини через найбільшу споживчу активність. Щороку перед Великоднем пожвавлюється торгівля після зимового спаду попиту.

Про це йдеться у повідомленні Асоціації свинарів України.

Як зазначається, ціни на свинину перед святами будуть відрізнятися залежно від того, де м«ясо купувати. Так, наприклад, зміни цінників у супермаркетах переважно плавніші. При цьому окремі позиції можна придбати за нижчою ціною за рахунок акційної пропозиції від мережі.

«На продуктових ринках ціни напередодні свят можуть підніматися відчутніше. Тож якщо плануєте закуповувати свинину на ринках, зволікати до останніх днів перед Великоднем не варто», — рекомендують експерти.

Зміна цін в національних мережах роздрібної торгівлі зберігає певну прив'язку до закупівельних цін на свиней забійних кондицій, визнають в асоціації. Так, однією з причин нижчих споживчих цін нині є в тому числі нижчі ціни закупівлі живця: у першому кварталі 2021-го вони майже на 6% менші, ніж рік тому.

«Загалом зв'язок між динамікою цін реалізації живця та готової продукції впродовж року неоднорідний: співставлення цих показників за кілька останніх років свідчить, що коефіцієнт їх кореляції варіює в широких межах — від 40% до 90%. А значить, говорити, що ціна реалізації свиней — єдиний та основний чинник формування ціни для споживача, некоректно», — підкреслюють аналітики.

Наразі стимулом для росту цін є очікуване сезонне відновлення попиту, а обмежуючим чинником —погіршення купівельної спроможності населення. Проте останнім часом зв«язок між динамікою закупівельних та роздрібних цін істотно послабився, тож більший вплив мають інші фактори, вважають в асоціації.

Наразі роздрібні ціни на свинину нижчі, ніж роком раніше. Згідно з моніторингом цін національних торгових мереж, у середині квітня 2020-го середня ціна кілограма охолодженої свинини становила 131,6 грн/кг. 

agroportal.ua

Минулого року птахівники ЄС виробили рекордну кількість м'яса птиці, передає УНН із посиланням на звітність Європейської комісії.

"У 2018 році обсяг виробництва птиці у Європейському Союзі досягнув рекордної позначки - 15,2 млн тонн, що на чверть або на 3,2 млн тонн більше, ніж у 2010 році", - йдеться у повідомленні.

Близько 70% продукції птахівництва припадає на 6 європейських країн. Найбільшим виробником курятини на теренах ЄС є Польща - 16,8% від загального обсягу. Далі йде Великобританія (12,9%), Франція (11,4%), Іспанія (10,7%), Німеччина (10,4%) та Італія (8,5%).

Нагадаємо, одним із головних постачальників курятини у ЄС є Україна. Зокрема у січні цього року Україна поставила 8 тис. 169 тонн м'яса птиці до ЄС і посіла третє місце у рейтингу найбільших експортерів.

Більше того, не так давно Європейська комісія ініціювала збільшення квот на ввезення української курятини - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, що дозволить вітчизняним птахівникам істотно наростити поставки м'яса птиці у Європу.

Джерело: УНН