Оприлюднено як в Україні створити сімейне фермерське господарство

Найбільша ніша агробізнесу України — виробництво якісної яловичини на експорт. Вона оцінюється у 50 млрд грн, пише у Fecebook економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак.

В Україні - найнижчі ціни на корми в світі, але й вона, як і раніше, експортує фуражне зерно та шроти олійних замість того, щоб перетворювати їх на високоцінний товар, зазначає він.
«Ми знаходимося на 10−15 тис. км ближче до основного ринку збуту яловичини (Близький Схід), ніж наші конкуренти, які ним зараз володіють повністю: США, Бразилія, Аргентина, Австралія», — підкреслює Андрій Ярмак.

Це єдиний вид м'яса, по якому ЄС є дефіцитним, і дефіцит лише поглиблюватиметься. «Отже, відкрити доступ до цього ринку нам буде досить просто», — вважає експерт.
Відкритий ринок Китаю по яловичині Україна вже має. Є величезна кількість худоби, яка зараз не відгодовується, — бички молочних порід. Вони ростуть не гірше, ніж м'ясні, і навіть мають вищу мармуровість м'яса, зауважує Андрій Ярмак.
«Перший, хто вибудує весь ланцюг та зможе контролювати глибоке обвалювання (мінімум 40 тис. голів на рік вагою 550−750 кг), багато років контролюватиме цей дуже прибутковий ринок. Менше — різке падіння рентабельності», — впевнений він.
Єдина вірна стратегія — акцент на якості й ефективності яловичини вимагає забути про худобу від населення. Бички (або кастрати) мають бути однорідні за потенціалом і правильно відгодовані з першого дня.

«За умови ефективної реалізації подібної стратегії собівартість відгодівлі буде на рівні $1,2−1,4/кг, а чиста ціна реалізації в перерахунку на 1 кг живої ваги (якщо одна компанія або кооператив контролює також і забій, і експорт) — не менше $3,5/кг, — пише Андрій Ярмак. — Витрати на обвалювання будуть відносно невеликі».

При цьому він зауважує, що такі цифри можна отримати лише за умови глибокого обвалювання в потрібних обсягах необхідного рівня відгодованості бичків/кастратів. Продукти мають бути сертифіковані як халяльні.

Наведені цифри стануть досяжними, коли продаватиметься все, а не лише стейк, наголошує експерт.

milkua.info

Вчені з Інституту наук про сільськогосподарських тварин при університеті Хоенхайм (Німеччина) порівняли яйця курей з інкубатора з яйцями курей, що містяться в природних умовах. Основним та відзнаками є кращий аромат, більш здорова і багата мікрофлора, менший розмір жовтка. Також у яйця курей на натуральному утриманні мають більш щільний і драглистий білок, що зумовлено підвищеною активністю ферментів і більшою розвиненістю імунної системи птиці. Більш яскравий аромат яйця курки,яка вільно утримується, пов'язаний зі споживанням більшої кількості рослин з ароматичними маслами. Менший розмір жовтка пояснюється тим, що такі тварини отримують менше поживну їжу, тому і їх яйця менш калорійні. Навіть колір жовтка у вільно утриманих курей світліше, так як вони не отримують з їжею синтетичних барвників. При цьому в Німеччині яйця з більш насиченим забарвленням білка – користуються більшим попитом, тому, наприклад, голландці спеціально для німецького ринку домагаються такого забарвлення жовтків, тоді як в Нідерландах вважають за краще яйця з жовтими жовтками.

Джерело: pticainfo.ru

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

• пшениці — 12,5 млн т; 
• кукурудзи — 25 млн т; 
• соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua

14 травня 2020 року низка членів СОТ, зокрема Україна, розповсюдили Заяву щодо важливості підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) під час пандемії COVID-19.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

У Заяві члени визнають необхідність глобальної координації зусиль щодо стабілізації економіки та допомоги ММСП, які зазнали негативного впливу від пандемії. У цьому контексті члени окреслили, зокрема, основні дієві заходи на міжнародному рівні для досягнення визначеної мети:

реалізація зусиль з поглиблення участі ММСП у міжнародній торгівлі задля збереження ланцюгів поставок, пошук спільних рішень та обмін інформацією та найкращим досвідом у сфері спрощення процедур торгівлі, надання доступу ММСП до фінансування, цифрових інструментів та інформаційних онлайн-платформ, залучення до електронної торгівлі;

продовження роботи щодо підтримки справедливого та передбачуваного середовища для збереження відкритості ринків та сприяння відновленню глобальної економіки, активізація співпраці Секретаріату СОТ з іншими міжнародними організаціями для реалізації участі ММСП у міжнародній торгівлі;

продовження інформування членами СОТ про запроваджені ними заходи, пов’язані з торгівлею, у контексті забезпечення прозорості і передбачуваності;

поглиблення та розширення на багатосторонньому рівні дискусії у рамках СОТ щодо сприяння ММСП, спільна діяльність з допомоги ММСП у подоланні наслідків цієї кризи та посилення їх стійкості до майбутніх потрясінь.