Німецькі вчені порівняли яйця домашніх і фабричних курей

Кабінет Міністрів на засіданні 26 травня ухвалив постанову, яка має спростити доступ сільськогосподарських малих та середніх підприємств (МСП) до експортних ринків. Про це написав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Телеграм-каналі.

«Українські фермери зможуть легко дізнатися вимоги до своєї продукції на будь-якому іноземному ринку, куди він планує постачати товари. Уряд ухвалив рішення про порядок використання коштів для будівництва інспекційних постів на кордонах. Ця програма спрямована на покращення доступу українських малих та середніх аграріїв на світові ринки. На реалізацію проєкту буде спрямовано 75 млн грн», — написав Шмигаль.

Як йдеться у пояснювальній записці до постанови, документ визначає напрями використання бюджетних коштів за такими напрямами: просування доступу сільськогосподарських МСП до ринків експорту шляхом введення в дію Інтерактивної інформаційної системи вимог до безпечності харчових продуктів та вимог ринків експорту; сприяння транскордонній торгівлі шляхом будівництва, обладнання і оснащення прикордонних інспекційних постів.

agropolit.com

У січні - липні 2017 Українська компанії експортували м'яса на $ 299,17 млн, що в півтора рази більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Обсяг продажів в натуральному вираженні склав 195,6 тис. тонн - пише Дело

Найбільш значними обсягами експорту традиційно відзначилися птахівники. М'яса птиці за вказаний період було експортовано 168,3 тис. тонн на $ 226,4 млн.

Ключові компанії-експортери курятини в січні - липні - це "Миронівський хлібопродукт" (81,9% від натурального обсягу експорту), "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (3,6%), "М'ясопереробний комплекс ЛТД" (2, 6%), "АГРО-ОВЕН" (1,5%), "СМП" (1,2%).

Натуральний обсяг експортних поставок свіжої яловичини склав 6,5 тис. тонн (з яких 6,4 тис. тонн продано в Білорусь). Виручка від експорту цієї групи товарів в зазначеному періоді - $ 17,2 млн.

На першому місці за обсягами продажів свинини в натуральному вираженні перебуває компанія "Антоновський МК" (16,1%), за ним слідують "Агро-Продукт" (14,7%), "Зевс ЛТД" (7,6%), " Конотопм'ясо "(7,4%)," Свіженька "(6,9%).

Заморожена яловичина була придбана іноземними покупцями в обсязі 16,9 тис. тонн вартістю $ 47,3 млн. ТОП-5 експортерів: "Агро-Продукт" (9,1% від обсягу поставок у натуральному вираженні), "Рачінм’ясо" (7,5 %), "Лубним’ясо" (6,7%), "Зевс-ЛТД" (4,5%), "ПРОДКОМПАНІЯ" (4,3%).

Продажі свіжої, охолодженої і замороженої свинини принесли українським експортерам $ 8,3 млн. Натуральний обсяг поставок склав 3,9 тис. тонн. Найбільш значні обсяги експорту були здійснені компаніями "АПК-Інвест" (47,7%), "Ексім Фуд" (9,5%), "Кременчук м'ясо" (5,6%).

Весь експортний потенціал України по м'ясної продукції Міністерство аграрної політики і продовольства оцінює в 305 тис. тонн в 2016 році. За даними відомства, із зазначеної кількості 240 тис. тонн - м'ясо птиці.

Джерело - All Retail

За даними Eucolait, торгівля молочною продукцією з Україною різко скоротилася, але імпорт ЄС з України збільшується. Про це повідомляє партнер проектів аналітичного агентства Інфагро Максим Фастєєв у телеграм-каналі «ТвійМолочнийЗануда» з посиланням на квартальну зустріч європейської аналітичної компанії Milk Market Observatory.

Європейська асоціація молочної торгівлі Eucolait поділилася такими висновками:

• Виробництво молока в основних експортних регіонах скорочується через високі витрати на виробництво, погодні явища, екологічні обмеження, а також робочі та логістичні проблеми. Доступність і ціни на корми, добрива та енергоносії викликають серйозні занепокоєння в Європі, але принаймні частина поточного зниження, схоже, має структурний характер.
• Війна сильно впливає на весь ланцюг постачання молочної продукції, спричиняючи інфляцію та загрожуючи глобальній продовольчій безпеці.
• Світовий попит на молочну продукцію залишається стабільним, а закупівельна активність у Південно-Східній Азії компенсує втрати в Китаї. Проте, рекордно високий рівень цін вплинув на імпорт у чутливих до цін регіонів. Зменшення доступності молока відображається у сповільненні світової торгівлі в І кварталі.
• Наслідки зростання інфляції в поєднанні з уже високими споживчими цінами на молочні продукти, ширші макроекономічні перспективи, проблеми з попитом і пропозицією Китаю, посилені війною, виглядають як ключові параметри на майбутнє.

Milkua.info

Вересневий УМІ ледве не зробив сенсацію — до цього 9 років поспіль він зростав досить впевнено, а в 2020 році зріс лише на піввідсотка (в середньому за останні 9 років він зростав на понад 12% в вересні).

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Вкотре вже констатуємо високий рівень стабільності УМІ влітку цього року і мінімальну поки що сезонність», — зауважує він.

На умовну прибутковість виробництва молока в професійних господарствах України у вересні вплинули:

1. Ціни на молоко (закупівельні) — вони зросли у вересні на 4,3%.
2. Ціни концентрованого кормового міксу — вони теж зросли на 3,7%, обмежуючи відповідно зростання прибутковості молочного виробництва.

«В 2019 році у вересні ціни на молоко зросли менш різко — лише на 3,7%, але прибутковість різко зросла, бо кормовий мікс подешевшав відразу на 12,6%. Враховуючи це, умовна прибутковість виробництва молока у вересні 2020 року була вже на 30,6% гіршою за минулорічну в цей же місяць, і вперше цього року нижчою, ніж середня за останні 5 років для цього місяця на 4%», — розповідає експерт.

Як зазначає Андрій Ярмак, кумулятивно за перші три квартали 2020 року виробники молока отримали на 5% менше прибутків, ніж протягом того же періоду 2019 року, але все ще на 15% більше, ніж середній показник прибутковості протягом п’яти останніх сезонів. Не зважаючи на те, що Україна фактично перестала бути експортером молока, слабкість місцевого ринку не дозволяє підвищити прибутковість виробництва, щоб стимулювати інвестиції в комерційне виробництво якісної сировини.

«Нагадаю, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, залежно від змін у рівнях ефективності в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — говорить він.

За словами експерта, аналіз минулих років показує, що УМІ жодного разу не знизився в жовтні. Середнє жовтневе зростання індексу перевищувало 11%, а минулого року в жовтні УМІ зріс майже на 10%.

«Це не означає, що він гарантовано зросте. Але передумови для зростання є, бо глобальні ціни укріплюються на більшість біржових товарів, крім масла, ціни на яке продовжують зближуватися з цінами на молочний білок (про імовірність такого розвитку подій я говорив ще на самому початку пандемії). Тому, можливо, цей рік стане не гіршим за минулий, який був досить прибутковим для ефективних комерційних виробників якісного молока», — підкреслює Андрій Ярмак.

milkua.info