Перехід на європейські вимоги якості до молочної сировини призведе до прискорення структурних змін у молочній галузі України

31-жовт-2019

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

У зв’язку з цим, з 1 січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі - корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% - 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% - від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.

Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів'я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів'ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися, застерегла експерт. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.

В цілому ж поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.

iae.org.ua

Більше новин
ЄС шукає альтернативу сої у кормах для тварин
29-груд-2021

ЄС профінансував проект із вивчення альтернативних джерел кормів із високим вмістом білка.

М'ясна та молочна промисловість ЄС значною мірою залежить від імпортних соєвих продуктів в якості корму для тварин. Унікальна інформаційна база даних допоможе фермерам, які вирощують органічні продукти, перейти на використання лише органічних кормів. Щорічно ЄС імпортує близько 14 млн т сої для годівлі птиці, великої рогатої худоби та свиней. Залежність від сої іноземного виробництва є проблемою, зокрема, для європейських фермерів, які займаються органічними продуктами, тому ЄС профінансував проєкт дослідження альтернативних джерел кормів з високим вмістом білка.

Проєкт, що отримав назву OK-Net EcoFeed (Мережа органічних знань про корми для моногастричних тварин), координувався Міжнародною федерацією рухів за органічне сільське господарство та зібрав разом 18 партнерів з 12 країн, включаючи виробників кормів, фермерів, дослідні інститути, університети та консультативні служби, агенції.

Платформа пропонує доступ до широкого спектру практичних інструментів та ресурсів, включаючи аудіо, книги, звіти, буклети, посібники та відео. Його мета – сприяти обміну знаннями між фермерами, консультантами фермерських господарств та вченими. Платформа була розширена і тепер містить матеріали про екологічно чисті корми.

Консорціум також розробив інструмент планування раціону, який дозволяє фермерам розраховувати власні потреби в кормах, виходячи з породи тварин, стадії їх зростання і кормів, які вони використовують. На сьогоднішній день це єдине безкоштовне програмне забезпечення, доступне виробникам органічного тваринництва та птахівництва. В даний час група шукає фінансування для подальшого розвитку та підтримки сайту.

feedlot

Детальніше
В Асоціації свинарів назвали оптимальним групове страхування від АЧС
15-лист-2018

Фахівці Асоціації свинарів України (АСУ) працюють над розробкою програми компенсацій свиногосподарствам втрат, спричинених африканською чумою свиней (АЧС). Про це у коментарі УНН повідомила віце-президент Асоціації Оксана Юрченко.

Йдеться, зокрема, про групове страхування від ризиків АЧС, уточнила вона.

"Сьогодні в Україні є кілька компаній, які пропонують послуги зі страхування ризиків, але для виробників це надзвичайно дорого. Тому, у співпраці з міжнародними партнерами працюємо над розробкою групового страхування для низки господарств. Наразі це лише концепція, на яку чекають обговорення та узгодження", - пояснила експерт.

Основною перевагою групового страхування є перенесення невикористаних коштів у страховий фонд наступного року, зазначила Юрченко. Це за винятком франшизи, додала вона.

"У випадку індивідуального страхування невикористані за рік кошти згорають", - пояснила віце-президент АСУ, додавши, що у розрізі років це значно здешевить відсоткову ставку, яку сплачує підприємство.

Нагадаємо, напередодні у Мінагрополітики заявили, що планують запропонувати українським свинарям механізм компенсації збитків від АЧС. Яка точно модель для цього буде обрана - поки не говорять. Обіцяють, що презентують її з початком нового року.

Приватні страхові компанії пояснили, що теж не проти страхувати фермерів від АЧС, але така послуга буде не з дешевих.

За словами депутата Сергія Тригубенка, оптимальну модель майбутнього страхування треба напрацьовувати у спільному діалозі між фермерами, страхувальниками та державою.

Джерело: УНН

Детальніше
Рішучі кроки у законодавстві — порятунок молочної галузі України
30-серп-2019

«Аби не довелося відновити молочну галузь десятиліттями, варто вже зараз окреслити ті слабкі місця, які заважають їй розвиватися і ставати конкурентоспроможною, треба починати діяти», — зазначив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» під час прес-конференції «Восени ціни на молокопродукти підуть вгору», яка відбулася 28 серпня в стінах ІА «УНІАН».

Повернення від інвестицій у молочному скотарстві найтриваліше порівняно з іншими видами тваринництва.

«Щоб вийти на повну окупність господарству, яке інвестує кошти у молочне скотарство, потрібно не менше 10 років. Якщо не зробити виважені, але дуже рішучі кроки в законодавстві, Україна може втратити молочне скотарство буквально за рік», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ).

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Асоціація виробників молока (АВМ) мають наміри звертатися до нового складу аграрного комітету, щоб він розглянув законодавчі ініціативи, які можуть значним чином зарадити ситуації, що склалася, і попередити подальше скочення молочної галузі України в кризу:

Створення прибуткових с.-г. кооперативів за світовим зразком. Це дасть можливість конкурувати зі світовими лідерами і поштовх до розвитку молочної галузі (Законопроект 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію»).

Зниження ставки ПДВ. Завдяки цьому можна очікувати відновлення попиту на вітчизняні молочні продукти (Законопроект 7420−1, 2 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції»).

Справедлива конкуренція, свідомий вибір, що означатиме відновлення авторитету молокопереробної галузі та довіри споживачів (Законопроект 3043−1 «Про молоко, молочні та молоковмісні продукти»)

Прозорі правила ринку землі, підтримка господарств із молочним скотарством — шанс зберегти галузь (Пільгові умовні кредитування для МТФ під купівлю землі).

«Проста схема, за якою працюють кооперативи в усіх країнах світу, зокрема й у Європі (найбільші мають оборот 5−7 млрд. євро/рік, що більше усієї національної галузі), в Україні не працює. У Франції 60% продукції реалізується через кооператив, у деяких країнах світу — 30−40%, в Україні - це менше 1%», — розповідає Михайло Соколов.

Ще однією проблемою є те, що на сьогодні значно знизився попит населення на молочні продукти. Це пов’язано із низькою платоспроможністю українців. Виходячи з цього, заступник голови ГС «Всеукраїнської Аграрної Ради» наголошує на тому, що влада повинна подбати про зниження ставки ПДВ на молочні продукти. В Україні вона становить 20%, в той час в інших державах — близько 5%.

Він наголошує, що ПДВ — не проблема бізнесу, а в першу чергу — це проблема здоров’я нації.

«Недобросовісні переробники навчилися маскувати під назвою „молочні продукти“ такі, що створені з заміною тваринних жирів рослинними. І це ще одна проблема. Потрібне регулювання, яке зобов’яже виробників великим літерами на лицьовому боці писати, що продукт імітуючий. Це забезпечить право споживачів на отримання повної та достовірної інформації про склад молочних продуктів, дозволить запобігти недобросовісній конкуренції», — зауважує Михайло Соколов.

«6 серпня 2019 року вже почав діяти Закон України 2639-VIII „Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів“, який передбачає маркування. Проте нашою метою є удосконалення правил маркування саме для молочної продукції, як для такої, яку найбільше фальсифікують. Саме тому звертаємо увагу, що основна інформація має бути написана на лицьовому боці великими літерами», — в ході конференції зазначила Олена Жупінас.

І найактуальніше питання на сьогодні — це ринок землі.

«У разі відкриття ринку землі фермер має знати коли, за якими правилами і чи взагалі він отримає пільгові умови кредитування для купівлі землі, яка забезпечить вирощування кормів для худоби. Чим довше нова ВРУ тягнутиме з відповіддю на ці запитання, тим швидше скорочуватиметься поголів'я у промисловому секторі», — підкреслив Михайло Соколов, заступник голови ВАР.

MilkUa.info

Детальніше
Європа б'є рекорди з виробництва курятини
26-бер-2019

Минулого року птахівники ЄС виробили рекордну кількість м'яса птиці, передає УНН із посиланням на звітність Європейської комісії.

"У 2018 році обсяг виробництва птиці у Європейському Союзі досягнув рекордної позначки - 15,2 млн тонн, що на чверть або на 3,2 млн тонн більше, ніж у 2010 році", - йдеться у повідомленні.

Близько 70% продукції птахівництва припадає на 6 європейських країн. Найбільшим виробником курятини на теренах ЄС є Польща - 16,8% від загального обсягу. Далі йде Великобританія (12,9%), Франція (11,4%), Іспанія (10,7%), Німеччина (10,4%) та Італія (8,5%).

Нагадаємо, одним із головних постачальників курятини у ЄС є Україна. Зокрема у січні цього року Україна поставила 8 тис. 169 тонн м'яса птиці до ЄС і посіла третє місце у рейтингу найбільших експортерів.

Більше того, не так давно Європейська комісія ініціювала збільшення квот на ввезення української курятини - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, що дозволить вітчизняним птахівникам істотно наростити поставки м'яса птиці у Європу.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок