Щодо випадків АЧС в Закарпатській області

Продажі комбікормів через мережу інтернет в Китаї в останні тижні виявилися рекордними, відзначається в повідомленні найбільшої онлайн-майданчики Alibaba. Традиційно, комбікорми, добрива, насіння та інша сільськогосподарська продукція в Китаї продається оффлайн через дистриб'юторські мережі, однак епідемія коронавіруса змінила ситуацію, в результаті чого клієнти почали купувати цю продукцію дистанційно.

Очікується, що в найближчі тижні цей тренд продовжить набирати обертів, особливо в ситуації зростаючого попиту на продукцію тваринного походження в Китаї, і фермерам потрібно не менше комбікормів, ніж раніше, щоб продовжувати роботу, прогнозують в Alibaba.

За матеріалами Feed Navigator

19 листопада відбулася зустріч робочої групи щодо реформи сфери безпечності харчових продуктів та кормів для обговорення низки змін до нормативно-правових актів у відповідній сфері.

До складу робочої групи ввійшли експерти Мінекономіки, МОЗу, Держпродспоживслужби, проектів технічної допомоги, профільних асоціацій та громадських організацій.

Робоча група працює над проєктом Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів». Так, зміни буде внесено до Митного кодексу України, Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Усі зміни вносяться з урахуванням вимог законодавства ЄС, а також кращих світових практик у сфері безпечності харчових продуктів.

Прийняттям відповідного законопроєкту передбачається врегулювати вимоги щодо забезпечення належної простежуваності харчових продуктів, організаційні засади виробництва та обігу харчових добавок та новітніх харчових продуктів, використання тверджень про зниження ризиків захворювань, державного контролю на кордоні тощо. Також в українське нормативно-правове поле пропонується ввести поняття «фальсифікований харчовий продукт» та «харчове шахрайство».

За результатами підготовки проєкт Закону буде оприлюднений для обговорення на офіційному веб-сайті.

minagro.gov.ua

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський у рамках робочої поїздки до Берліна зустрівся з Федеральним міністром продовольства та сільського господарства ФРН Джемом Оздеміром та Парламентським держсекретарем Міністерства цифрових технологій і транспорту Олівером Лукшичем.

Під час зустрічі вони обговорили питання експорту українського зерна. Міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір зазначив, що наразі потрібно створення не тимчасових, а постійних альтернативних маршрутів із вивезення зерна з української території.

«Чорне море у довгостроковій перспективі не можна розглядати як безпечний маршрут для України, навіть після завершення бойових дій», – підкреслив Джем Оздемір на пресконференції. Тому, за словами міністра, «потрібно шукати один чи кілька постійних альтернативних маршрутів».

«Росіяни імітують ситуацію, показуючи, як вони вболівають за продовольчу безпеку, виступають за недопущення голоду. Але їх дії повністю протилежні словам. Прикладом цього є знищення портів. А це означає тільки одне: Україна за підтримки ЄС має і надалі розвивати альтернативні маршрути експорту своєї продукції – на постійній основі, запобігаючи падінню експортних показників», – підкреслив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр агрополітики, уже за місяць через європейські порти та залізницю йтиме європейське зерно, що створить додаткове навантаження на логістику. Він ініціював зустріч із міністрами сільського господарства та міністрами інфраструктури ЄС, основними операторами, щоб за результатами обговорень визначити операторів, які розширять базу європейських зерновозів.

Нам потрібно вивезти 18 млн тонн старого врожаю. Ще 60  млн тонн очікується із нового врожаю. На внутрішнє споживання буде спрямовано 20 млн тонн, а отже, експортувати потрібно сумарно 58 млн тонн урожаю, додав він.

«У вересні–жовтні будемо бачити суттєве падіння в Україні обсягу посівів озимих. Але зараз ми маємо час для того, щоб підготуватися та зробити наступний сезон більш робочим», – підкреслив Микола Сольський.

minagro.gov.ua

Очікуваного пожвавлення експорту в червні так і не відбулося. Поставки були на рівні травня і забезпечили для України 24,5 млн дол, що на 1,4% вище показників травня, але на 15,6% менше, ніж в минулому році. Все ж, півріччя було закрите в позитивному ключі за рахунок вищих показників експорту в перші місяці року — 139,5 млн дол. (+19%).

Найбільше просідання продажів у червні було по молоку та вершках незгущених — мінус 46% в натуральному виразі — 1,6 тис. т та мінус 46,5% в грошовому виразі — 1,2 млн дол. Найбільше продукції було поставлено до: Польщі (344 тис. дол.), Молдови (303 тис. дол.) та Лівії (241 тис. дол.).

Просідання у 23% відмічають також по сироватці — 1,99 млн дол. Загалом було продано 3 тис. т сироватки, що на 22,9% менше, ніж у травні. Продавали найбільше, як і раніше, до Китаю — 1,1 млн дол.

Скоротилися також продажі масла на 8% в натуральному виразі — 2,4 тис. т. Ціна тонни масла коливалася в межах 4,4−4,5 дол./кг. Продавали його найбільше до Марокко та Нідерландів — 2,7 та 2,3 млн дол., відповідно.

При цьому, значно зросли продажі групи молока та вершки згущені. Загалом було продано 4,4 тис. т (+36,8%, в порівнянні із травнем) на загальну вартість 7 млн дол. (+36%). Продавали до: Бангладеш (2 млн дол.), Казахстану (1,3 млн дол.) та Грузії (455 тис. дол.).

Приріст експорту також було зафіксовано при продажі кисломолочної продукції — на 60,8% в грошовому та 18,2% в натуральному виразі. Загалом було продано 584 т кисломолочних продуктів на загальну вартість 1,37 млн дол. Основними імпортерами були: Казахстан (1 млн дол.), Молдова (176 тис. дол.) та Грузія (102 тис. дол.).

Експорт молочних продуктів у 2017−2018 рр., млн дол.

Джерело: АВМ за даними ДФСУ