Нові українські географічні зазначення отримають правову охорону в ЄС

Частка енергоємних ресурсів у структурі врожаю 2022 р. може досягти 40%, якщо ціни на електроенергію та природний газ надалі не «охолодяться».

Таку думку висловив радник із стратегічного розвитку президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа у коментарі UBR.ua.

"Незважаючи на те, що у 2020 році в середньому у вітчизняних сільгосппідприємств витрати безпосередньо на закупівлю е/е та газу становили лише 11-12% від собівартості продукції, загальна частка енергоносіїв у собівартості досягала 30%", - зазначив він.

Володимир Лапа пояснив, що за підсумками 2020 року ще 20% у загальній ціні виробництва припадало на мінеральні добрива, де ціни «безпосередньо корелюють із вартістю газу», який займає левову частку у виробництві міндобрив.

Тому, за словами експерта, 2021 року загальна частка енерговитрат агрокомпаній може зрости з 30% до 35%. Відносно невисоку оцінку зростання можна пояснити тим, що частину обсягів енергоресурсів підприємства закуповували ще до суттєвого збільшення їх цін цієї осені.

Володимир Лапа нагадує, що згідно з даними Держстату, ціни на продукти у вересні цього року виявилися вищими за показники минулого вересня на 14,3%.

При цьому основним фактором зростання для груп товарів, що найбільше подорожчали, — цукру (88%) і соняшникової олії (72%) — стала кон'юнктура зовнішніх ринків. Значно, на 61%, зросли в ціні й яйця, проте тут відіграло роль вимушене скорочення їхнього внутрішнього випуску у 2020 році через збитковість виробництва.

Наводячи приклад ці дані Володимир Лапа пояснює, що ключовими факторами, що впливають на зміну ціни більшості продуктів в Україні, крім енергоносіїв, також є:

— вартість аналогічних товарів за кордоном, оскільки «ціни в Україні фактично «прив'язані» до світових через значні обсяги експорту та імпорту»;

- Насиченість внутрішнього ринку України.

Наразі Держпродспоживслужба спільно із європейськими колегами розробляє законопроект про ветеринарну медицину.

Про це повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль, передає прес-служба відомства.

У ході семінару з питань удосконалення державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії представники центрального апарату та головних управлінь Держпродспоживслужби обговорили правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюються з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та благополуччя тварин.

Читайте також: Аграрії обговорили співпрацю з виробниками мінеральних добрив

Учасники семінару проаналізували нормативно-правове забезпечення Держпродспоживслужби у сферах безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, європейський досвід роботи у даній сфері тощо.

Пан Кобаль наголосив, що у 2017 році необхідно провести роботу з імплементації та введення в дію у 2018 та 2019 роках норм 33 директив та регламентів ЄС.

Він зазначив, що за останні півроку фахівці Держпродспоживслужби брали активну участь у розробці п’яти законопроектів: «Про безпечність та гігієну кормів» (законопроект № 2845), проект закону України про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами (реєстр № 4611), «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (реєстр. № 4126-1), «Про внесення змін до деяких законів щодо відстеження маркування ГМО та обліку відстеження маркування харчових продуктів, кормів та кормових добавок, вироблених та отриманих з ГМО» (наразі знаходиться на розгляді Уряду), «Про внесення змін до закону України „Про ідентифікацію і реєстрацію тварин“».

Тексти всіх законопроектів, у розробці яких брали участь фахівці Держпродспоживслужби, оприлюднені на сайті служби.

pigua.info

Прямий збиток Росії від африканської чуми свиней (АЧС) оцінюється в 5 мільярдів рублів, а непрямий становить 50-70 мільярдів рублів.

Про це повідомив глава Россільгоспнагляду Сергій Данкверт на виступі в Раді Федерації, пише «Інформінг».

Він також сказав, що з моменту занесення хвороби в Росію з території Грузії в 2007 році країна втратила 800 тисяч свиней. За словами глави Россільгоспнагляду, за цей час в 46 суб’єктах Росії було зареєстровано 1 144 спалахів АЧС. Причому досить небезпечна ситуація склалася на промислових підприємствах в Центральному і Приволзькому федеральних округах.

Зауважимо, що спалахи захворювання час від часу фіксуються в різних російських регіонах. Відразу після цього оголошується карантин і знищують заражених тварин.

За словами Данкверта, головне причиною спалаху захворювання є відсутність правил утримання сільськогосподарських тварин в особистих підсобних господарствах, що сприяє поширенню вірусного захворювання.

Він також наголосив, що багато власників господарств не мають ветеринарних супровідних документів, що підтверджують якість продукції, яку вони постачають на ринок.

Слід сказати, що АЧС для людини не є небезпечною, проте це захворювання смертельне для диких і домашніх свиней.

Знищення зараженого поголів’я загрожує економічними втратами для виробників.

Відзначимо, що африканська чума свиней була вперше зафіксована в 2014 році в країнах Євросоюзу.

pigua.info

Ще у 2013-му році КНР споживав половину всіх антибіотиків у світі. 52% із цього обсягу — сектор тваринництва:   97 тис. тонн.

У період з 2014-го по 2018-ий застосування антибіотиків у галузі вирощування сільськогосподарських тварин скоротилося у понад тричі — до 30 тис. т.

Застосування антибіотиків у тваринництві Китаю регулюється законодавчо. Є низка заборон:  

корми не мають містити антибіотиків;

заборонено застосовувати антибіотики з метою стимулювання росту, насамперед колістину.

Разом із тим, у Китаї досі дозволено застосовувати антибіотики з профілактичною метою. Відмова від такої практики — наступний крок. Хоча, враховуючи непросту епізоотичну ситуацію у  секторі, і уряд, і виробники розуміють, що легко це не буде.

PigUA.info