Наскільки можна знизити КСК?

Асоціація «Союз птахівників України» з 1 січня 2020 р. розпочинає контрольований моніторинг використання антибіотиків на підприємствах виробників курятини.

Як говориться у повідомленні асоціації, будуть перевірятися залишки інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування.

Моніторінг вестиметься на фабриках Агрохолдингу МХП, «Овостар» («Ясенсвіт») та «Володимир-Волинській птахофабриці» (ТМ «Епікур»).

«Всі дослідження відповідно планам моніторингу будуть проводитися в акредитованих за ISO 17025 (міжнародний стандарт лабораторного визнання методів досліджень та простежуваності). Після отримання достатньої кількості даних (3 місяців), відповідно галузевих вимог буде проведено оцінка відповідності (аудит)», — пояснюють в асоціації.

Результати аудиту та висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити маркування «без антибіотиків» на харчовий продукт даних компаній. Результати аудитів (без конфіденційної інформації) будуть доступні кінцевому споживачу на сайті асоціації.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно стандартній процедурі залишає право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

agroportal.ua

30 серпня набув чинності наказ Мінекономіки №307 (від 26.07.2021 р) про прийняття Порядку формування реєстраційного досьє, який розблокував процедуру державної реєстрації кормових добавок. Про це 1 вересня повідомила прес-служба міністерства.

«Тепер понад 7000 суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з виробництвом і обігом кормів, отримали можливість реєструвати безпечні і високоякісні кормові добавки для тварин. Порядок формування реєстраційного досьє розроблений відповідно до європейського законодавства. Його прийняття стало важливим кроком у приведенні українського ринку кормів до вимог ЄС», - прокоментувала вступ в силу документа заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

Також уточнюється, що, відповідно до Закону України «Про безпеку та гігієну кормів», процедура державної реєстрації кормових добавок починається з подачі оператором ринку відповідної заяви і реєстраційного досьє на кормову добавку.

«До цього відсутність нормативних вимог до реєстраційного досьє блокувало процедуру державної реєстрації даної продукції і створювала в Україні штучний дефіцит якісних кормових добавок», - підкреслили в прес-службі.

apk-inform

З 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій на цілий ряд українських аграрних товарів, яке діятиме протягом 3-х років. Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Детальніше про збільшення торговельних преференцій на українську продукцію:

Прес-служба Мінагрополітики

Відкрито новий експортний ринок для вітчизняних виробників молока та молочних продуктів — Ліван, країна в західній Азії.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

«2 лютого компетентні органи України та Ліванської Республіки погодили двосторонню форму ветеринарного сертифіката на експорт молока та молочних продуктів з України до Ліванської Республіки», — йдеться у повідомленні.

У відомстві наголошують, на необхідності дотримання вимог національного законодавства та вимог країни призначення.

Детальніше ознайомитися з формою сертифіката можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».