Набули чинності зміни щодо бронювання військовозобов'язаних

01-груд-2022

Закон передбачає бронювання військовозобов'язаних, які працюють:

  • в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
  • на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) у разі, якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
  • на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
  • на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

minagro.gov.ua

Більше новин
Білорусь обмежила імпорт свиней із Полтавської та Одеської областей
07-черв-2017

Білорусь обмежила ввезення свиней із Полтавської та Одеської областей України через африканську чуму свиней (АЧС).

Про це повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгоспу Республіки Білорусь, пише Agravery

Так, у зв’язку з АЧС вводяться обмеження на ввезення на територію Республіки Білорусь із зазначених областей України живих свиней, сперми кнурів, м’яса свиней і продуктів його переробки, шкіряної, рогокопитної та кишкової сировини, щетини, м’яса диких кабанів, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин, кормів і кормових добавок для тварин рослинного і тваринного походження, використовуваного обладнання для транспортування, утримування, забою і оброблення свиней і сировини (продукції) тваринного походження.

Зазначені обмеження також поширюються на ввезення кормів і кормових добавок для кішок і собак, а також готових кормів, що пройшли термічну обробку та виготовлені із свинарської сировини, походженням із Вінницької області.

pigua.info

Детальніше
Франція цікавиться співпрацею з Україною в галузі тваринництва
11-жовт-2017

Франція вивчає українське тваринництво та зацікавлена у подальшій співпраці у свинарстві, молочному скотарстві та птахівництві.

Про це йшлося під час зустрічі представників Асоціації виробників молока (АВМ), Асоціації свинарів України з представниками Інституту свинарства та Інституту тваринництва Франції. На зустрічі також був присутній Ніколя Перен, радник з питань сільського господарства посольства Франції в Україні.

Віце-президент АВМ Ганна Лавренюк представила делегації роботу асоціації та результати, яких вдалося досягти за вісім років існування.

«АВМ відкрита до діалогу та співпраці з усіма міжнародними організаціями, інституціями та фондами, оскільки тільки в такому тісному контакті та обміну інформацією можна рухатися далі та еволюціонувати», — сказала Лавренюк.

Делегація перебуватиме в Україні протягом тижня та зустрічатиметься з представниками галузі, аби в повній мірі зрозуміти перспективи розвитку тваринництва в Україні.

«Ми знаємо, що в України є великий потенціал в тваринництві. Ми бачимо, що в країні відбулись кардинальні зміни, і це нас радує. Ми хочемо зрозуміти, до чого приведуть ці зміни. Співпраця може бути технічна, тобто в плані генетики, надоїв, покращення продуктивності в галузі свинарства, а також може бути співпраця в плані організації галузі», — прокоментував Мішель Ріу, директор департаменту економіки, голова департаменту свинарства та свинарської промисловості.

Крім того, делегація планує ще раз відвідати Україну в квітні-травні, тому вони попросили Асоціацію свинарів України влаштувати їм візити на свиноферми.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Детальніше
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
Українські нетелі користуються підвищеним попитом за кордоном
25-бер-2019

Українські нетелі стали досить затребуваними у пострадянських країнах. Їх ринки збуту — це Казахстан, Узбекистан, Туркменістан.

Про це заявив голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк.

«Наші нетелі, можливо, не настільки якісні у плані продуктивності порівняно з європейськими, канадськими чи американськими, але вони на 50% витриваліші за американських», — підкреслив він.

За словами Ігоря Присяжнюка, сьогодні нетель може бути набагато економічно вигіднішим за дійну корову. «У нас є багато інструментів для цього, — зазначив він. — Так, в Україні найдешевша сексована сперма в світі, і кожна теличка має принаймні раз бути запліднена нею. У структурі собівартості 1 л молока — сексована сперма займає 2%».

За два-три роки, коли в Україні почали активно використовувати сексовану сперму, є дуже гарні приклади — понад 40% заплідненості з першого разу, зазначив Ігор Присяжнюк.

За його даними, на внутрішньому ринку торгується приблизно 600−800 нетелів щороку. В господарствах, які займаються виведенням чистопородного голштину, вартість стартує від $1,6−1,7 тис./голова.

agroday

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок