Білорусь обмежила імпорт свиней із Полтавської та Одеської областей

Пілотний проєкт із запровадження програми контролю сирого молока буде масштабовано на національному рівні. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час вебінару, організованого в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України».

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

Зараз долучитися до проєкту готові ще шість областей: Хмельницька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Волинська та Сумська. Держпродспоживслужба вже реалізує пілотний проєкт «Програма контролю сирого молока» у Харківській, Вінницькій, Миколаївській та Полтавській областях. Залучені господарства з виробництва молока та пунктів його заготівлі з 9 областей України. За словами Владислави Магалецької, розширення проєкту на всю країну дозволить застосовувати всюди єдині стандарти.

«Ми дуже зацікавленні у впровадженні пілотного проєкту у всіх областях України та запевняємо, що зробимо все можливе для його ефективної реалізації», — зазначила Владислава Магалецька.

В рамках проєкту розроблений «Молочний модуль» — програмне забезпечення для автоматичного збору результатів досліджень, підрахунку середнього геометричного значення для показників рівня загального бактеріального забруднення (ЗБЗ) та кількості соматичних клітин (КСК).

«Ми хочемо, щоб «Молочний модуль» був легкий в користуванні та відповідав всім очікуванням зацікавлених сторін. Співпраця із регіональними виробниками, фермерами та фахівцями Держпродспоживслужби допоможе зрозуміти, які зміни необхідно внести для ефективної роботи «Молочного модуля», — наголосила Голова Держпродспоживслужби.

В свою чергу, представники швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» високо оцінили роботу керівництва Держпродспоживслужби щодо розгортання пілотного проєкту на національний рівень та подальшої інтеграції «Молочного модуля» в головну інформаційну систему Держпродспоживслужби.

Держпродспоживслужба працює над тим, щоб українські споживачі отримували якісні продукти, а український бізнес — розширював ринки збуту. Служба активно розвиває доступ до експортних ринків та працює над розбудовою нових підходів до здійснення заходів державного контролю. Саме у цьому допомагає проєкт із контролю сирого молока.

Завжди проконсультуйтеся з фахівцями, перш ніж застосовувати протимікробні препарати — така наполеглива рекомендація міжнародних організацій, керованих ФАО, Всесвітньою організацією охорони здоров'я і Всесвітньою організацією охорони здоров'я тварин (МЕБ).

Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків починає свою роботу з організованого ФАО засідання групи експертів, присвяченого мінімізації виникнення і поширення стійкості до протимікробних препаратів в галузі тваринництва.

Іншими партнерами цього заходу є Європейський союз, Міністерство сільського господарства Швеції і Угорське управління безпеки продовольчого ланцюга.

Стійкість до протимікробних препаратів виникає, коли мікроорганізми — бактерії, грибки, віруси і паразити — розвивають стійкість до протимікробних препаратів, таким як антибіотики. В останні роки збільшилася кількість і різноманітність стійких організмів через неправильне і надмірного використання протимікробних препаратів — для лікування людей, тварин, і навіть в рослинництві та аквакультурі.

«За оцінками, від стійкості до протимікробних препаратів щорічно у всьому світі помирає приблизно 700 тисяч осіб», — сказав фахівець ФАО по тваринництву і здоров'ю тварин Андрій Розстальний. «Вкрай важливо, щоб протимікробні препарати відповідально використовувалися у всіх галузях і застосовувалися тільки тоді, коли це дійсно необхідно».

«У тваринництві протимікробні препарати застосовуються в значних обсягах, — додав він, — тому дуже важливо зосередити увагу на вдосконаленні методів санітарно-епідемічного контролю, таких як гігієна і біологічна безпека, а також на підвищенні імунітету худоби, з тим, щоб мінімізувати необхідність застосування протимікробних препаратів».

Додатковим чинником, що сприяє поширенню стійкості до протимікробних препаратів, є неналежне очищення стічних вод, яке призводить до потрапляння бактерій та антибіотиків в системи водопостачання. Зміна клімату є ще одним фактором, що сприяє прискоренню поширення хвороб тварин на нові території.

«Складність цієї проблеми не викликає сумнівів», — зазначив Розстальний. «Саме тому ФАО працює в тісній взаємодії з партнерами в рамках підходу «Одне здоров'я для всіх», забезпечуючи багатогалузеве реагування на загрози національної безпеки харчових продуктів, ризики поширення зоонозів та інші загрози громадського здоров'я та розробляючи рекомендації щодо зниження цих ризиків».

Повне виключення протимікробних препаратів з ветеринарної медицини не є вирішенням проблеми. Експерти попереджають, що це створить вакуум, в якому інфекційні захворювання можуть стрімко поширюватися, згубно позначаючись на тваринництві і рослинництві і погрожуючи суспільному здоров'ю. Протимікробні препарати розглядаються як засоби, необхідні для забезпечення здоров'я і благополуччя тварин.

Замість цього ФАО і її партнери пропагують відповідальне і раціональне використання протимікробних препаратів. Вони кажуть, що застосування протимікробних препаратів в нелікарнянних цілях — наприклад, в якості стимуляторів росту — має бути мінімізовано.

Існують хороші приклади співпраці між галузями сільського господарства та охорони здоров'я, в число яких входять програми державно-приватного партнерства, що реалізуються в деяких європейських країнах. На засіданні групи експертів буде представлений досвід Швеції та Угорщини.

На глобальному рівні ФАО розробляє керівні принципи, спрямовані на забезпечення переходу до більш раціонального використання протимікробних препаратів. Організація закликає до збільшення інвестицій в стійкі та інноваційні практики ведення сільського господарства і інструменти боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.

Очікується, що в найближчі місяці стійкість до протимікробних препаратів буде залишатися однією з найбільш актуальних тем. Група експертів планує обговорити це питання 19 січня 2018 року в Берліні на Глобальному форумі з продовольства і сільського господарства.

milkua.info за матеріалами fao

Білорусь обмежила ввезення свиней із Полтавської та Одеської областей України через африканську чуму свиней (АЧС).

Про це повідомляє Департамент ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгоспу Республіки Білорусь, пише Agravery. 

Так, у зв’язку з АЧС вводяться обмеження на ввезення на територію Республіки Білорусь із зазначених областей України живих свиней, сперми кнурів, м’яса свиней і продуктів його переробки, шкіряної, рогокопитної та кишкової сировини, щетини, м’яса диких кабанів, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин, кормів і кормових добавок для тварин рослинного і тваринного походження, використовуваного обладнання для транспортування, утримування, забою і оброблення свиней і сировини (продукції) тваринного походження.

Зазначені обмеження також поширюються на ввезення кормів і кормових добавок для кішок і собак, а також готових кормів, що пройшли термічну обробку та виготовлені із свинарської сировини, походженням із Вінницької області.

pigua.info

У січні-лютому 2019 року Україна отримала від експорту молочних продуктів на 22% менше, ніж у 2018-му. Зниження цін на молочні продукти на світовому ринку призвело до того, що сумарна виручка склала 34,2 млн дол.

Про це повідомляє Яна Музиченко аналітик Асоціації виробників молока.

Продаж молока та вершків склав 5 тис. т, що на 127,3% більше, ніж за аналізований період минулого року. 42% всієї групи іде до Катару 1,4 млн дол., 24% припало на Молдову — 814 тис. т.

Продаж згущених молока та вершків, враховуючи сухе молоко у січні-лютому склав 3,6 тис. т (-32,4%). На загальну вартість 6,5 млн дол. (25,3%). Трьома основними ринками збуту були Вірменія (837 тис. дол.), Ізраїль (672 тис. дол.), та Кувейт (555 тис. дол.).

Експорт кисломолочної продукції за аналізований період склав 975 т, що на 46,18% більше, ніж торік. Основні країни-покупці: Казахстан (563 тис. дол.; 40% в структурі) та Молдова (382 тис. дол.; 27,3%).

У січні-лютому було продано 3,9 тис. т масла, що на 36,4% менше, ніж торік. Основними покупцями нашого масла є: Нідерланди (2,2 млн дол.), Марокко (1,9 млн дол.) та Молдова (1,5 млн дол.).

Продажі сиру виросли на 3,17% — до 1 тис. т продукту. Загальна експортна вартість знизилася на 2,8% — до 3,5 млн дол. Найбільшими експортними ринками є Молдова та Єгипет — по 53% всього експорту, відповідно.

Продажі сироватки за аналізований період зросли на 21% — до 4,9 тис. т. Продавали її здебільшого до Китаю (36%) та Малайзії (13%).

Експорт молочних продуктів у 2017−2019 рр., млн дол.

Джерело: ДФСУ