В Україні скоротилося поголів'я ВРХ у порівнянні з минулим роком

Один з недоліків сучасної аграрної галузі – недостатня кількість фахівців. Хоча аграрні університети щороку випускають тисячі спеціалістів, через недостатність фінансування вони часто не вміють працювати на новітньому обладнанні, адже не мали такого практичного досвіду. Утім, на українському ринку з’являються виробники, готові інвестувати в розвиток аграрної освіти.

Так, минулого місяця лабораторію Сумського національного аграрного університету (СНАУ) обладнали сучасною технікою для свиноферм. Нові машини дозволяють мінімізувати контакт людей з тваринами, що є особливо актуальним в контексті поширення АЧС, головною причиною якого є людський фактор.

Крім того, обладнання дозволить студентам та науковцям проводити дослідження захворювань і життєдіяльності тварин, зокрема, й щодо африканської чуми свиней.

“Інноваційний модуль Hog Slat вже представлений в СНАУ, і на ньому працюють студенти, які в майбутньому зможуть повноцінно керувати процесом на підприємствах та свинокомплексах. Урочисте відкриття модулю відбулося 3 березня”, – йдеться на офіційному сайті університету.

Meat-Inform

За офіційною статистикою, обсяг власної переробки сировини становить до 1% від загального надходження молока на промислову переробку.

Навіть, з урахуванням можливих неточностей ця цифра виглядає цілком реальною і говорить про незначну вагу цієї категорії для галузі. Проте чим далі більше виробників озвучують наміри отримати «молочну незалежність» від переробників і шукають кошти для будівництва цехів у господарствах.

За твердженням самих виробників, незадовільна ціна на молоко від закупівельників та переробників, можливість стабільного збуту продукції, економія ресурсів при замкнутому циклі виробництва, створення додаткових робочих місць на селі — це три найпоширеніші причини, які стимулюють їх робити власні локальні бренди молочної продукції.

Приміром, ПАТ «Племзавод "Стєпной"». Тут уже декілька років поспіль займаються переробкою молока під одноіменною торговою маркою, продають його у торгових мережах Запорізької області. За словами директора підприємства, Анатолія Волкова власна переробка молока — це зовсім не забаганка, а цілком виправданий крок — намагання стати частково незалежним від коливань ціни молока на ринку.

 «На фермі утримуємо 1800 голів ВРХ, середньодобовий надій становить 32,8 кг молока на корову. За минулий рік надоїли 11 400 л молока на корову. Нещодавно встановили новий корпус на 560 місць, маємо власний комбікормовий завод. Можемо переробляти у власному цеху 40 тонн молока на добу. Виробляємо кисло-молочну продукцію, а також кілька видів твердих сирів. Для нас власна переробка означає додану вартість продукції, бо на сьогодні тримати 200 чи 300 корів та здавати молоко переробникам невигідно, справедливої ціни на ринку немає», — говорить пан Анатолій.

У приватному сільгосппідприємстві «Пісківське» Бахмацького району, що на Чернігівщині також успішно займаються виробництвом молока, м’яса, вирощуванням племінного молодняку. Утримують 3000 голів ВРХ, з них — тисяча дійних корів. Мають два сучасні доїльні зали, і виробляють молоко екстра-класу для дитячого харчування для однієї із світових харчових корпорацій.

Прагнучи якомога більше переробляти у своєму господарстві і створювати нові робочі місця у селі керівник господарства Валерій Колоша рік тому відкрив сирний цех. Щодня тут перероблять тонну молока, з якого виходить 100 кілограмів твердого сиру «Гауда», м’які сири, сметана, бринза й інші кисломолочні продукти. Пан Колоша пояснює, що незважаючи на засилля молочної продукції у магазинах прихильників натурального фермерського продукту стає все більше, тож сир з ферми беруть дуже охоче, він не пропадає. Щодо рентабельності сирного виробництва, то, за словами керівника ПСП «Пісківське», власна сироварня — справа прибуткова, адже обладнання українського виробництва окупилося менш ніж за рік роботи цеху.

У створенні локального молочного бренду можна піти і від зворотного, — маючи виробничі потужності, побудувати навколо цього молочну ферму. Комерційний директор ТОВ «Старокозацький сир» Ростислав Зіновський згадує, як на початку діяльності вони просто не могли знайти достатні обсяги якісного молока на ринку, тож вимушені були побудувати молочну ферму для потреб виробництва.

 «Для нас, як для виробника, власне молоко означає економію коштів на логістику та закупівлю, і повну простежуваність виробництва», — стверджує він. На сьогодні підприємство виробляє сири тверді, плавлені і масло, Як два попередніх виробники, «Старокозацький сир» продають лише на місцевому рівні, у торгових мережах Одеси.

Як стверджують опитані фахівці, основна проблема наших переробників молока у тому, що вони зазвичай зорієнтовані продавати те, що можуть виробити на потужностях, і мало думають над тим, аби виробляти високомаржинальну і оригінальну продукцію, яка так потрібна ринку. Саме такий підхід може стати дієвим інструментом в руках локальних переробників.

 «Чому швейцарський сир є еталоном по якості і сироварні там працюють десятиліттями? Тому що кожен виробник намагається не копіювати сорт, а створювати власний «крафтовий» продукт, який не можна купити у жодному іншому місці, окрім певної ферми. Це продукт із своєю історією, який бережуть, і він рано чи пізно знаходить свого покупця. Тому перше, ніж відкривати сироварню потрібно думати над тим, які проблеми ви вирішите переробляючи у себе молоко та чи потрібно це ринку», — закликає експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

milkua.info за матеріалами Agravery.com

«Для Міністерства аграрної політики важливо, щоб у час докорінних змін в Україну йшли якісні інвестиції, які будуть привносити передові технології. Наша держава надзвичайно зацікавлена у залученні в економіку різних інвестицій, які допоможуть якісно співпрацювати в агропромисловому комплексі», — розповів міністр аграрної політики, Роман Лещенко.

За словами Лещенка, інвестори, які вкладають кошти в кормовиробництво, є найкращим свідченням зростання довіри до українського агросектору.

«Для нас це можливість рухатися у довгострокову перспективу й якісно планувати видатки на роки вперед, інвестуючи у виробництво, а не просто вкладаючись у щорічний збір врожаю. Україна зацікавлена у сталому розвитку», — наголошує урядовець.

Таким чином, Лещенко підкреслює, що Мінагрополітики супроводжуватиме інвестиційні проекти та збільшуватиме експортний потенціал.

«Ми вже працюємо над захистом інвестицій, спрощенням роботи інвесторів в реальному часі, дерегуляції, а також над лобіюванням відкриття нових експортних ринків», — резюмував міністр.

agravery.com

В Україні вже цього тижня при обласних державних організаціях запрацюють робочі групи з врегулювання проблемних питань при реєстрації фермерами податкових накладних. Така ініціатива реалізується за результатами обговорень з аграрними асоціаціями під час засідань робочої групи з оперативного вирішення питань, пов’язаних з оподаткуванням в аграрному секторі.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Ідея створення робочих груп при ОДА в тому, щоб працювати на випередження. Фермери, зіткнувшись з проблемами в оформленні податкових накладних, матимуть змогу на місцях отримати консультаційну підтримку. Проблематика буде розглянута, зафіксована та додана до розгляду відповідної скарги комісією. Крім того, робочі групи матимуть дораницьку функцію, адже часто помилки допускаються виробниками через незнання. Це гарний інструмент поширення знань і інформації», — зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Наразі відповідні робочі групи сформовані у 17 регіонах при обласних державних адміністраціях. Ще 7 робочих груп — у процесі створення. Вже з 15-го жовтня всі аграрні асоціації зможуть в своїх областях звернутися до таких податкових штабів за консультацією.

Основними завданнями робочих груп з вирішення податкових питань фермерів є:

сприяння взаємодії органів влади у врегулюванні проблемних питань, пов’язаних із реєстрацією податкових накладних фермерськими господарствами;

організація та проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед фермерських господарств щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

аналіз можливих ризиків, які виникають у сфері реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами;

комплексний аналіз фінансово-економічних чинників відповідної області, що впливають на діяльність фермерських господарств та можуть вплинути на ситуацію з блокуванням податкових накладних;

напрацювання шляхів, механізму і способів вирішення проблемних питань, що виникають при реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами тощо.