На реконструкцію та будівництво ферм виділять 220 мільйонів

Українські виробники, що займаються виготовленням сиру фета, придумали для нього нову назву.

Про це повідомила Наталія Якименко, заступник голови громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», передає AgroPortal.

«В Україні є давнє слово, яке рідко використовується, — набіл. Тому виробники пропонують продавати фету як набіл розсільний», — розповідає Наталія Якименко.

Зазначимо, що необхідність пошуку нової назви для продукту виникла у зв'язку з імплементацією Угоди про асоціацію з Європейським союзом.

«Фета захищена в ЄС як географічне зазначення, тому з 2023 року вітчизняні компанії не матимуть права так називати свій продукт. Для ребрендингу фети доведеться запустити потужну маркетингову програму, щоб донести інформацію до споживачів», — додає експерт.

Обмежена кількість пропозицій фуражної пшениці, а також досить помірний попит на неї сприяли корекції цін в бік підвищення.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

Відзначається, що ціни переробників з п'ятниці зміцнилися в середньому на 100 грн за т до 7300-8000 грн за т, з урахуванням вартості доставки на підприємство.

Зовнішні фактори, за прогнозами фахівців, продовжать впливати на ціни фуражної пшениці на базисах FOB і СРТ-порт.

«Ринок продовольчої пшениці, з минулої п'ятниці, характеризувався зростанням гривневих і валютних цін в портах. Ціни переробників, під впливом відповідних тенденцій в портах, а також з огляду на невисоку пропозицію, зміцнилися з минулої п'ятниці в середньому на 100 грн за т, до 7600-8400 грн за т - 2 клас, 7550-8350 грн за т - 3 клас, СРТ –підприємство», - підкреслили в GR Agro.

За прогнозами аналітиків, раніше сформовані цінові тенденції переважатимуть на ринку продовольчої пшениці.

latifundist

Додавання жовчних кислот в раціон бройлерів може відігравати важливу роль в рості і метаболізмі тварин. Це важливо для зменшення кількості абдомінального жиру, а також для поліпшення загальної якості продукції, відзначається в дослідженні компанії Shandong Longchang.

Крім усього іншого жовчні кислоти в комбікормах дозволяють запобігати так зване здерев'яніння курячої грудки. Цей ефект спостерігається у швидкозростаючих бройлерів, у яких грудні м'язи перебувають у стані постійного спазму, через що філе при торканні стає дуже щільним.

У серії досліджень було встановлено, що додавання жовчних кислот в раціон бройлерів крім усього іншого, дозволяє скоротити ймовірність виникнення даного ефекту, який, як прийнято вважати, може вкрай негативно впливати на ступінь задоволеності споживачів кінцевим продуктом.

За матеріалами All About Feed

На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Про рішення та зміни, яких зазнав агропромисловий комплекс із початку війни, Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв'ю AgroPortal.ua.

Про механізми збільшення потоку експорту з України

Велику підтримку у вирішенні експортних викликів надає Польща. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце.

Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7.

Стосовно портів, то наразі, на жаль, ми можемо експортувати лише через дунайські порти. На них припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Збитки від простою портової інфраструктури оцінюються в десятки мільярдів доларів.

Про Організацію країн-експортерів зернових

У цю Організацію мали б увійти основні виробники зерна в світі. Ці країни повинні мати офіційну позицію щодо вільних ринків, щоб не було дискримінації. Ми спілкувалися вже з Канадою, США, Великою Британією, країнами ЄС. Чекаємо відповіді від Австралії та країн Латинської Америки. Але швидко такі союзи не створюються.

Про роль технологічних компаній в агропродовольчому секторі

Щороку залишок для експорту у нас понад 60−70%. Цей рік не стане винятком. Таких результатів сектор однозначно досягнув завдяки впровадженню інноваційних продуктів, їх адаптації до природно-кліматичних умов країни.

Українське сільське господарство високотехнологічне, роль міжнародних компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів не варто применшувати. Вони інвестували для адаптації своїх продуктів великі кошти. Подібна тенденція збережеться і надалі, оскільки навіть посівна в умовах війни показала, що аграрії готові змінювати сівозміну, сіяти менш вибагливі культури, але не відкочуватися назад і не економити на технологіях, які забезпечують маржинальність бізнесу.

Про те, що робити аграрному бізнесу, який постраждав від дій агресора

Мінагрополітики спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» створили електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. За допомогою цього інструменту фермери та сільгосппідприємства можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для подальшого відшкодування та компенсацій.

Серед видів майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки, інфраструктурні об'єкти, сільськогосподарська техніка, вантажні та легкові автомобілі, запаси ресурсів, обладнання та устаткування, продукція тваринництва та рослинництва.

Зафіксувати збитки можна за посиланням.

Про роль України для продовольчої безпеки світу

Ми вже відчуваємо напругу на світовому ринку, але піку вона досягне в липні. Зараз у деяких країнах ще є якісь запаси, але всі чекають, що війна закінчиться, і проблема зникне. Ми з вами розуміємо, що до липня ніхто не здасться. Коли ціна на пшеницю досягне $ 600, тоді постане питання закупівель на наступний рік. Думаю, що є ще запас 2 місяців. Заборона Індії експортувати зерно особливо ні на що не вплине. Але це сигнал того, що країни розуміють, що зерно потрібне їм самим, аби мати що їсти. Китай запасся зерном як ніколи і стимулює внутрішнє виробництво зернових. Але є ще багато країн, які традиційно імпортують українське зерно, і замінити його немає чим. Продовольча криза не за горами.