Ціни на фуражну пшеницю будуть формуватися під тиском зовнішніх чинників

У період з 16 по 22 лютого 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 2 осередки особливо небезпечних хвороб, виявлених в кінці 2018 року і про 173 осередки, зареєстрованих в 2019 році.

На території раніше благополучних країн виявили наступні захворювання:

африканська чума свиней у В'єтнамі (3 вогнища);

хвороба Ньюкасла в Мексиці (4 вогнища).

Нові вогнища ящура виявили в Марокко (4). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (65), Болгарії (1), Польщі (36), Румунії (24) і України (1). Нові випадки захворювання на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (18 вогнищ). Катаральну лихоманку овець продовжують реєструвати в Німеччині (2 вогнища).

Ветеринарні служби Індії (2), Нігерії (2) і ПАР (2) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Осередок низькопатогенного грипу птахів виявили в ПАР. У Болгарії (1) та Ізраїлі (7) виявили хворобу Ньюкасла.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища інфекційної анемії коней в Болгарії (1 осередок) і сибірку в Румунії (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

У Латвії з’ясовують шляхи зараження АЧС свинокомплексу Latgales Bekons. Через хворобу тут вилучили 6 тис. голів свиней. У господарстві триває дезінфекція, а в регіоні встановлений карантин (поширився на Даугавпільську, Аглонську, Ріебінську та Прейльську волості).

За словами представників самоврядування волості, причини виникнення інфекції — невідомі. Після закінчення карантину фахівці продовольчо-ветеринарної служби (ПВС) проведуть повторні аналізи, щоб дізнатися чи зник небезпечний вірус.

І підприємство, і населення сподіваються на відшкодування вилучених через АЧС тварин. Відновлення роботи цього свинокомплексу залишається під питанням.

Pigua.info за матеріалами www.grani.lv

Експортний потенціал України у 2022/23 МР значно скоротиться у порівнянні з попередніми періодами. У зв'язку з цим основні покупці українського зерна переключаться на інші ринки.

Про це розповіла аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич. 

За її словами, Індонезія, яка була основним імпортером пшениці з України, прогнозує, що у 2022/23 МР очікується зростання споживання і, як наслідок, імпорту. Блокада українських портів у Чорному морі робить торгівлю на такій великій відстані майже неможливою. Скоріше за все, Індонезія замінить українське походження у своєму «портфелі» на більш доступне з погляду логістики.

«Єгипет виробляє пшеницю самостійно, але обсягів урожаю недостатньо для задоволення власних потреб, тому доводиться імпортувати. Чорноморське походження є найбільш вигідним за співвідношенням «ціна-якість», причому приваблива ціна досягається за рахунок географічної близькості. За рахунок збільшення посівних площ урожай пшениці в Єгипті у 2022/23 МР має збільшитись, що вплине на зменшення обсягів імпорту», — додає експерт. 

Туреччині теж власного виробництва пшениці не вистачає для забезпечення внутрішніх потреб. Крім того, Туреччина є найбільшим виробником борошна в світі. Щоб задовольнити попит на борошно, їм також потрібно імпортувати значні обсяги пшениці. В 2022/23 МР очікується збільшення виробництва після торішнього неврожаю. Незважаючи на це, імпорт також має збільшитись через зростання споживання та попиту на борошно на світовому ринку.

Водночас Марина Маринич зазначає, що споживання ячменю в Китаї у 2022/23 МР має зрости в порівнянні з минулим роком. Враховуючи стабільно невисоке виробництво, імпорт очікується на рівні 10 млн т, що на 18% більше, ніж у 2021/22 МР. Майже третину китайського імпорту складав ячмінь з України. В умовах блокади портів обсяги експорту з України в Китай будуть незначними. Китаю доведеться купувати ячмінь в Європі, Канаді або навіть повернутись до закупок австралійського ячменю.

«Не так давно Саудівська Аравія була основним напрямком експорту українського ячменю, однак, з відкриттям китайського ринку експортувати туди стало порівняно не так вигідно. Попит ячменю у 2022/23 МР залишиться на попередньому рівні і, швидше за все, буде задоволений російським ячменем», — підсумувала вона. 

Серед пріоритетних завдань, які вдалось реалізувати в агропромисловому комплексі Одещини цього року, — розвиток малого підприємництва на селі: в області створено 51 нове фермерське господарство.

Про це повідомила директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алла Стоянова.

«За кошти Європейського Союзу залучено фінансову допомогу в сумі 60,7 млн грн. Ці кошти виділено на спеціальні бюджетні дотації на 1 га в сумі 3100 грн та 5300 грн на 1 голову великої рогатої худоби. У нас в області 4 підприємства отримали за утримання 146 голів ВРХ 773,8 тис. грн та 144 фізичні особи за утримання 1010 голів корів у сумі 5,4 млн грн. Бюджетну дотацію на оброблювану одиницю угідь отримали 183 фермерських господарства в сумі 29,7 млн грн та 615 особистих селянських підприємств отримали 24,8 млн грн», — розповідає Алла Стоянова.

Вона додає, що активно долучаються фермери Одещини і до участі в різноманітних грантових програмах: зокрема, за 2022 рік вдалось залучити грантів на суму 68,7 млн грн.

• Погоджено 84 заявки на суму 19,3 млн грн з отримання мікрогрантів для фермерів до 250 тис. грн. Агровиробники Одеської області вже отримали більше 7 млн грн за цією програмою.
• Два господарства отримали 14 млн грн грантових коштів для розвитку садівництва.
• Одне агропідприємство — 7 млн грн для тепличного господарства.
• 20,5 млн грн буде залучено для створення переробних підприємств.

agroportal.ua