З початку року через АЧС в Україні знищили понад 26 тис. свиней

22-вер-2017

За 8 місяців поточного року через спалахи африканської чуми свиней у різних регіонах України у цілому знищили 26 520 голів. Про це повідомляє УНН з посиланням на Держпродспоживслужбу.

Так, у приватних домогосподарствах за вказаний проміжок часу забили 3142 голови свиней, всього у Полтавській (568), Вінницькій (393) та Черкаській (353) областях.

У спеціалізованих господарствах з початку року знищили — 23378 голів свиней. Найбільше у Хмельницькій (6795), Полтавській (5706) і Закарпатській (4534) областях.

Читайте також: Польща: Єврокомісія виділить 9,3 млн євро для компенсацій свинарям

У 2017 році в Україні зафіксували 109 спалахів африканської чуми свиней. Найбільше — у Полтавській області (19 випадків).

Збитки від АЧС в Україні вже перевищили 1 млрд грн.

pigua.info

Більше новин
Майже половину українського експорту молока та молочної продукції купує Європа
14-вер-2021

У 2020 році український експорт молока та молочної продукції найбільше купували країни Європи — 41,8% всього молочного експорту.

Таку інформацію оприлюднила під час презентації п'ятого «Аграрного портфоліо — 2021» голова аналітичної експортної групи UBTA Олександра Авраменко, пише agropolit.com.

Нагадаємо, «Аграрне портфоліо — 2021» реалізується з ініціативи Міністерства економіки України разом з Міністерством аграрної політики та продовольства України та за підтримки Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA).

За словами Авраменко, в Україні працює 145 компаній-експортерів молочної продукції, які постачають продукцію на 107 міжнародних ринків. Після Європи молочною продукцією з України найбільше зацікавилися наші східні сусіди. До країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) було продано 17,4% молочного експорту. На третьому місці серед експортних ринків розташувалися країни Азії. До цього регіону у 2020 році було продано 14, 8% української молочки.

Варто зауважити, що що за підсумками 2020 року аграрний експорт приніс Україні $ 22 млрд, що складає 45% всього експорту України.

Детальніше
Зміна клімату позначиться на аграрному виробництві і міжнародній торгівлі
18-вер-2018

Глобальна зміна клімату позначиться не тільки на виробництві сільськогосподарської продукції, а й на схемах міжнародної торгівлі, говориться в оприлюдненій в понеділок доповіді продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Стан ринків сільськогосподарської сировини».

«Нинішнє видання фокусується на складному і не до кінця дослідженому взаємозв'язку між торгівлею сільгосппродукцією, кліматичними змінами і продовольчою безпекою. Ясно, що ми не зможемо боротися з голодом без адаптації і пом'якшення наслідків зміни клімату в аграрних і продовольчих системах. Також ясно, що його нерівномірний ефект буде впливати на торговельні маршрути і міжнародні торговельні моделі», — заявив гендиректор ФАО Граціано да Сілва.

У той же час, міжнародне торговельне співробітництво являє собою «потужний засіб реагування» на негативні наслідки глобального потепління на продовольчу безпеку, зазначається в доповіді. Різні опції, передбачені Паризькою угодою відносно клімату і домовленостями в рамках Світової організації торгівлі, можуть зміцнити заходи взаємної підтримки і взаємозв'язку цих угод для боротьби з голодом і кліматичними змінами.

«До середини нинішнього століття вищі середні температури, зміни в опадах, підвищення рівнів морів, збільшення частоти та інтенсивності важких погодних явищ, а також можливість збільшення збитку від шкідників і хвороб, як очікується, відіб'ється на виробництві зернових і вирощуванні худоби, рибному господарству та аквакультурі», — йдеться в доповіді.

Великий документ також містить глибокий аналіз розвитку сільгоспторгівлі в період з 2000 по 2016 роки, також демонструє моделі, які дозволять міжнародній торгівлі сільгосппродукції пристосуватися і відповісти на виклики, пов'язані з кліматом.

«Обговорення та впровадження політики щодо адаптації до кліматичних змін і пом'якшення його наслідків дозволяють перейти до поступового переходу, який необхідний сільському господарству для того, щоб відповідати на виклики нашого часу», — наголошується в дослідженні.

dairynews

Детальніше
УМІ у вересні 2020 року зріс лише на 0,5% — Андрій Ярмак
05-жовт-2020

Вересневий УМІ ледве не зробив сенсацію — до цього 9 років поспіль він зростав досить впевнено, а в 2020 році зріс лише на піввідсотка (в середньому за останні 9 років він зростав на понад 12% в вересні).

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Вкотре вже констатуємо високий рівень стабільності УМІ влітку цього року і мінімальну поки що сезонність», — зауважує він.

На умовну прибутковість виробництва молока в професійних господарствах України у вересні вплинули:

  1. Ціни на молоко (закупівельні) — вони зросли у вересні на 4,3%.
  2. Ціни концентрованого кормового міксу — вони теж зросли на 3,7%, обмежуючи відповідно зростання прибутковості молочного виробництва.

«В 2019 році у вересні ціни на молоко зросли менш різко — лише на 3,7%, але прибутковість різко зросла, бо кормовий мікс подешевшав відразу на 12,6%. Враховуючи це, умовна прибутковість виробництва молока у вересні 2020 року була вже на 30,6% гіршою за минулорічну в цей же місяць, і вперше цього року нижчою, ніж середня за останні 5 років для цього місяця на 4%», — розповідає експерт.

Як зазначає Андрій Ярмак, кумулятивно за перші три квартали 2020 року виробники молока отримали на 5% менше прибутків, ніж протягом того же періоду 2019 року, але все ще на 15% більше, ніж середній показник прибутковості протягом п’яти останніх сезонів. Не зважаючи на те, що Україна фактично перестала бути експортером молока, слабкість місцевого ринку не дозволяє підвищити прибутковість виробництва, щоб стимулювати інвестиції в комерційне виробництво якісної сировини.

«Нагадаю, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, залежно від змін у рівнях ефективності в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — говорить він.

За словами експерта, аналіз минулих років показує, що УМІ жодного разу не знизився в жовтні. Середнє жовтневе зростання індексу перевищувало 11%, а минулого року в жовтні УМІ зріс майже на 10%.

«Це не означає, що він гарантовано зросте. Але передумови для зростання є, бо глобальні ціни укріплюються на більшість біржових товарів, крім масла, ціни на яке продовжують зближуватися з цінами на молочний білок (про імовірність такого розвитку подій я говорив ще на самому початку пандемії). Тому, можливо, цей рік стане не гіршим за минулий, який був досить прибутковим для ефективних комерційних виробників якісного молока», — підкреслює Андрій Ярмак.

milkua.info

Детальніше
ВАР презентувала нові пріоритетні напрямки державної підтримки агросектору
22-жовт-2021

ВАР взяла участь в обговоренні нових напрямків державної підтримки агропромислового комплексу на 2022 рік, яке ініціювало Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Про це йдеться на офіційному сайті ВАР 

Пропозиції аграріїв, які напрацьовані експертами ВАР спільно з її учасниками, озвучив заступник голови асоціації Михайло Соколов. Сьогодні агровиробники потребують збільшення елеваторів для зберігання зерна. Асоціація пропонує виділити кошти на часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції підприємств зі зберігання та переробки зерна.

«Ми відчуваємо дефіцит складських потужностей і при наявному рості об'ємів виробництва це вже стає загрозою для агровиробників. Особливо, якщо взяти до уваги, що зараз ми стикаємось з проблемами на Укрзалізниці з транспортуванням продукції, тому є нагальна необхідність збільшувати складські приміщення для зберігання продукції», — сказав заступник голови ВАР.

Також Михайло Соколов наголосив на необхідності підтримки меліорації в Україні. Зокрема він запропонував поширити дію програми держпідтримки і на капітальні інвестиції в зрошення.

«Існують інвестиції в дощувальну техніку або в крапельне зрошення. І це не завжди капітальні інвестиції, бо інколи ці труби, які проводять до поля, працюють рік або два. А ми говоримо, що потрібно робити капітальні інвестиції в розвиток самої інфраструктури — труб, каналів тощо. Без цього ми не зможемо нарощувати площі зрошувальних земель. Тому ми пропонуємо поширити дію цієї постанови в тому числі і на капітальні інвестиції, які зараз аграрії, думаю, зможуть робити після прийняття законопроєкту 5202-д», — зазначив Михайло Соколов.

Ще один напрям, в якому держава має надати аграріям допомогу, — підтримка овочівництва у відкритому та закритому ґрунті.

«Колеги-аграрії повідомляють, що зараз стикаються з проблемами, пов’язаними з високими цінами на газ та електрику. І для закритого ґрунту це особливо велика проблема. Тому ми пропонуємо перш за все поширити дію програми підтримки на закритий ґрунт, а також виділити кошти на встановлення спеціальних приладів освітлення та на твердопаливні котли», — наголосив Михайло Соколов.

Погоджені пропозиції аграрних асоціацій щодо держпідтримки АПК Міністерство направить на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок