Ми змінили механізм держпідтримки для аграріїв — Роман Лещенко

У липні світові оптові ціни на молочні продукти опустилися в межах 4−10%. Винятком було лише сухе цільне молоко у США — воно залишилося стабільним у ціні. Торгівля була обумовлена сезоном відпусток у Європі та низьким рівнем виробництва в Океанії.

Європейський ринок у липні відзначався низькою торгівельною активністю через традиційний період відпусток. Ціна на масло там опустилася на 8,3% (6571 дол./т), СЗМ — на 7,9% (1796 дол./т), а СНМ — на 5,2% (3296 дол./т). Посушила погода негативно вплинула на загальний вал виробництва, хоча повні дані ще не зведено. Крім того, Єврокомісія пролонгує підтримку фермерів через продовження російського ембарго.

В Океанії повністю закінчився сезон 2017/2018 рр. — Австралія завершила його з позначеною +3,1%, а Нова Зеландія — +0,1%. Проте, найбільше посуха за останні сто років, яка триває в Австралії останні місяці може скорегувати показники виробництва в гіршу сторону. Від посухи постраждали близько 98% Нового Південного Уельсу (регіону, де виробляється близько чверті сільськогосподарської продукції країни та 12,4% всього молока) та дві третини сусіднього Квінсленда (4,6% валового виробництва молока). У результаті фермери вимушені замовляти корм для худоби, що значно підвищує їхні витрати. Урядова допомога фермерам, що постраждали від посухи, наразі перевищила 1 млрд австралійських доларів (738 млн дол. США). Вона буде направлена на одноразові виплати постраждалим, а також підтримки психічного здоров'я фермерів.

При цьому, високі перехідні запаси продукції, вплинули на те що, ціни на молочні продукти в регіоні у липні опустилися: масло (5138 дол./т; -9,9%), СЗМ (2029 дол./т; -3,9%), СНМ (3008 дол./т; -8,5%), Чеддер (3700 дол./т; -7,1%).

Сполучені Штати Америки також показали зниження цін на молочні продукти у липні під тиском торгових війн. Так, масло продавали по (4982 дол./т; -4,9%), СЗМ (1725 дол./т; -4%), Чеддер (3278 дол./т; -7,9%), а СНМ (3532 дол./т)

Оптові ціни на молочні продукти

Аналітичний відділ АВМ

4 листопада на території мисливських угідь Радомишльського району Житомирської області виявили 2 трупи диких кабанів, заражених африканською чумою свиней (АЧС). Про це повідомляє прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області.

Наявність ДНК вірусу підтвердили за результатами дослідження Випробувального центру ДНДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (звіт № 013856 п.м./19 від 04.11.2019р).

Група швидкого реагування провела епізоотичне розслідування, після чого спеціалісти здійснили заходи з ліквідації захворювання.

Заходи з недопущення поширення збудника АЧС наразі тривають. Ситуація знаходиться під контролем Держпродспоживслужби області та району.

Тривалі опади перешкоджають збиранню врожаю кукурудзи і відставання від торішніх темпів зростатиме, оскільки в першу чергу аграрії збиратимуть соняшник та сою.

Станом на 16 вересня в Україні з 85 тис. га або 2% площ намолочено 406 тис. т кукурудзи з середньою врожайністю 4,8 т/га. Торік на цю дату було обмолочено 3% площ. Затримка поставок до портів вже призвела до незначного підвищення закупівельних цін на кукурудзу до 246−248 $/т або 7,4−7,5 тис. грн/т. Трейдери готові доплачувати за швидкі поставки.

Водночас ціни попиту на чорноморську кукурудзу з боку імпортерів залишаються на рівні 260 дол./т, тоді як продавці пропонують її по 265−270 дол./т. Основним покупцем у 2020/21 МР став Китай, який придбав 36% експортованої української кукурудзи.

Крім того, у вересневому звіті експерти USDA підвищили прогноз виробництва кукурудзи в Китаї та знизили оцінки її споживання для окремих категорій. Зокрема, китайський уряд пропонує заміняти кукурудзу іншими зерновими та шротами, щоб зменшити залежність від імпорту.

Сподівання на активізацію експорту кукурудзи з України до ЄС на тлі зменшення поставок з Бразилії у 2020/21 МР внаслідок рекордно високих цін також навряд чи виправдаються, оскільки країни ЄС збільшили виробництво пшениці та кукурудзи, що може призвести до скорочення імпорту.

agravery.com

За 2 місяці 2018 року українськими господарствами вироблено 388 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,2% вище показника відповідного періоду 2017 року.

Про це повідомляє прес-служба Економічного дискусійного клубу.

Незначний приріст, як і попереднього місяця, забезпечено за рахунок галузі птахівництва, де виробництво зросло на 4,8%. Натомість у виробництві свинини та яловичини відбулося падіння на 5,0% та 3,2% відповідно.

Експорт м’яса та м’ясопродуктів у січні–лютому ц. р. склав 54 тис. тонн (+30% до аналогічного періоду 2017 року), імпорт – 41 тис. тонн (+41%).

Першість у вітчизняному м’ясному експорті традиційно залишається за  м’ясом птиці, частка якого у загальних обсягах вивезення перевищує 80%. У натуральному вимірі за 2 місяці цього року імпортовано 44 тис. тонн м’яса птиці, що на 40% більше, ніж роком раніше. Найбільші обсяги поставок вітчизняної птиці у січні–лютому поточного року здійснені на ринки Нідерландів, Іраку, Словаччини.

У м’ясному імпорті провідні позиції посідають: м’ясо птиці (50% від загального обсягу), сало (31%) та свинина (14%). Імпортна продукція надходить на внутрішній ринок, в основному, із країн ЄС (Польщі, Німеччини та Угорщини). Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні м’яса склала 11%.

За балансовими розрахунками, у січні–лютому поточного року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами знаходилася практично на минулорічному рівні.

Розрахункове середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів за  2 місяці цього року склало 8,8 кілограмів на особу.

Нагадаємо, Україна в січні-лютому 2018 року експортувала 44,45 тис. тонн м'яса птиці і субпродуктів, що на 40,1% більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

agravery