Моніторинг цін на молоко та молочні продукти станом на 13 липня

Міністерством аграрної політики та продовольства України 08 квітня 2022 року затверджено наказ № 212 «Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 448/37784.

До цього часу територіальні органи Держпродспоживслужби не мали можливості здійснювати планові (позапланові) заходи державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Наказом Мінагрополітики затверджено:

1) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів;

2) форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики.

На сьогодні для понад 7000 суб’єктів господарювання встановлено чіткі та зрозумілі вимоги до державного нагляду, що у свою чергу дозволить дотримуватись ними вимог законодавства у сфері господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів та ветеринарної практики, а також сприятиме зменшенню корупційних ризиків, пов’язаних із здійсненням органами Держпродспоживслужби державного нагляду.

Мінагрополітики

Спекотне літо та нестача живця «підігріло» конкуренцію серед м’ясопереробників, а як наслідок — і ціни на свиней забійних кондицій. Зокрема, за підсумками торгів минулої п’ятниці середня ціна на свинину І-ї категорії живою вагою піднялася майже до 47 грн/кг, додавши 6% у порівнянні з фактичним показником 33-го тижня.

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Зокрема, якщо у другій декаді місяця товарне поголів’я реалізували по 43,5-46 грн/кг, то на початку третьої ця максимальна позначка наближається до мінімальної планової позначки, а верхня межа подекуди перевищує 48 грн/кг. За відгуками виробників свинини кращу ціну в останні дні літа їм забезпечив дефіцит тварин забійних кондицій на тлі досить активного попиту закупівельників. Сприяла укріпленню цін і ширша географія поширення АЧС, у зв’язку з чим карантинні заходи вжили в 21-му неблагополучному пункті 11 областей України, адже логістика закупівлі для окремих м’ясопереробників ускладнилась.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

PigUA.info

Україна переходить на європейські принципи видачі дозвільних документів.

Про це повідомив голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа, йдеться в повідомленні відомства.

«Зокрема, почалися роботи по переходу на електронну форму видачі ветеринарного сертифіката для спрощення ведення бізнесу та створення єдиної електронної бази даних виданих документів», — йдеться в повідомленні.

Він також нагадав, що останнім часом Україна прийняла чотири закони і ряд підзаконних актів в сфері безпеки харчових продуктів, спрямованих на адаптацію вітчизняного законодавства до норм ЄС, захисту споживачів, спрощення ведення бізнесу і торгівлі суб'єктів господарювання.

milkua.info

Програми державної підтримки агросектору, які наразі діють в Україні, не сприяють розвитку галузі.

Про це в інтерв'ю Agravery.com повідомив Олег Нів'євський, доцент Київської школи економіки, координатор дослідницького проекту UaFoodTrade.

«Якщо підприємці говорять, що вони помруть без дотацій, то це абсолютно ненормально. Аналогічно наркоман, який сидить на голці, не виживе без дози. Подібне відбувається зараз у Франції, Німеччині. Дотації — це наркотик. Нам потрібен здоровий сектор. Про субсидії (на голову або на гектар чи то компенсацію витрат на закупівлю матеріально-технічничних ресурсів/відсоткових ставок) я би забув як про кошмарний сон», — вважає Олег Нів'євський.

Експерт додає, що жодна з програм підтримки не стимулювала виробництво. Підприємцю необхідно пройти складну процедуру, щоб скористатись частковою компенсацією відсотків по кредиту. Для цього спочатку необхідно прийти в банк, там кредитний офіцер порахує дохід, проаналізує платоспроможність і ухвалить рішення про те, чи можна видати позику. Якщо підприємцю дадуть кредит, то лише згодом після цього він подасть заявку на відшкодування відсотків. 

«Якщо взяти до уваги європейців, то у них з прямої підтримки є фактично тільки субсидії на гектар, і все. Нам таке не потрібно. Імпорт витіснить — нічого страшного в цьому немає. Тому що, коли когось витискають, то на його місце приходить ефективніший виробник. Я не маю жодних сентиментів до тих фермерів чи виробників, які не можуть витримати конкуренції», — додав експерт.

На думку Олега Нів'євського, потрібно вкладати гроші у створення суспільних благ. Таким благами є, наприклад, санітарні та фітосанітарні заходи. Від боротьби держави із АЧС чи шкідниками виграють всі без винятку виробники. Поодинці дуже важко або практично неможливо досягнути в цьому результату. Більше того, зараз країни конкурують не митами чи іншими захисними бар'єрами, а саме санітарними і фітосанітарними заходами.

«Гроші потрібно направляти на наукові розробки та освіту. Я би виділив кошти не на пряму підтримку, а на заходи, що пов'язані з трансфертом технологій і знань. Необхідно через різні канали комунікації пояснювати агровиробникам, які культури приносять більше прибутку. Мають бути програми, які допоможуть фермерам крок за кроком дізнатись про більш маржинальні напрямки виробництва, наприклад, про якісь нішеві культури. Дотації на голову та інші подібні речі йдуть в пісок, вони абсолютно не створюють доданої вартості», — зазначає науковець.

agravery