Світовий попит на рибну муку виросте в 2021 році

04-груд-2020

Попит на рибну муку на світовому ринку в 2021 році перевищить рівень цього року, при цьому виробництво може в кращому випадку стагнувати, припускають експерти з Rabobank. На тлі слабкого попиту на лосося на світовому ринку Перу, один з найбільших світових виробників, в поточному сезоні скоротив виробництво смолта, що потенційно скоротить поставки лосося на світовий ринок на 8-9%.

Таким чином, сукупні поставки лосося на світовий ринок в 2021 році перевищать рівень цього року на 0,5-2%, що буде значно нижче прогнозованого зростання попиту. На цьому тлі світові ціни на рибну муку, ймовірно, продовжать рости в наступному сезоні, переконані аналітики.

За матеріалами FeedNavigator

Більше новин
Не всі водорості однаково безпечні для годівлі тварин
19-бер-2021

Морські водорості можуть бути ефективним засобом скорочення викидів метану у великої рогатої худоби, однак деякі їх сорти можуть бути отруйні, стверджують вчені з Вагенінгенского університету в Нідерландах. Особливі побоювання вчених викликає бромоформ, речовина, що міститься в деяких видах водоростей, яке через травну систему корови може проникати в молоко.

У випадку з водоростями виду A. Taxiformis було встановлено, що вони можуть пошкоджувати стінки рубця у тварин через це речовини. Бромоформ вкрай токсичний як для тварин, так і для людини, в зв'язку з чим, на думку дослідників, слід робити вибір в першу чергу на користь водоростей, які містять його в малих кількостях або не містять зовсім.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Думка: Україна може стати майданчиком для тестування інновацій
13-груд-2019

Зважаючи, що в Україні менш зарегульоване впровадження інновацій, ніж у США та країнах ЄС, можемо потенційно залучати іноземні компанії до співпраці, тестуючи інновації на великих площах, і надавати фідбек іноземним компаніям.

Про це сказала заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник України у 2015-2018 рр. Наталія Микольська в рамках ХІ Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».

«В останньому дослідженні Стенфордського університету аграрне виробництво поділене на певні етапи з визначенням проблем у кожному з них, а також запропоновано 5-7 технологій, які потенційно можуть вирішити ці проблеми. Але ніхто не дає гарантії, що якась одна технологія зможе повністю вирішити одну чи низку проблем», — зазначає Наталія Микольська.

За її словами, основна річ, яку зараз сповідує Кремнієва долина — поставте запитання, яку проблему потрібно вирішити.

«Тому насамперед потрібно визначитись, яку проблему потрібно вирішити, і від цього вже відштовхуватися — застосовувати такий інструмент як блокчейн чи, можливо, краще застосувати штучний інтелект або машинне навчання. І другий важливий момент — все, що ми бачимо зараз, через 5 років буде відкладене в довгий ящик, і використовуватиметься якась невеличка частина від того, що існує сьогодні», — відзначила Наталія Микольська.

AgroPortal.ua

Детальніше
Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами
06-квіт-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Детальніше
ЄС зняв ембарго на поставки української курятини
14-лют-2020

Європейська комісія переглянула рішення про призупинення експорту української курятини. Про це у Facebook написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка, передає УНН.

Качка розповів, що ЄС підтримав рішення про зонування у випадку пташиного грипу в Україні.

"Таким чином заборона ЄС на ввезення м‘яса птиці з усієї території України, накладена кілька тижнів тому, знята", - повідомив Качка.

Чиновник уточнив, що відповідне рішення було прийняте не одностайно. Оскільки кілька держав-членів незадоволені прогресом у співпраці з Україною по інших питаннях, додав він.

"Це цілком нормальна реакція, оскільки у сфері санітарії і фітосанітарії між Україною і ЄС є низка питань, де потрібен прогрес", - написав Качка.

Тож у планах України на цей рік - зняти всі проблемні питання в даній сфері, пише заступник міністра.

"Сподіваємося, що рівень довіри між Україною і ЄС у питаннях санітарії і фітосанітарії лише зростатиме", - написав Качка.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок