Світовий оборот свинини переживає безпрецедентні зміни

У червні компанія KFC взяла на себе зобов’язання щодо покращення якості курятини, яку продає в Європі. Це знаменує суттєві зміни для гіганта фаст-фуду, що приведуть до зміни орієнтації виробників та експортерів. У Великобританії, роздрібні торговці Marks & Spencer та Waitrose взяли на себе схожі зобов’язання на початку цього року.

Зміни полягають у тому, що до 2026 року компаніям доведеться перейти від закупівлі порід птахів, які швидко ростуть, до таких, які ростуть розмірено, а на птахофабриках поголів’я матиме розташовуватись з розрахунку 30 кг / кв.м. Інші пристосування, які відносно поширені – принаймні у Західній Європі – включають наявність у приміщеннях, де утримують птахів, вікон та тюків.

Деякі країни вже застосовують такі практики вирощування курей. У Франції приблизно чверть птахів вирощується повільніше, а у Великобританії цей показник становить близько 11%, включаючи вільний вигул та органіку.

Хоча м’ясо птахів, вирощених в таких умовах є кориснішим для здоров’я людини, виробництво такого типу курятини завдає більше шкоди довкіллю, оскільки потребує більше ресурсів та продукує більше парникових газів.

Meat-Inform

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Київ» розповів, як Україна в умовах заблокованих окупантом портів збільшує пропускну експортну спроможність аграрної продукції та чому це питання № 1 для українських аграріїв.

«Основними партнерами України в цьому питанні є Литва, Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Завдяки цим країнам можна експортувати нашу продукцію, яка є надлишковою з точки зору внутрішнього споживання, в порти цих країн для подальшого її транспортування в держави, які були в останні десятиліття імпортерами нашої сільгосппродукції. Ми бачимо, що навіть за цей період пропускна спроможність збільшилася втричі. Поки що вона не максимальна, але суттєво зростає», — розповів Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що на базові продукти, які критичні для внутрішнього продовольчого споживання, немає вільного експорту — вони експортуються виключно через видачу ліцензій. Тобто щоразу розглядається звернення експортера — відтак Мінагрополітики оцінює, чи експорт цієї продукції не зашкодить внутрішньому споживачу.

Крім того, на харчові продукти, які мають істотну соціальну значущість, — цукор, крупи, борошно, соняшникова олія — здійснюється регулювання цін. Тож наразі, на переконання першого заступника Міністра, підстав для критичного зростання вартості продуктів у масштабах країни немає. «Десь може виникнути тимчасовий дефіцит через бомбардування чи зрив логістичних ланцюгів, але в цілому передумов немає», — додав він.

Також, за словами Висоцького, наразі майже в усіх областях України триває посівна — засіяно понад 1,5 млн га. А враховуючи те, що історично ми 70% продукції експортували, все рівно потрібно активно працювати над експортом, оскільки Україна фізично не зможе всю цю продукцію спожити на внутрішньому ринку.

«До війни експорт аграрної продукції становив 40% від усього експорту нашої держави. Зараз, з огляду на значне скорочення галузі, експорт аграрної продукції може збільшитися навіть до 70%. Тому це буде один із основних китів підтримки економіки. Аграрії зроблять все, щоб ці очікування реалізувати і допомогти українській економіці», — акцентував Тарас Висоцький.

Він наголосив, що запасів продовольства чи кормів для безперебійного виготовлення продовольства достатньо — у середньому їх є на два роки, а за деякими позиціями значно більше.

«Ми надіємося на якнайшвидшу перемогу, але за необхідності можемо тримати продовольчу оборону довгостроково. І це без урахування нового врожаю, який уже потенційно можна буде цього літа збирати», — наголосив він.

minagro.gov.ua

Українські молокозаводи завжди влітку мали суттєві надлишки сирого молока. Цього літа на молочному ринку України ситуація докорінно змінилася, пише Інфагро.

Вже з середини літа обсяги експорту молочних продуктів почали стрімко падати незважаючи на досить високі ціни світового ринку. У той же час імпорт молокопродуктів помітно зріс, що раніше спостерігалося тільки в міжсезоння.

Пропозиція сировини від господарств населення значно скоротилося, а саме з неї більшість підприємств виробляє сухе молоко, казеїн або сирні продукти в парі з маслом, призначені на експорт. Скоротилося виробництво цих продуктів і, крім того, зросли внутрішні ціни. В результаті в серпні, в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року, експорт сухого знежиреного молока скоротився удвічі (до 725 т), вершкового масла і сухої сироватки майже на чверть, до 600 т і 1,4 тис. т відповідно. Значно зменшилися також обсяги експорту сирного продукту, молочних консервів і навіть казеїну, експортні ціни на який рекордно високі за останні 8 років.

В осінні місяці зовнішні продажі будуть ще скромнішими.

Паралельно з падінням експорту відбувається ще більш істотне збільшення імпорту. До постійного зростання імпорту сиру або свіжих молокопродуктів, як це не прикро, всі вже звикли, але зараз істотно зріс інтерес і до ввезення сировинних позицій — масла, сухого молока і навіть сироватки. У серпні цього року в Україну завезли масла в 7,3 рази більше, ніж в минулому році (1,4 тис. т), закупівлі сухого молока збільшилися майже в 7 разів до 1,3 тис. т, сироватки на 48%.

Це не означає, що вже безпосередньо зараз є в Україні існує дефіцит цих товарів. Завбачливі імпортери закуповують товар або на перспективу, розуміючи, що через брак сировини потім вони будуть дорогими, або ж уже зараз імпортні товари для споживачів коштують дешевше, ніж вітчизняні.

Молочна галузь на фоні кризи переживає трансформацію з дрібнотоварної та низькоефективної у промислову, високоефективну та інтегровану на рівні «виробник — переробник». Україна входить до нової ери високопродуктивних молочно-товарних ферм.

Таку думку висловила генеральний директор «Асоціації виробників молока» Ганна Лавренюк під час онлайн-заходу в рамках EuroTier Digital на тему: «Сучасне тваринництво — потенціал для інвестицій в Україні», пише agroportal.ua.

«Молочне скотарство є головним джерелом надходження коштів до бюджету, оскільки близько 12% всіх працюючих у сфері сільського господарства — люди, які залучені в молочне виробництво, і близько 11% всього валового сільгоспвиробництва складає молочна продукція. Також один працівник молочно-товарної ферми генерує робочі місця як мінімум для 10 працівників суміжних галузей і кожен 1 млн т сировини — це близько 1 млрд грн надходжень до бюджетів у вигляді податків із зарплат людей, які працюють на фермі», — зазначає Ганна Лавренюк.

За її словами, розвитку молочного скотарства заважає відсутність кадрового потенціалу та кормової стратегії.

«У 2020-му вперше за останні 20 років ми зіткнулися з тим, що аграрії в південних регіонах не змогли виростити грубі корми, а східні області змогли заготовити лише 40% від їхньої потреби до наступного сезону. Кліматичні кризи не зникнуть, і до 2050 року зона Степу пошириться майже на 70% України», — пояснює Ганна Лавренюк.

Експерт додала, що для виходу української молочної продукції на зовнішні ринки потрібно формування великих партій продукції стабільної якості. І цього ніяк не досягти без потужних, сучасних, ефективних ферм у кооперації з переробними підприємствами.

«За оцінками Світового банку, для того щоб Україна зайняла нішу на зовнішньому ринку, має бути створене переробне підприємство потужністю не менше 500 тис. т молока/рік. Потрібно забезпечити необхідну сировинну базу — не менше 10 промислових молочно-товарних ферм потужністю утримання від 10 тис. корів із відповідним земельним банком», — зазначає Ганна Лавренюк.

Вона додала, що Україні потрібна потужна стратегія розвитку молочної галузі до 2040 року з ключовими факторами, які сконцентровані навколо розвитку кадрового потенціалу, залучення передових технологій, розвитку кооперації у питаннях виробництва і торгівлі, розвитку генетичного потенціалу в молочному скотарстві на національному рівні.