Мінекономіки запустило портал підтримки підприємців на час карантину

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів працює над відкриттям ринків збуту української продукції у 33 країнах світу.

Про це повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час онлайн-зустрічі з членами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», йдеться на сайті відомства.

За її словами, в найближчій перспективі очікується відкриття таких ринків:

Канади — м’ясо птиці;

КНР — риби та рибних продуктів, кормів, меду, пшеничного борошна, бобових;

Кувейту — молока та молочних продуктів.

Також, як повідомила Владислава Магалецька, днями були отримані позитивні звістки від компетентних органів торговельних партнерів про погодження форм сертифікатів на експорт ВРХ в ОАЕ та меду в Сербію.

Голова Держпродспоживслужби підкреслила, що в пріоритеті — відкриття ринків країн Азії, зокрема, КНР, країн ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія), країн GCC (Катар, Кувейт, ОАЕ), країн Південної Азії (Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, Афганістан) та країн Східної Азії (Республіка Корея та Японія).

Прес-служба Держпродпотребслужби

Перегляд прогнозу Міністерства сільського господарства США (USDA) щодо глобального виробництва свинини показав, що у 2020-му році виробництво цього виду м’яса буде на 2% вищим, ніж очікувалось раніше, а саме — 96 млн тонн. Утім, це все ще на 5,5% нижче, ніж у 2019-му році, зазначає аналітик Ради з питань розвитку сільського господарства і садівництва Великобританії (AHDB) Дженні Деннер.

Зростання прогнозованих показників значною мірою пов’язане з більшими, ніж очікувалося, обсягами виробництва свинини в Китаї, якому вдалося почати відновлення поголів’я свиней, що помітно скоротилось внаслідок поширення АЧС в країні.

У той же час, закриття м’ясопереробних підприємств та обмеження, спровоковані COVID-19 знизили прогноз щодо виробництва свинини в США на 2% до 13 мільйонів тонн. Скорочення виробництва на 2% також очікується в Бразилії (до 4 мільйонів тонн).

Виробники цього виду в ЄС мали менше проблем під час кризи, тому ситуація на цьому ринку має залишитися стабільною. Крім того, високий експортний попит буде основою зростання виробництва в Канаді.

meat-inform.com

Універсальної поради, який вид чи сорт озимих обирати фермерам, немає. Водночас кожне господарство має орієнтуватися на аналіз ґрунту, умови вирощування і фінансові можливості.

Про це розповів директор «НДІ Аграрного Бізнесу» «Науково-виробничої агрокорпорації Степова» Сергій Старишко у матеріалі «Готуй сани влітку, а насіння озимих після жнив» на Kurkul.com.

Проте експерт зазначає, що у степовій зоні кращий результат дає насіння вітчизняної селекції.

«У степовій зоні конкуренції українській селекції немає. Часто буває так, що наше українське насіння дешевше, ніж імпортне і фермери думають, раз недороге — значить неякісне. Але треба розуміти, що у нас виробництво дешевше. Фермери купують закордонне, сіють на кращі ділянки, і все одно виходить середній врожай. А українським посівматом досівають обліг чи схил балки і скаржаться, що низька врожайність», — пояснив Сергій Старишко.

Також експерт радить щороку 15−20% площ виділяти під нові сорти і підбирати матеріал адаптований під умови вирощування в господарстві. Якщо ж фермер має власний посівний матеріал і впевнений в ньому, експерт радить обов’язково провести його протруювання, калібрування та сепарування.

«Щорічно ми виробляємо близько 5 тис. т насіння озимих зернових високих генерацій під реалізацію і на власний посів. Також на заводі Агрокорпорації „Степова“ надаємо послуги з комплексного доопрацювання насіння за європейськими стандартами з мінімізацією травмування. У нас два насіннєві заводи з обладнанням компаній Петкус та Кімбрія, і ми під замовлення можемо обробляти насіння для клієнта, від первинної очистки до протруювання з затарюванням включно», — підсумував Сергій Старишко.

Сьогодні розпочнуться виїзди мобільних груп операторів в ОТГ Київської, Черкаської, Одеської, Львівської, Волинської та Миколаївської областей для допомоги у внесенні відомостей про агровиробників у Державний аграрний реєстр.  

Оператори допомагатимуть аграріям вносити відомості про себе в систему та збиратимуть відгуки про її функціонал та роботу. Під час реєстрації будуть присутні представники системи Безоплатної правової допомоги, які надаватимуть консультації з правових питань охочим стати учасником Реєстру, а також представники Держгеокадастру, які консультуватимуть із земельних питань.

Аграрний реєстр надаватиме низку послуг для аграріїв. На пілотному етапі, у своєму онлайн-кабінеті аграрій зможе слідкувати за інформацією про себе, отримавши інформацію з чотирьох реєстрів:

Державного земельного кадастру,

Реєстру юридичних та фізичних осіб,

Реєстру речових прав,

Реєстру тварин.

Після внесення до реєстру, учасники зможуть подавати заявки на виправлення помилок та реєстрацію земельних ділянок в кадастрі. Зокрема, спеціалісти Держгеокадастру будуть здійснювати опрацювання заявок на виправлення помилок та реєстрацію ділянок із використанням можливостей камеральних робіт та на основі архівної документації із землеустрою.

Зареєстровані агровиробники також матимуть прямий доступ до актуальної інформації щодо програм державної підтримки та можливостей щодо їх використання.

Для реєстрації необхідно перевірити наявність актуального кваліфікованого електронного підпису (КЕП). У разі відсутності КЕП його можна зробити самостійно, або це допоможе зробити оператор під час реєстрації (у випадку наявності рахунку в ПриватБанк, для цього необхідно також взяти з собою флешку). Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні.

Мінекономіки