Мінекономіки впроваджує європейську практику маркування окремих видів м’яса, а також оливкової олії та меду

В Україні продовжує поширюватися африканська чума свиней (АЧС). У поточному році кількість спалахів хвороби може зменшитися, проте виключно через значне скорочення поголів’я. Про це УНН повідомив Президент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич.

"На превеликий жаль, ситуація із АЧС та боротьбою із захворюванням незмінна. АЧС триває в Україні не перший рік, і у 2019 році ми не поборемо хворобу, ситуація буде погіршуватися. З 2014 року в Україні свиней поменшало на 40%. Лише через це цього року ми побачимо кількісне зменшення спалахів захворювання. Не тому, що ми долатимемо хворобу, а тому, зменшилася кількість тварин, які можуть захворіти на АЧС. Це буде оманлива статистика", - пояснив він.

Контролювати АЧС має Держпродспоживслужба. Але відомство не впоралося із завданням. І навряд чи вже впорається, вважає Томич.

"У Держпродспоживслужби немає інструментів боротьби із хворобою. Я лишаюсь прихильником тієї думки, що не можна було руйнувати ветсанітарну службу. Зарано ми це зробили. За часів її дії був санітарний контроль за продуктами харчування, була контрольована ситуація із АЧС. А зараз систему зруйнували - а взамін нічого не побудували. Тому, не лише із АЧС, а й по системі безпеки і якості продуктів у нас панує повний хаос", - пояснив експерт.

Джерело: УНН

Оператори м’ясопереробки повертаються до роботи в непростих обставинах.

Про це свідчать результати опитування ключових гравців м’ясопереробної галузі аналітиками асоціації «Свинарі України».

Так, представники підприємств назвали ТОП-5 основних бар’єрів для повернення ринку м’яса у звичне русло:

1. Платоспроможність населення залишається одним із найбільш «болючих» питань для операторів м’ясопереробки. Так, «застій» економіки та зниження реальних доходів населення загрожує істотним зниженням споживчої активності, оскільки м’ясо — перша позиція в раціоні, споживання якої скорочують при погіршенні економічних обставин. Зокрема, попит на яловичину вже втратив свою еластичність, адже зниження цін на цей вид м’яса не викликало пожвавлення торгівлі. В результаті цьогоріч традиційний «шашличний» сезон може оминути вітчизняний ринок свинини.
2. Дебіторська заборгованість для багатьох операторів залишається найболючішим питанням. Так, з початку війни затримку платежів низка торговельних мереж пояснювала активними бойовими діями на Київщині та Чернігівщині, фактичним руйнування магазинів чи їх закриттям. Проте «зависла» заборгованість за продукцію, яку поставили задовго до війни — на початку лютого. З іншого боку, протягом квітня та на початку травня ситуація з розрахунками ритейлу поркащилася: низка мереж погасила значну частину заборгованості. Окрім того, низка постачальників охолодженого м’яса в центрі України має вагому частку безнадійної дебіторської заборгованості. Хоча зараз деякі з них відновлюють роботу і намагаються погашати заборгованість частинами, окремі підприємства через понесені руйнування та збитки просто зупинилися. Така дебіторська заборгованість автоматично скорочує обіговий капітал підприємств-постачальників.
3. Посилення конкуренції та переорієнтація. Відповідну проблематику наразі відзначають оператори в усіх регіонах країни, проте найгостріше її наразі відчувають оператори сходу та центру. Так, по мірі повернення населення на Київщину та Чернігівщину, низка виробників м’ясної продукції, які брали вимушену паузу в діяльності, поступово повертаються до роботи. При цьому ємність ринку, хоча і дещо відновилася порівняно з березневою, проте все ще далека від довоєнного рівня. Тож м’ясопереробники відзначають загострення конкурентної боротьби. Водночас підприємства сходу постають перед питаннями забезпечення регіону свининою через ризик повної втрати низки вагомих свиногосподарств. Регіон ризикує залишитися з мінімальним локальними постачанням свинини. Сировинний вакуум може викликати чергову перебудову виробничо-збутових зв’язків.
4. Здороження пального та проблеми його закупівлі істотно ускладнюють логістичний процес на всіх ланках ланцюга доданої вартості ― як при закупівлі живих тварин на забій, так і при здійсненні постачання готової продукції.
5. Імпортні можливості операторів, які перейшли на спрощену систему оподаткування, наразі створюють неоднорідні ринкові умови. Так, «спрощенці» мають можливість завезти істотно дешевшу сировину для глибокої м’ясопереробки (виробництва ковбас, м’ясних консервів тощо), що зменшує їхню потребу в закупівлі вітчизняної охолодженої свинини та/чи живою масою. Крім цього, підприємства-постачальники охолодженої свинини західних областей відзначають ціновий тиск з боку покупців, які апелюють наявністю на ринку дешевшої на 20% пропозиції імпортного м’яса.

agroportal.ua

Згідно останнім даним лідером із експорту сухого молока та масла у листопаді 2017 року став «Вінницький молочний завод „Рошен“».

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод „Рошен“» (725 тонн), ПП «Білоцерківська агропромислова група» (244 тонн) та ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“» та по 42 тонни — ПрАТ «Куп'янський МКК» і ТОВ «Мілкіленд».

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“», 310 тонн ТДВ «Рожищенський сирзавод» та 222 тонн ПАТ «Яготинський маслозавод».

Прес-служба АВМ

У січні–травні 2017 року в Україні всіма категоріями господарств вироблено 3 969 тис. тонн молока, що на 1% менше, ніж за 5 місяців 2016 року.

Крім того, протягом звітного періоду експортовано 249 тис. тонн молокопродуктів (майже у два рази більше, ніж у січні−травні 2016 року), імпортовано ― 44 тис. тонн (на 2,3% більше).

У структурі експорту найбільшу питому вагу займає масло вершкове (69%), основними споживачами якого є Марокко, Молдова, Казахстан.

Зазначається, що пріоритетною позицією імпорту молочної продукції до України є сири (83% у структурі імпорту). Традиційними постачальниками сирів на український ринок є Польща, Німеччина та Франція.

За балансовими розрахунками, за 5 місяців поточного року порівняно з відповідним періодом 2016 року наповнюваність внутрішнього ринку молокосировиною зменшилася майже на 5%, відповідно скоротилося середньодушове споживання населенням молочної продукції і в середньому склало 77,8 кг у розрахунку на особу.

milkua.info за матеріалами «Економічний дискусійний клуб»