Мінагрополітики впроваджує європейську практику в дотриманні гігієнічних вимог під час виробництва та обігу продуктів тваринного походження

Карантин через спалахи небезпечного вірусного захворювання тварин — африканської чуми свиней (АЧС) діє в 21 населеному пункті в 11 областях України, повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Держпродспоживслужби.

Зокрема, такі пункти розташовані в Закарпатській (7), Київській (3), Вінницькій, Одеській (2), Хмельницькій, Рівненській, Дніпропетровській, Волинській, Полтавській, Донецькій та Івано-Франківській (1) областях.

У місцях, де оголошено карантин, вводять обмежувальні заходи, блокують переміщення свиней та продукції тваринництва, вилучають худобу, проводять дезінфекція. Карантин у населеному пункті оголошується на 40 днів. Якщо за цей час ветеринари не виявлять на його території нових спалахів, такий населений пункт вважається оздоровленим.

Читайте також: Фінансування Держпродспоживслужби хочуть збільшити у 6 разів

Згідно з повідомленням, за 2017 рік були оздоровлені більше 89 тис. неблагополучних щодо АЧС пунктів. В цілому, з початку 2017 року ветеринари зареєстрували в Україні 109 спалахів АЧС. Всього з 2012 року і станом на 21 вересня 2017 року на території України ветеринари зареєстрували 257 спалахів АЧС в 23 областях.

Згідно з даними глави відомства Володимира Лапи, з моменту першої фіксації спалаху АЧС на території України збитки галузі свинарства від розповсюдження вірусу становлять понад 200 мільйонів гривень. Якщо існуюча тенденція до поширення АЧС збережеться, Україна до 2020 року втратить понад 1,2 мільйона свиней, або 4 мільярди гривень, а непрямі витрати зростуть на 5-7,5 мільярда гривень. За підсумками 2017 року голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа прогнозує в Україні близько 200-250 спалахів АЧС.

pigua.info

У 2015 році Україна та ЄС уклали угоду про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). З тих пір Європа щорічно нарощує профіцит торгового балансу з Україною. Про це УНН повідомили в асоціації "Союз птахівників України".

Зокрема повідомляється, що ЄС збільшив позитивне сальдо торгівлі з Україною з 1,2 млрд євро у 2015 році до 4,2 млрд євро у 2018 році.

"Це означає збільшення чистого обсягу продукції європейських експортерів обсягом 1 мдрд євро на рік", - відзначили в асоціації.

При цьому всі чотири роки Україна купує у ЄС більше, ніж продає європейцям. І не тому, що немає можливості збільшити експорт, а тому що ринки відкриті не рівномірно, кажуть фахівці.

"Україна та ЄС погодили перелік товарних позицій, які мають обмежений доступ до європейських ринків. У той же час ПВЗВТ забезпечує практично необмежений доступ експортерів ЄС на український ринок для більшості товарів.

Згідно ПВЗВТ, Україна взяла на себе низку зобов'язань, які значно збільшують вартість української продукції, створюють додаткові витрати на адаптацію та зміну підходів. Вони були розроблені з метою підвищення привабливості імпорту в ЄС.

Багато в чому, вигоди для ЄС куди більш значущі, ніж ті, що отримала Україна", - пояснили в асоціації.

Вагому нішу у структурі експорту продуктів з України у ЄС займає м'ясо птиці. Україна у рейтингу постачальників ЄС стабільно входить в трійку лідерів з поставок курятини, поступаючись лише Бразилії і Таїланду. При цьому навіть цих потужних конкурентів Україна має намір випередити.

Однак, є істотні обмеження на ввезення української курятини у ЄС. На сьогоднішній день безмитна квота становить всього 20 тис. тонн.

Така ситуація не влаштовувала українських виробників, тому вони використовували всі можливі законні лазівки для збільшення поставок. Це у кінцевому рахунку призвело до того, що Єврокомісія погодилася піти на безпрецедентний крок і збільшити для України "курячу" квоту до 70 тис. тонн. Поки остаточного рішення немає, воно лише бурхливо обговорюється в ЄС.

Джерело: УНН

Встановлено кваліфікаційні, організаційні, технологічні та кадрові вимоги, яким повинен відповідати виробник ветеринарних препаратів. Відповідні Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 808, яка набуде чинності через два місяці з дня опублікування.

Постанова оприлюднена на сайті Кабінету Міністрів України.

Врегулювання суспільних відносин, пов’язаних з виробництвом ветеринарних препаратів та контролем якості виробленої продукції забезпечить стабільність та прозорість провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів. Крім того, прийняття постанови сприятиме забезпеченню потреб ветеринарної медицини якісними та ефективними препаратами, що своєю чергою важливо для якості та безпечності харчових продуктів тваринного походження, призначених для споживання людьми.

Виробництво ветеринарних препаратів здійснюється на підставі ліцензії, для отримання якої виробник подає в Держпродспоживслужбу заяву та визначений перелік підтвердних документів.

У ліцензіата повинно бути власне або орендоване приміщення, матеріально-технічна база, штатна чисельність фахівців відповідного рівня підготовки та нормативно-технічна документація з виробництва ветеринарних препаратів.

Ліцензійними умовами встановлено технологічні вимоги до виробництва, вимоги до приміщень та обладнання, а також до персоналу.

consumer

Сільгосптоваровиробники 11 областей України повністю закінчили обмолот гороху, а аграрії Одещини і Миколаївщини на 99% закінчили збирання пшениці.

Збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 4,8 млн га (41%) за врожайності 36,4 ц/га, намолочено 17,5 млн т зерна, в т.ч.:

• пшениці обмолочено 3,5 млн га за врожайності 36,0 ц/га, намолочено 12,6 млн т;
• ячменю обмолочено 1,3 млн га за врожайності 33,8 ц/га, намолочено 4,4 млн т;
• гороху обмолочено 101 тис. га за врожайності 22,4 ц/га, намолочено 226 тис. т.

Крім того, збирання озимого ріпаку проведено на площі 929 тис. га (79%), намолочено 2,5 млн т насіння за врожайності 26,8 ц/га.

В Одеській області намолочено 2,5 млн т зерна, у Дніпропетровській — 2 млн т. Аграрії Вінниччини та Миколаївської області зібрали по 1,6 млн т зерна, Кіровоградщина — 1,4 млн т, Хмельниччина та Черкащина намолотили понад 1 млн т зерна кожна.

Найвища врожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Івано-Франківщини — 61,2 ц/га.

agroportal.ua