Мінагрополітики впроваджує європейську практику в дотриманні гігієнічних вимог під час виробництва та обігу продуктів тваринного походження

18-нояб-2022

15 листопада Міністерство юстиції України зареєструвало наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813, яким затверджено Гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження. Документ імплементує вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради ЄС (№ 853/2004 від 29 квітня 2004 року) та дає змогу виконати норми ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Завдяки встановленим гігієнічним вимогам буде забезпечено підвищення рівня безпечності харчових продуктів тваринного походження та рівня громадського здоров’я. Крім того, вдасться досягти добросовісного та конкурентного середовища в сфері виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження.

Гігієнічні вимоги застосовуються до операторів ринку харчових продуктів, що здійснюють експорт до країн ЄС або заявили компетентному органу про готовність до здійснення такого експорту, починаючи з дня набрання чинності наказу.

До всіх інших операторів ці вимоги будуть застосовуватися через три роки з дня припинення або скасування воєнного стану.

Гігієнічні вимоги поширюються на виробництво та обіг таких харчових продуктів тваринного походження:

  • м’ясо свійських копитних тварин, зайцеподібних, диких тварин та диких тварин, вирощених на фермі;
  • подрібнене(січене або рублене) м’ясо (м'ясний фарш), м’ясні напівфабрикати та м’ясо механічного обвалювання, крім м’яса птиці та продукції з неї, вимоги до яких затверджені наказом МОЗ від 06 серпня 2013 року № 694;
  • м’ясні продукти;
  • живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі;
  • рибні продукти;
  • яйця та яєчні продукти;
  • жаб’ячі лапки та равлики;
  • топлені тваринні жири та шкварки;
  • оброблені шлунки, міхури та кишки;
  • високоочищені хондроїтин сульфату, гіалуронова кислота, інші гідролізовані хрящові продукти, хітозан, глюкозамін, сичужний фермент, риб’ячий клей та амінокислоти;
  • желатин та колаген.

Гігієнічні вимоги не поширюються на:

  • виробництво та обіг композитних продуктів;
  • первинне виробництво для особистого використання первинної продукції;
  • виробництво, зберігання та інше поводження з харчовими продуктами тваринного походження для особистого споживання;
  • прямі поставки виробником невеликих обсягів первинної продукції кінцевим споживачам та/або локальним закладам роздрібної торгівлі, що постачають її безпосередньо кінцевим споживачам;
  • поставки невеликих обсягів туш диких тварин та/або м’яса диких тварин мисливцями та/або користувачами мисливських угідь безпосередньо кінцевим споживачам та/або локальним закладам роздрібної торгівлі, що постачають їх безпосередньо кінцевим споживачам;
  • роздрібну торгівлю харчовими продуктами тваринного походження, крім винятків передбачених цими гігієнічними вимогами.

Документом також встановлено чіткі вимоги до температурних режимів та умов транспортування м’яса. Крім того, затверджено фізико-хімічні та органолептичні характеристики для топлених тваринних жирів.

minagro.gov.ua

Читайте также:
Названы страны, с которыми Украина будет развивать торговые отношения в 2021 году
11-янв-2021

Главная задача государства — давать компаниям возможность выходить на внешние рынки, то есть снимать таможенное нагрузки на украинские товары.

Такое мнение высказал заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины, торговый представитель Украины Тарас Качка во время онлайн-конференции «GoGlobal: В мире должно быть больше украинского».

«С 1 января 2021 года заработает два соглашения о свободной торговле с Израилем и Великобританией. В этом году мы планируем обновить соглашение о свободной торговле с ЕС, потому что уже прошел 5-летний период, а также расширим соглашение с Канадой», — отметил Тарас Качка.

По его словам, для Украины всегда остается актуальным вопрос налаживания торговых отношений с Турцией, ведь именно на эту страну поступает много запросов от бизнеса. Также есть запрос на развитие отношений с Азией и Средиземноморским регионом.

«Мы уже начали первый этап подготовки к переговорам с Египтом, Тунисом, Иорданией. Большой проект назревает с КНР, поскольку очевидно, что это наш крупнейший партнер. В 2020 году экспорт в КНР вырос на 92% за 11 месяцев. Есть основания для либерализации международной торговли», — отмечает Тарас Качка. Он рассказал, что в Украине есть проблема с участием предприятий в иностранных выставках. По его мнению, в этом вопросе нужна координация усилий государства и бизнеса.

«В выставочной политике мы имеем несовпадение между тем, что ожидает от государства бизнес, и что на самом деле может государство. Но надо помнить, что уникальный механизм нормального диалога государства и бизнеса является успехом в торговле и экономике», — подчеркнул Тарас Качка.

AgroPortal.ua

Узнать подробнее
Китай намерен сократить использование сои в комбикормах
10-дек-2021

Китайские компании начала сокращать использование сои в комбикормах в рамках директивы, изданной министерством сельского хозяйства страны в марте 2021 года.

Так, по данным местной газеты Global Times, например, в текущем году компания New Hope Liuhe уменьшила использование соевого шрота в комбикормах примерно на 2%. Компания ранее уже добилась серьезного снижения доли сои в комбикормах - до 12,5% в 2020 году по сравнению с 13,2% в 2019 году.

Аналогичным образом крупнейший производитель свинины в Китае Muyuan Foods ранее сообщил, что значительно сократил использование белковых компонентов в комбикормах главным образом за счет снижения доли соевого шрота. По данным Nasdaq.com , в прошлом году компания снизила долю соевого шрота в рационе свиней до 9,8%. При этом средний показатель в отрасли все еще значительно выше.

Ранее президент Muyuan Foods подсчитал, что если вся отрасль сократит долю соевого шрота в комбикормах до 9,8%, то потребность Китая в импортной сое сократится на 20 млн т в год.

По материалам AllAboutFeed

 

Узнать подробнее
НБУ прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%
26-сен-2022

Овочі, які б мали з настанням осені дешевшати, вперше за історію продавців продовжують набирати в ціні.

Національний банк України прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%. Це означає, що все, що ми звикли купувати в магазинах здорожчає в середньому на третину, йдеться в ТСН.

На продуктових ринках про інфляцію говорять усі — і покупці, і продавці, бо що ціни б'ють по кишені, то бачать усі. Раніше на овочі-фрукти вистачало і двохсот гривень, сьогодні і півтисячі мало.

Найскладніший період вже позаду, кажуть у Міністерстві економіки. «Липень і серпень — інфляція уповільнюється. Відповідно ця хороша новина і для підприємств і для споживачів. Оскільки ціни стабілізуються і життя економічне потроху приходить до норми», — переконує перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.

Кілька чинників, які включає в себе продуктова інфляція? Перший — обмінний курс. «На імпортні товари найбільше впливає курс долара. Коли Національний банк України зробив кероване послаблення курсу гривні по відношенню до долара, то там був навіть, ну таке дослідження, Національного банку, що на 25% от падіння курсу гривні до долара, воно вплине на інфляцію, десь на рівні 2−3 відсотки. В середньому на рік», — доповнює доктор економічних наук Василь Фурман.

Одночасно із курсом гривні до долара, зросла, приміром, і вартість бананів. «Якщо вони минулого року коштували в межах 50 гривень за кілограм, то сьогодні 70 і ми можемо визначити, що якраз безпосередньо наскільки обезцінилась гривня — так і подорожчали імпортні продукти», — каже голова асоціації українських банків Андрій Дубас.

Продукти, які вирощують в Україні, теж дорожчають, але не через стрибки долара. Українська націнка включає — вартість палива, яке використовують для доставки, та вартість мінеральних добрив. Борошно, яке коштувало минулоріч 18 гривень, а сьогодні продають по 25 за кілограм. Або цукор, який з 28 гривень зріс до 36. «І цукор, і борошно — це товари, які виробляються в Україні, в них є складова подорожчання і впливу, оскільки транспорт, витрати на логістику, подорожчання палива, вплинули на це, але не настільки, як безпосередньо імпортні товари», — додає Андрій Дубас.

Є і окремі випадки — всім відома соледарська «Артемсіль» через бойові дії зникла з полиць, а турецька значно дорожча. Або соняшникова олія, яка загалом дорожчає вже кілька років і це загальносвітова тенденція. Інша аномалія, яку спостерігають на ринках та у рітейлі — це несезонні коливання цін. Деякі овочі навіть попри початок осені продовжують дорожчати, каже Олег, який багато років продає перець та баклажани з Одещини. «Цей перець два роки тому коштував 14−15 гривень. А восени дешевшав до 10−12-ти. А зараз піднімається і піднімається», — каже продавець Вадим.

Окрім цін на пальне та курсу долара, на здорожчання продуктового кошика добряче вплинула паніка, кажуть економісти. Порожні полиці магазинів навесні — це був суто людський фактор. Але у Мініекономіки прогнозують, для паніки приводів вже не буде. «Тобто ми з вами уже відчули це подорожчання, відповідно подальших значних стрибків цін ми не прогнозуємо», — кажуть в міністерстві.

milkua.info

Узнать подробнее
В Ровенской области состоялся семинар по применяемым мерам при АЧС
18-мая-2017

Главным управлением Госпродпотребслужбы в Ровенской области совместно с субъектами хозяйствования при участии специалистов Государственного научно-исследовательского института по лабораторной диагностике и ветеринарно-санитанои экспертизы 17 мая 2017 проведен семинар на тему: «Профилактика африканской чумы свиней и предоставление лечебно-профилактической помощи животным» .

 Участие в семинаре принимали специалисты управлений Госпродпотребслужбы в районах и городах, начальники и эпизоотологи районных и городских государственных больниц ветеринарной медицины, директора районных государственных лабораторий ветеринарной медицины, заведующие участковых больниц, участков и пунктов ветеринарной медицины области, врачи ветеринарной медицины хозяйств и частные врачи. Общее количество участников составило более 200 человек.

В ходе семинара были освещены вопросы биобезопасности, диагностики, эпизоотологии и мероприятий при африканской чуме свиней, современную защиту производительности КРС от потерь, связанных с внешними и внутренними паразитами, и тому подобное.

Пресс-служба Госпродпотребслужбы

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок