Індія готова покрити дефіцит української пшениці

У минулому році зростання світового ринку склало 2,09%, і очікується, що країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону забезпечать середньорічний темп зростання 2%.

На думку дослідників ринку Technavio, ринок качиного м'яса може вирости на 1,3 мільярда доларів за три роки. У минулому році світовий ринок качиного м'яса збільшився на 2,09%, чому сприяло зростання попиту з боку країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, таких як Китай, Японія і Малайзія. 80% зростання ринку припали на Азіатсько-Тихоокеанський регіон в 2019 році. Такі фактори, як підвищення обізнаності про здорове харчування, зручність, пов'язане з готовою до вживання продукцією і розширення мереж швидкого харчування, стимулюють зростання ринку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. На думку аналітиків, зростання ринку в цьому регіоні буде випереджати зростання ринку на Близькому Сході і в Африці. Якщо судити по продукту, то найбільше зростання ринку спостерігався в сегменті свіжого м'яса качки.

 ptichki.net

Світові запаси зерна за підсумками 2022/23 МР вийдуть на найнижчий за десятиліття рівень через посуху та війну в Україні.

Про це пише Reuters з посиланням на дані Міжнародної ради по зерну.

За даними експертів, до кінця поточного сезону світових запасів кукурудзи вистачить лише на 80 днів споживання, що на 28% менше, ніж 5 років тому, і є найнижчим рівнем з 2010-2011 рр.

Зазначається, що несприятлива погода в ключових сільськогосподарських регіонах від США до Франції та Китаю призводить до скорочення врожаю зерна та його запасів, що підвищує ризик голоду в деяких з найбідніших країн світу.

Імпортери, виробники продуктів харчування та тваринники сподівалися, що доступність врожаю покращиться після того, як цього літа Україна відновила постачання з чорноморських портів, а американські фермери засіяли великі площі. Але очікується, що США, провідний у світі виробник кукурудзи, зберуть найменший її урожай за останні 3 роки. Посуха також завдала шкоди європейським врожаям і загрожує майбутньому посівному сезону в Південній Америці.

Очікується, що виробництво в ЄС досягне 15-річного мінімуму. Падіння змусить європейські країни збільшити імпорт з України в 2022-2023 рр. приблизно на 30% порівняно з попереднім роком — до 10,4 млн т, повідомила консалтингова компанія Strategie Grains.

agroportal.ua

За деякими прогнозами, війна в Україні мала тривати кілька тижнів. Але вона триває вже понад 200 днів. Український суддя міжнародного конкурсу World Cheese Awards, засновниця ProCheese Academy та сирний експерт Оксана Чернова ділиться поточним станом української сирної галузі під час війни.

«Війна не зламала українських сироварів. Вони зіткнулися з багатьма труднощами, але все більше повертаються до звичного режиму роботи. На заході України попит на сир зріс, оскільки там зосереджена велика кількість переселенців. В інших частинах країни ситуація інша.

Варто зазначити, що проблема палива залишається гострою через його високу вартість. Є проблеми з дистрибуцією сиру та постачанням молока сироварам, які втратили постачальників молока.

Фіналісти загальнонаціонального конкурсу ProCheese Awards 2021 екоферма «Мукко» та магазин сирів «Сироман» адаптувалися до сучасних вимог ринку та продовжують наполегливо працювати. Наприклад, «Мукко» обмежила виробництво дорогого сиру з трюфелями. «Сироман» розробляє нові правила, щоб українці могли урізноманітнити свій сирний кошик. Переможець ProCheese Awards 2021, екоферма «Доообра ферма» запустила виробництво безлактозної молочної продукції, а також активно розширює лінійку продукції з козячого молока.

На жаль, не всі виробники сиру можуть похвалитися відновленням роботи: деякі сироварні з Харківської області, Formaggio Olive із Запоріжжя призупинили виробництво через неможливість продовжити роботу з міркувань безпеки. Ці підприємства або в окупації, або в прифронтовій зоні.

На початку війни всі сировари, з якими ми спілкувалися останніми місяцями, віддавали свою продукцію на благодійність: і переселенцям, і армії, і жителям навколишніх сіл і міст. Навіть ті, хто втратив можливість робити сир, продовжують активно допомагати галузі.

Українські сировари чекають колишнього розмаїття

Хочу відзначити ще й роботу продавців сиру, адже вони є сполучною ланкою між споживачем і виробником. Саме вони працюють над запитами споживачів і як ніхто інший знають як змінилися споживчі вподобання. Звичайно, асортимент сирів на полицях супермаркетів суттєво змінився через зростання цін і логістичні труднощі.

Спостереження щодо українських споживачів

• зниження купівельної спроможності, а отже, і зменшення продажів
• люди, які звикли купувати дорогі сири, все одно їх купують, але з обережністю, прискіпливістю та в менших кількостях
• відбувся негласний бойкот сирів із назвами, пов’язаними з агресором, наприклад, це стосується назви«Російський сир», який уже зник з прилавків
• зріс попит на українські свіжі сири, такі як бринза та фета
• покупці, як правило, частіше обирають український сир, щоб підтримати свого виробника
• гурмани звертають увагу на обмежений асортимент блакитних сирів
• серед імпортної продукції споживач сьогодні найбільше звертає увагу на добре відомі моцареллу та буррату, а також твердий дозрілий сир.

Крім того, поціновувачі сирів, незважаючи на зростання цін, продовжують купувати улюблені продукти. Кажуть, це відволікає їх від новин і сумних думок. З цим неможливо не погодитись.

Роздрібна торгівля адаптується до змін

Варто аідзначити, що за останні місяці ціни на продукти харчування зросли в середньому на 15−20%. Причини — ріст цін на паливо та енергію, а також витрат на упаковку та інгредієнти. Незважаючи на всі труднощі, робота в сирній категорії знаходиться в активній фазі відновлення.

Супермаркети поступово розширюють пропозицію сиру. Перевага віддається сирам середнього та низького цінових сегментів. Хоча варто звернути увагу на появу сирів різних категорій, але з початком війни на прилавках з’явилися переважно свіжі та напівтверді сири.

Розширюється асортимент імпортних сирів. З появою нових продуктів від українських виробників динамічно розвивається сегмент свіжих сирів (фета, моцарелла, вершковий сир).

Деякі національні мережі активно думають про відновлення внутрішнього обслуговування споживачів сиру. Наприклад, мережа супермаркетів Ашан відновила роботу над проектом створення сирних просторів. Ритейлерів також цікавить ефективна робота з сирами — як зменшити списання, оптимально використовувати торгову площу та що робити зі старим асортиментом.

Поки що не вистачає кваліфікованих трейдерів, тому що частина українців виїхала за кордон. Це відбилося і на представленні сирів на полицях магазинів. Сподіваюся, власники мережі зрозуміють, наскільки важливо навчати своїх співробітників, адже від цього напрямку залежить прибутковість сирної категорії.

Підтримка європейських партнерів

Зараз багато країн підтримують Україну і ми надзвичайно вдячні кожному з наших європейських друзів. Я рада, що йдеться не лише про широку підтримку, а й про конкретні й актуальні запити: Британська академія сиру погодилася допомогти нашим сироварам, безкоштовно поділившись досвідом сироваріння. Ми вже провели першу лекцію сирного експерта Пола Томаса і отримали багато захоплених відгуків. Ось один із них: — Все було дуже цікаво. Багато корисної інформації. Дякуємо лектору та всім, хто долучився до створення такого чудового курсу. Дякую, — каже один із сироварів, які брали участь у курсі.

Попереду ще дві лекції — і я дуже рада, що українські сировари відкриті до нових знань, незважаючи на складні обставини.

Українські сири на World Cheese Awards

Конкурс World Cheese Awards цього року вперше мав відбутися в Україні. Однак через російське вторгнення його проведення передали країні-засновниці — Великій Британії.

Організатори конкурсу, Гільдія вишуканої їжі, також підтримали українських сироварів і надали можливість безкоштовної участі українських сирів у міжнародному конкурсі. Ми відібрали для участі понад 40 українських сирів, і кожен сировар мріє прославити Україну на світовій сирній арені.

Продовжуємо працювати, щоб наблизити Україну до Перемоги!»

ІНФАГРО за матеріалом forummleczarskie. pl

З 20 липня 2020 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вводить в експлуатацію новий вебпортал, який вже доступний за посиланням dpss.gov.ua/.

Про це йдеться на сайті відомства. 

У зв’язку з переходом на інший майданчик, супроводження вебсайту Держпродспоживслужби, зареєстрованого за адресою www.consumer.gov.ua/, з 1 вересня 2020 року буде припинено.

Перехід на сучасний вебресурс обумовлений потребами часу, необхідністю поглиблення і удосконалення співпраці з громадськістю, а також забезпеченням прозорості та відкритості діяльності Держпродспоживслужби.

Даний ресурс Держпродспоживслужби є офіційним джерелом для оприлюднення інформації у мережі Інтернет про свою діяльність.

Новий вебпортал Держпродспоживслужби має сучасний дизайн та більш зручний і доступний функціонал українською та англійською мовами, а також забезпечує доступність для користувачів з порушенням зору.

Структура вебпорталу враховує вимоги та потреби:

• громадськості;
• суб'єктів господарювання згідно з напрямками діяльності Держпродспоживслужби;
• нормативно-правового та методичного забезпечення;
• міжнародних стандартів та актуальних питань згідно з напрямками діяльності тощо.

З нагоди введення в експлуатацію нового вебпорталу т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко зазначила, що Служба «продовжує створювати додаткові сучасні інформаційні інструменти для покращення координації і співробітництва влади з громадськістю та бізнес-середовищем, оскільки це є головною запорукою успішної реалізації державної політики відповідно до напрямків діяльності Держпродспоживслужби».

Зауважимо, що створення нового вебпорталу реалізовано завдяки наданню відповідного інструментарію Держпродспоживслужбі Кабінетом Міністрів України та Міністерством цифрової трансформації у рамках проєкту «Сайти органів державної влади».

«Ми вважаємо, що таких проєктів має стати набагато більше та закликаємо кожного приєднатися до Цифрового розвитку України, використовуючи сучасні сервіси, програми, послуги, технології, які мають на меті створення комфортних умов для кожного споживача», — йдеться на сайті.

Робота Держпродспоживслужби щодо цифрового розвитку і надалі продовжуватиметься.