Мінагрополітики запропонувало перехідний період на європейські норми якості молока

Під час Глобального Форуму з продовольства та сільського господарства у Берліні в рамках Міжнародного зеленого тижня було обговорено питання теми: «Майбутнє тваринництва — стійке, відповідальне, ефективне».

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, що уряд та Мінагро вирішили, як «розпиляти» 6,3 млрд грн для АПК.

За словами першого заступника, тема тваринництва надзвичайно важлива та болюча для України, яка зараз стоїть на початку довгого та складного шляху перезапуску цієї колись потужної галузі.

Мартинюк зазначив, що в галузі тваринництва є три однаково важливих складових на глобальному та національному рівнях:

соціальна (ця галузь забезпечує роботою понад 1,3 млрд людей по всьому світу. 97% з яких мешкають у країнах, що розвиваються);

економічна (обсяг глобальної торгівлі молочними продуктами в 2017 році склав 71,8 млн тонн еквіваленту молока, м'ясом — 32 млн тонн);

екологічна (тваринництво генерує найбільші викиди метану).

«Всі вони враховуються українським урядом при забезпеченні системної цільової підтримки тваринницької галузі, на яку в держбюджеті на 2018 рік закладено безпрецедентні 4 млрд гривень. За рахунок надання гравцям ринку доступного ресурсу в різних форматах ми розраховуємо вийти на впевнені показники зростання як поголів'я, так і обсягів виробництва молочної та м’ясної продукції», — розповів перший заступник.

І додав, що загалом такі міжнародні заходи — корисна, хоч і доволі напружена, внаслідок жорстких лімітів часу та щільності зустрічей, можливість отримати інформацію щодо останніх трендів глобального продовольчого ринку.

«Також зауважу, що українське сільське господарство настільки значна складова аграрної складової світової економіки, що ми не лише перебуваємо під впливом загальносвітових тенденцій, а й значною мірою формуємо їх самі», — підсумував Максим Мартинюк.

milkua.info

Мінагрополітики запустило Інтерактивний звіт за ринком купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

Про те, як він функціонує та які параметри включає, розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.

«Сьогодні ринок землі — це живий організм, який змінюється щодня. Відбувається постійна динаміка щодо зміни середньої ціни за 1 га с.-г. землі. ТОП лідерів серед регіонів за кількістю угод також нестабільний: між областями триває постійна конкуренція. Тому земельний моніторинг актуалізується щодня. І ми повністю відкриваємо суспільству всі дані про земельні відносини в режимі реального часу. Така система вже давно представлена на сайті Держгеокадастру. Тепер у дещо модифікованому вигляді вона є і на сайті Мінагрополітики», — розповів Тарас Дзьоба.

За його словами, Інтерактивний звіт із узагальненими відомостями на сайті Мінагрополітики включає:

інформацію про загальну кількість угод, площі ділянок, їх загальну вартість та медіанну ціну за 1 га;

загальну площу ділянок за кожною з областей, а також загальну вартість земельних ділянок та їх середню ціну;

динаміку купівлі-продажу за останні три місяці - по днях, а також окремо за кожним регіоном, із вказівкою кількості ділянок, площі, вартості;

аналіз показників за розміром земельної ділянки та цільовим призначенням (загальна вартість, середня ціна, кількість ділянок, їх загальна площа).

«Завдяки цим даним можна, зокрема, побачити, наскільки варіативна ціна, і як вона відрізняється в тих чи інших територіальних громадах», — зазначив заступник Міністра.

Він підкреслив, що сьогодні на динаміку ринку землі впливають насамперед його учасники. Держава зробила основне — надала їм право володіти, користуватися, розпоряджатися землею як власністю. Далі справа за людьми: користуватися цим правом чи нехтувати ним.

«Ми очікуємо на зростання кількості середніх і малих сільгосвиробників, сектору переробки і т.п. Створення доданої вартості на селі, а також в аграрному секторі загалом. Уже цьогоріч аграрний сектор показує найбільший відсоток росту у порівнянні з іншими галузями економіки — 8%. І, якщо українці у повній мірі розумітимуть, як використовувати на свою користь переваги ринку землі, ця цифра тільки зростатиме», — резюмував Тарас Дзьоба.

minagro.gov.ua

Пропозиція молока залишається обмеженою, а геополітичні ризики підвищують ставки в умовах і без того високих цін, повідомляє Rabobank у своєму останньому звіті Commodity Markets Research.

Аналітики ЄС продовжують вказувати на зниження виробництва молока в річному обчисленні.  Останній звіт із США також показує, що виробництво молока в лютому впало на 1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.  У тому ж місяці виробництво молока в Новій Зеландії скоротилося на 8,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Rabobank зазначає, що поголів’я дійних корів у США дещо збільшилося в лютому вперше за 8 місяців.  Тим не менш, поголів’я корів на 96 000 голів нижче рівня минулого року, що робить позитивний приріст виробництва молока недосяжним.

«Наявність телиць на заміну також нижча рівня минулого року, що стає перешкодою для будь-якого значного збільшення поголів’я корів.  У зв’язку з цими обмеженнями пропозиції ціни на молочні продукти залишаються підвищеними», – йдеться у звіті.

Rabobank наголошує, що попит на імпорт з боку Китаю в 2022 році розпочався повільніше, зі зменшеними обсягами продукції на 2% до лютого.  «Однак імпорт незбираного сухого молока зріс на 25% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року за перші 2 місяці.  Тим часом імпорт сироватки знизився на 38% до

Rabobank пише, що війна між Росією та Україною додає невизначеності до і без того нестабільного світового молочного ринку.  «Молочна продукція з ЄС і США була заблокована в Росії з 2014 року, тому прямий вплив обмежений, але непрямий вплив буде відчуватися з кількох сторін.  Ціни на корми, добрива та енергоносії стикаються з підвищенням».

Згідно з дослідженням Rabobank, високі ціни на енергоносії впливають на всю економіку.  «Але в молочному секторі це матиме особливий вплив на енергоємні роботи, такі як розпилювальні сушарки для сухого знежиреного молока, незбираного сухого молока та сироватки».

Rabobank очікує, що цей тиск буде найсильнішим в ЄС, де приблизно третина поставок газу- з Росії.  «Скачки цін на природний газ можуть перешкодити надходженню молока до заводів, що займаються сушінням молока, хоча позиції заводів з виробництва сиру і сироватки можуть бути трохи кращими».

Підставою для високих цін на енергоносії є те, що, коли ціни на нафту високі, попит на молочні продукти, як правило, зростає в нафтовидобувних економіках.  «Більшість невизначеності на світових ринках зараз є підтримкою цін на молочні продукти», – йдеться у звіті.  «Головний негативний ризик для ринків полягав у тому, якщо Китай залучиться до російсько-українського конфлікту до такої міри, яка призведе до серйозних санкцій».

Ціни на останньому глобальному аукціоні молочної продукції 15 березня взяли паузу в зростанні і знизилися на 0,9% порівняно з попередньою подією.  Але вони залишаються на рекордно високому рівні.  Сухе знежирене молоко зросло на 1,6% до 4545 доларів США за метричну тонну, а незбиране сухе молоко впало на 2,1% до 4596 доларів США за метричну тонну.

ІНФАГРО 

Думки щодо зведення анти-АЧС-ного паркану у Польщі розділилися: з одного боку це значні (і можливо неоправдані) витрати — 33 млн євро, з іншого — без нього знижується ефективність боротьби із хворобою серед диких кабанів.

«Будівництво паркану не убезпечить нас від проникнення хвороби всередину країни. Вірус може занести випадковий водій або турист. Замість паркану гроші можна направити на масовий відстріл кабанів і введення правил біобезпеки в усій Польщі», — поділився Олекандр Даргевіч з Національної спілки роботодавців — виробників свиней Польщі.

Читайте також: Польща збудує паркан на кордоні з Україною і Білоруссю

Проблема зі зведенням паркану виникає і через те, що частини кордону Польщі з Україною та Білоруссю проходять важкодоступними землями (лісисті місцевості, річки, озера і канали, які створюють болота і торф’яники), які включають великі лісові комплекси Аугустовської, Книшинської і Біловезької пущ (національні і ландшафтні парки). Доступ до них вимагає змін в законодавстві.

Наразі в країні створена міжвідомча група, яка повинна оцінити, провести аналізи щодо можливості будівництва такого паркану. Про це повідомила Ева Лех, замміністра сільського господарства:

«У нас є проблеми з тим, що частина кордону проходить по річці, до кордону підходять приватні території тощо. Це дуже непросто. Будівництво паркану — це не все. Потрібно інтенсифікувати відстріл кабанів у смузі 100 км від східного кордону Польщі».

У країні зареєстровали вже 533 випадки АЧС серед диких кабанів. Тільки минулого тижня виявили 19 нових осередків і майже всі зафіксували на відстані до 30 км від польсько-білоруського кордону.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su