Мінагрополітики відкрило дані про 13 млрд грн державної підтримки за останні три роки

30-груд-2021

Агросектор показав найвищий рівень зростання за 11 місяців 2021 року в порівнянні з іншими галузями економіки й становить +16,7%.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Агросектор продовжує залишатися локомотивом економіки, гарантом стабільної експортної виручки та продовольчої безпеки України та світу, осередком створення десятків тисяч робочих місць та мільярдних наповнень місцевих бюджетів», — написав Міністр.

За його словами, цьогоріч понад 10 тисяч агропідприємств та 55 тисяч аграріїв отримали від держави 4,6 млрд грн. «Ми застосували нові підходи і зробили основний акцент саме на малих та середніх с.-г. товаровиробниках. На галузях, які потребували ще більшої уваги від держави: тваринництві, садівництві, переробці с.-г. продукції, с.-г. машинобудування. Станом на зараз державна підтримка вичерпана на 100%», — зазначив Роман Лещенко.

Він наголосив, що стала аграрна політика дає можливість формувати рекордні показники врожайності, а також забезпечити більше 30 тисяч нових робочих місць в календарному році. Він зауважив, що в наступному році в пріоритеті залишаться переробка, тваринництво, садівництво та меліорація, адже саме в цих сферах створюється найбільша кількість робочих місць. До того ж вони є найбільш капіталомісткі з точки зору створення доданої вартості.

Крім того, в фокусі буде новий напрямок — агрострахування. Який допоможе аграріям більш впевнено здійснювати діяльність, не дивлячись на природні та фінансові негаразди. Новий напрям держпідтрмики як меліорація, вже дав можливість запустити пілотні проекти в різних областях і буде масштабований після запуску об'єднання водокористувачів в 2022 році в Україні.

Міністр повідомив, що фінансові обсяги держпідтримки зберігаються на рівні 2021 року. «Ми працюватимемо над розширенням кредитування аграріїв, яке має сягати мінімум 100 млрд грн. Для цього ми також запустимо в 2022-му Державний аграрний реєстр — електронну систему, яка відкриє всі дані про державну підтримку аграріям та допоможе зі ще більшою поінформованістю фермерів щодо нових програм та можливостей отримання коштів», — підкреслив Роман Лещенко.

Також він додав, що на сайті Мінагрополітики з’явився новий дашборд, де в режимі реального часу відображаються всі дані за виплатами держпідтримки: програми, напрями, суми, кількість отримувачів, статистика за областями. «Усе до кінцевого бенефіціара за останні три роки. Йдеться про більш ніж 13 млрд грн виплачених державних коштів — усе прозоро й доступно відображено за посиланням», — зазначив Міністр.

minagro.gov.ua

Більше новин
Визначено перші проекти «Програми з відновлення України»
09-груд-2022

Вони фінансуватимуться за рахунок Європейського інвестиційного банку у рамках «Програми з відновлення України». На першому етапі відібрано 83 проекти загальною вартістю 4,7 млрд грн., які будуть реалізовані у 10 регіонах України.

Зокрема:
Київська область – 30 проектів,
Одеська область – 11 проектів,
Полтавська область – 11 проектів,
Вінницька область – 8 проектів,
Дніпропетровська область – 8 проектів,
Житомирська область – 6 проектів,
Чернігівська область – 3 проекти,
Кіровоградська область – 3 проекти,
Сумська область – 2 проекти,
Черкаська область – 1 проект.

У першому «пакеті проектів» пріоритет надавався відновленню шкіл, дитячих садочків, лікарень, ЦНАП, об’єктів тепло-, водопостачання та водовідведення.

Усього в рамках «Програми з відновлення України» ЄІБ профінансує реалізацію проектів на загальну суму 340 млн. євро (близько 13,1 млрд. грн. за офіційним курсом НБУ).

PigUA.info за матеріалами t.me/getmantsevdanil

Детальніше
Експорт європейської свинини в Китай «під тиском»
05-лип-2017

Згідно з останніми даними Євростату, загальний обсяг експорту свинини, включаючи субпродукти, до всіх третіх країн впав на 4% в річному обчисленні протягом перших чотирьох місяців 2017 року, вважає аналітик AHDB Доріан Харріс.

Торгівля з Китаєм, на частку якої припадало майже 40% від загального обсягу експорту, у першій третині року скоротилася на 18%. На це особливо вплинув різкий спад поставок в квітні, коли обсяги впали до рівня, близького минулорічному. Навпаки, поставки на інші ринки в квітні скоротилися всього на 6 відсотків.

Загальний обсяг експорту свинини з ЄС в січні-квітні

Джерело: AHDB Pork

За січень-квітень в торгівлі ЄС з Філіппінами відбулося набагато менше падіння — на 3%. Проте, поставки в Японію і Південну Корею збільшилися в річному численні на 6% і 30%, відповідно. Експорт свинини в Гонконг практично не змінився за рік, збільшившись менше 1%.

Експорт свіжої/замороженої свинини з ЄС за той же період знизився на 3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Проте з основних ринків поставки в Південну Корею збільшилися на чверть, за якою слідував Гонконг, який наростив імпорт європейської свинини на 14%. Експорт в США також виріс на 11%, в той час як Філіппіни продемонстрували скромне зростання на 4%, а Японія збільшила закупівлі менш ніж на 1%. А от поставки в Китай,навпаки знизилися на 21%.

 pigua.info за матеріалами Meatinfo

Детальніше
УМІ у вересні 2020 року зріс лише на 0,5% — Андрій Ярмак
05-жовт-2020

Вересневий УМІ ледве не зробив сенсацію — до цього 9 років поспіль він зростав досить впевнено, а в 2020 році зріс лише на піввідсотка (в середньому за останні 9 років він зростав на понад 12% в вересні).

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Вкотре вже констатуємо високий рівень стабільності УМІ влітку цього року і мінімальну поки що сезонність», — зауважує він.

На умовну прибутковість виробництва молока в професійних господарствах України у вересні вплинули:

  1. Ціни на молоко (закупівельні) — вони зросли у вересні на 4,3%.
  2. Ціни концентрованого кормового міксу — вони теж зросли на 3,7%, обмежуючи відповідно зростання прибутковості молочного виробництва.

«В 2019 році у вересні ціни на молоко зросли менш різко — лише на 3,7%, але прибутковість різко зросла, бо кормовий мікс подешевшав відразу на 12,6%. Враховуючи це, умовна прибутковість виробництва молока у вересні 2020 року була вже на 30,6% гіршою за минулорічну в цей же місяць, і вперше цього року нижчою, ніж середня за останні 5 років для цього місяця на 4%», — розповідає експерт.

Як зазначає Андрій Ярмак, кумулятивно за перші три квартали 2020 року виробники молока отримали на 5% менше прибутків, ніж протягом того же періоду 2019 року, але все ще на 15% більше, ніж середній показник прибутковості протягом п’яти останніх сезонів. Не зважаючи на те, що Україна фактично перестала бути експортером молока, слабкість місцевого ринку не дозволяє підвищити прибутковість виробництва, щоб стимулювати інвестиції в комерційне виробництво якісної сировини.

«Нагадаю, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, залежно від змін у рівнях ефективності в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — говорить він.

За словами експерта, аналіз минулих років показує, що УМІ жодного разу не знизився в жовтні. Середнє жовтневе зростання індексу перевищувало 11%, а минулого року в жовтні УМІ зріс майже на 10%.

«Це не означає, що він гарантовано зросте. Але передумови для зростання є, бо глобальні ціни укріплюються на більшість біржових товарів, крім масла, ціни на яке продовжують зближуватися з цінами на молочний білок (про імовірність такого розвитку подій я говорив ще на самому початку пандемії). Тому, можливо, цей рік стане не гіршим за минулий, який був досить прибутковим для ефективних комерційних виробників якісного молока», — підкреслює Андрій Ярмак.

milkua.info

Детальніше
За рахунок виробництва кормових комах Великобританія може скоротити обсяг імпорту сої на 20%
06-лип-2021

Загальний попит на кормове борошно з комах з боку британського сектора свинарства, птахівництва і виробників червоної риби може скласти близько 540 тис. т на рік до 2050 р., йдеться в новому звіті Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) і британського роздрібного продавця Tesco.

Згідно з публікацією виробництво борошна з комах в такій кількості в Великобританії дозволить замінити близько 16 тис. т рибного борошна і 524 тис. т сої, що еквівалентно однієї п'ятої від прогнозованого імпорту сої в Великобританію в 2050 р. або всьому об'єму, що імпортується Tesco UK в 2018 р.

На думку аналітиків, заміна сої альтернативними джерелами сировини дозволить припинити збезлісення в багатьох регіонах Південної Америки. На цьому тлі WWF і Tesco закликають британських політиків і промисловість негайно вжити заходів для розширення виробництва альтернативних джерел кормової сировини.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок