Мікроводорості можуть замінити антибіотики в годуванні поросят

Європейські фермери мають намір збільшити закупівлю генетично модифікованих кормів для тварин із США та Південної Америки після того, як вторгнення росії припинило поставки кукурудзи з України.

Українська не ГМ-кукурудза становить близько половини імпорту Європейського Союзу, пише Bloomberg. При цьому, за даними Центру з безпечності харчових продуктів, понад 90% кукурудзи з США та Бразилії є генетично модифікованою.

Оскільки ЄС переходить до забезпечення продовольчої безпеки, він пом’якшує правила імпорту. В Іспанії, яка очікує поставки кукурудзи зі США, Аргентини та Бразилії протягом наступних двох тижнів, уряд тимчасово дозволяє імпорт зі слідами пестицидів, щоб компенсувати втрату виробництва в Україні.

«Це допоможе уникнути дефіциту», — сказав речник асоціації виробників кормів Іспанії (CESFAC), одного з найбільших споживачів української продукції.

Голова Strategie Grains Андре Дефуа прогнозує, що ЄС імпортуватиме 800 тис. т американської кукурудзи цього сезону, найбільше з 2017-18 рр.

«У деяких фермерів у Центральній Європі та Данії починають закінчуватися корми без ГМО», — повідомив керівник відділу ЗМІ молочного гіганта Arla Асе Андерссон.

agroportal.ua

Європейська федерація виробників комбікормів (FEFAC) підготувала доповідь для учасників ринку і законодавців, в якому перерахувала кроки, необхідні для розширення використання побічних продуктів інших галузей у виробництві комбікормової продукції.

Відзначається, що глибший рівень інтеграції між різними галузями відповідає стандартам циркулярної економіки.

Зокрема зазначається, що жуйні тварини мають унікальну можливість споживати побічні продукти вирощування зерна та ряду інших сільськогосподарських культур, які не можуть бути використані в якості джерела їжі для людини.

Підраховано, що комбікорми в світі сьогодні в середньому на 86% складаються з продуктів, які не придатні для споживання людиною, разом з тим деякі побічні продукти все ще не маєте прав на використання в якості сировини при виробництві комбікормів.

За матеріалами Feed Navigator

У 2020 р. збережено державну підтримку АПК для подальшого стимулювання галузі та досягнення соціально-економічного ефекту.

Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко, пише прес-служба міністерства.

Зокрема, в бюджеті закладено втрати в сумі в 4 млрд грн за ключовими напрямами: тваринництво, фермерство, садівництво, компенсація вартості с/г техніки та компенсація відсотків кредитів. Таке рішення прийнято 13 квітня на позачерговому засіданні Верховної Ради України. За внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» проголосували 249 народних депутатів.

«При активній позиції аграрного комітету ми повністю зберегли державну підтримку аграрної галузі. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту і відкриття нових експортних ринків. Ми очікуємо, що нинішня підтримка дозволить залучити близько 14,7 млрд грн інвестицій в економіку України і створити більше 85 тис. нових робочих місць", — зазначив Ігор Петрашко.

Він вважає, що закладені внутрішні інвестиції в агросектор матимуть мультиплікативний ефект і позитивно вплинуть на розвиток суміжних галузей економіки.

Так, на підтримку шляхом здешевлення кредитів, згідно з повідомленням, закладена сума в розмірі 1,2 млрд грн. За словами Ігоря Петрашко, це надасть доступ с/г виробникам до пільгових кредитів і зменшить їх вартість до 5%. Очікується, що сукупний обсяг залучених кредитних ресурсів складе 16,4 млрд грн.

На підтримку галузі тваринництва виділено 1 млрд грн. За результатами програми очікується введення в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм і комплексів, створення 1700 додаткових робочих місць.

У повідомленні наголошується, що 1 млрд грн залишився на компенсації із закупівлі техніки та обладнання вітчизняного виробництва Це збільшить обсяги реалізації вітчизняної техніки мінімум на 15% в 2020 році. Очікувані надходження податків і зборів у 2020 році від учасників програми і суміжних виробництв складуть близько 2 342,3 млн грн, з яких понад 550 млн грн — це податки на фонд оплати праці.

У свою чергу на програму розвитку фермерства та кооперативів заплановано направити 400 млн грн. Підтримка цього сегмента спрямована на збільшення кількості об'єктів місцевої переробки сільськогосподарської продукції, збільшення рівня зайнятості сільського населення, підвищення рівня знань і умінь сільського населення у виробництві сільськогосподарської діяльності.

На підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства виділено 400 млн грн. Очікується збільшення нових насаджень інтенсивного типу на площі понад 4,0 тис. га, збільшення продукції з високою доданою вартістю за рахунок будівництва об'єктів зі зберігання та переробки, нарощування експортного потенціалу, скорочення обсягів імпорту та створення нових робочих місць.

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info