Тваринництво ЄС переходить на ГМ-корми через недоступність української кукурудзи

Про велику кількість випадків взагалі не повідомляють китайську владу. Таку думку висловив торговий представник канадської селекційно-генетичної фірми Genesus Аллан Бентлі.

На його думку, для отримання повної картини про те, як чума впливає на виробництво свинини в КНР, потрібно стежити за її імпортом. З виходом ситуації з-під контролю Китай, де, до речі, зосереджена майже половина всього світового поголів'я свиней, буде нарощувати імпорт свинарської продукції.

Тим часом в Польщі заявили, що взяли під контроль ситуацію з АЧС. За словами польського міністра сільського господарства Яна Кшиштофа Ардановскі, вірус попрямував на захід Європи.

ЄК погодилася з доказами Польщі і звільнила від обмежень, пов'язаних з АЧС, 60 гмін (найменша адміністративна одиниця в країні) в Люблінському, Мазовецькому, Вармінсько-Мазурському і Підкарпатському воєводствах. М'ясо, отримане від свиней, вирощених на цих територіях, може поставлятися в країни ЄС.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Роторні доїльні зали (або «каруселі») набувають дедалі більшої популярності серед молочно-товарних ферм України.

Про це в коментарі для AgroPortal.ua розповіли в Асоціації виробників молока (АВМ).

Зокрема, таке обладнання забезпечує кращу оборотність стада, зручність, меншим стає навантаженням на операторів доїння.

За коментарями виробників доїльного обладнання, роторні установки (наприклад, на 48 місць) стають актуальними для ферм потужністю від 200 корів. А для господарств понад 1000 корів — чи не єдиним оптимальним рішенням, зазначають в АВМ.

Експерти додають, що в Україні, як і у світі, набирає обертів тенденція до укрупнення молочно-товарних ферм, разом з тим зростають і потужності доїльного обладнання.

Надпотужними інноваціями, як то роторна доїльна зала на 120 місць, нещодавно встановлена в Китаї, поки українські фермери похвалитися не можуть.

На сьогодні в Україні працюють «каруселі» на 80 місць. «Таких доїльних залів у всій Європі близько десятка, з них — дві в Україні», — говорять в асоціації.

Перша — встановлена у 2016 р. СТОВ «Промінь» (Миколаївська обл., обладнання виробництва DeLaval). Другими у 2018-му стали ТОВ «Кищенці» (Черкаська обл., обладання Gea Farm Tecnologies).

Окрім цього, вітчизняні молочні ферми впроваджують інші інновації у доїнні. Серед таких — роботизовані доїльні установки (як окремі роботи-дояри, так і роботизовані «каруселі»), «лабораторія в молоковпроводі».

Остання забезпечує автоматизований контроль якості і безпечності молока у потоці під час доїння, що допомагає слідкувати за здоров’ям кожної корови та не допускати проблемне молоко у спільний танк-накопичувач.

Загалом в АВМ заначають, що попри негативні наслідки коронавірусної пандемії та затяжну кризу у галузі, молочні господарства у 2020 р. продовжили розпочаті раніше інвестиції у модернізацію та розбудову.

Вітчизняні годувальники анонсували збільшення виробництва продуктів харчування.

ТОВ «Кусто Агро» планує побудувати на Житормищині сучасний потужний тваринницький комплекс на 1,2 тис. голів дійного стада. Планується, що комплекс буде зведений у селі Липне Любарського району Житомирської області.

«На комплексі планують отримувати добові надої по 35 л на корову, для чого буде закуплено високопродуктивне поголів'я за кордоном. У разі успіху компанія збудує другу чергу на 3 тис. голів», — йдеться у повідомленні.

Раніше про плани збільшити поголів'я великої рогатої худоби заявили вже в компанії Grain Alliance (ТОВ «Баришівська зернова компанія»). Планується, що до кінця поточного року молочно-товарна ферма в селі Овсюки Гребінківського району Полтавської області, яка входить в компанію Grain Alliance, збільшить поголів'я дійного стада до 400 голів.

Ще один приклад — «Кищенці», яке до 2020 року планує збільшити поголів'я ВРХ майже втричі.

Колишня «Даноша», перейменована в «Гудвеллі Україна», анонсувала будівництво нового заводу на 700 робочих місць.

unn

Є два роки, щоб підготувати країну до європейських стандартів у галузі ветеринарії. Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька після підписання Президентом Володимиром Зеленським Закону «Про ветеринарну медицину».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Це надзвичайно важливий і потрібний Закон, бо він наблизить наш бізнес до європейських ринків, а з іншого боку відкриє шлях європейським інвестиціям в аграрний сектор української економіки, — зазначила Владислава Магалецька. — Запровадження європейських норм — це виклик для нас. Тож ми вже зараз починаємо підготовку до впровадження положень закону, який має змінити величезну кількість процесів в галузі тваринництва. Впевнена, що наші фахівці впораються із цим завданням».

Законом «Про ветеринарну медицину» враховуються вимоги більше ніж десяти актів законодавства Європейського Союзу та створюється підґрунтя для подальшої імплементації ще кількох десятків актів законодавства ЄС. Він передбачає удосконалення діючої системи ветеринарно-санітарних заходів та спрощення умов для ведення бізнесу, що в перспективі матиме позитивний ефект для української економіки. Закон вводиться в дію через два роки з дня набрання ним чинності.

Впровадження закону сприятиме покращенню ветеринарно-санітарної та епізоотичної ситуації в Україні, підвищенню ефективності державного управління системою ветеринарної медицини, покращенню умов господарювання в галузі тваринництва, нарощенню експорту живих тварин, продуктів тваринного походження та ветеринарних препаратів з України.

Пріоритетними у роботі Держпродспоживслужби є захист як інтересів держави, так і бізнесу та кожного споживача.