Міжнародне епізоотичне бюро допустило можливість експорту свинини з уражених АЧС країн

ВАР продовжує доносити свою позицію щодо відкриття ринку землі в Україні у циклі документальних сюжетів «Чия земля» на «Громадське ТВ». Заступник голови ВАР Денис Марчук наголошує на основних моментах земельної реформи.

«Спочатку набувати права власності на землю зможуть лише фізичні особи громадяни України (ліміт 100 га), а далі (з 1 січня 2024 року) — юридичні особи. Важливим моментом є те, що кінцевим бенефіціаром юридичних осіб, які захочуть купити землю, повинні бути лише громадяни нашої країни. А обмеження по концентрації не сягатиме більше 10 000 га на юридичну особу», — пояснює він.

Разом з тим, зауважує експерт, в умовах впровадження ринку землі малий та середній агробізнес не зможе конкурувати з великим.

«Сьогодні державна підтримка аграріїв недостатня, а кредитування недоступне — ставки дуже високі. Тому на старті ринку землі малий фермер буде програвати великим агропідприємствам, які закордоном можуть кредитуватися під 2−3%. Тому вкрай важливо сьогодні підтримати малий і середній агробізнес. Ми звертаємося до президента, Кабміну, щоб на період впровадження земельної реформи в Україні була розроблена програма підтримки для малих фермерських господарств і середнього агробізнесу», — підсумував експерт.

Пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради

Украинский молочный индекс (УМИ), что показывает условную доходность производства молока в коммерческих предприятиях в июне 2017 повторил исторический рекорд, который был достигнут в июне 2013.

Зміцнення торговельно-економічних зв’язків між Україною та Канадою є важливим пріоритетом для України. 

Про це повідомив Олексій Любченко ексміністр економіки України, під час зустрічі з питань перегляду положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою з Ларисою Ґаладзою, Надзвичайною та Повноважною Послом Канади в Україні, передає прес-служба Міністерства економіки України.

«В Україні відбуваються історичні події. Президент України Володимир Зеленський під час візиту до США презентував політичну рамку — План трансформації України та Національну стратегію „Україна-2030“. Також ми напрацювали два середньострокові документи: прогноз соціально-економічного розвитку на три роки й трирічну бюджетну декларацію. Ці документи містять чіткі параметри взаємодії держави з бізнесом. Основна мета — зростання ВВП та зайнятості», — коментує Любченко.

Крім того, урядовець поінформував про інституційні зміни, які дозволять інвесторам по-новому поглянути на Україну. Зокрема, запроваджені важливі кроки — закони про інвестиційних нянь, індустріальні парки. Найближчими днями Верховна Рада у другому читанні розгляне законопроекти, які нададуть індустріальним паркам інвестиційного змісту — податкові пільги, можливості ввезення обладнання, підключення комунікацій тощо. Створюється зовсім нове інвестиційне середовище.

«Національна стратегія „Україна-2030“, яка схвалена Володимиром Зеленським, є важливим політичним документом через те, що вона визначає перспективи розвитку України з точки зору дипломатії та інвестицій», — наголосила Лариса Ґаладза.

Під час зустрічі сторони домовилися розпочати переговори щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю з метою аналізу подальшого розвитку та поглиблення її положень і поширенню її дії на сфери, наразі не охоплені нею, зокрема такі як транскордонна торгівля послугами, фінансові послуги, інвестиції, телекомунікації, тимчасове перебування та інші предметні галузі.

«Також були обговорені актуальні питання щодо судової реформи в Україні, продовження реформи корпоративного управління та процесів відбору представників наглядових рад у важливі для економіки підприємства, питання приватизації, енергоефективності тощо», — підсумували у міністерстві.

milkua.info

Ціни на пшеницю в Україні залишаються низькими, у той час як експортні котирування зростають.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade.

«В Україні ціни на пшеницю залишаються на низькому рівні — 7000-7500 грн/т (240-260 $/т) з доставкою на млин на тлі обмеженого державою експорту, для якого потрібна ліцензія, та логістичних проблем з доставкою до станцій переходів в ЄС і портів Румунії», — говориться в повідомленні. 

Водночас ціни експортних пропозицій продовольчої пшениці нового врожаю виросли до 350-380 $/т FOB на тлі зменшення врожаю та логістичних проблем із поставками, особливо з огляду на збільшення виробництва в Румунії та Болгарії, які спочатку відвантажать власне зерно, а потім дозволять Україні скористатися своїми портами.

Світові ціни на пшеницю у понеділок виросли:

на 1,8%, або 7,8 $/т до 437,3 $/т — липневі ф’ючерси на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго;

на 1,9%, або 8,73 $/т до 469 $/т — липневі ф’ючерси на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті;

на 1,5%, або 7,17 $/т до 477,1 $/т — вересневі ф’ючерси на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі;

на 0,7%, або 3 $/т до 415 $/т — липневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю в Чикаго;

на 1,2%, або 5,25 €/т до 426 €/т або 454,4 $/т — вересневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext.

«Трейдери намагаються зрозуміти, як скорочення пропозицій пшениці, особливо з основних країн-експортерів, вплине на ціни з огляду на обмеження експорту Індією та блокування портів в Україні. Але вже зрозуміло, що не варто чекати низьких цін на пшеницю в новому сезоні», — пояснюють аналітики.