Низьких цін на пшеницю в новому сезоні чекати не варто

25-трав-2022

Ціни на пшеницю в Україні залишаються низькими, у той час як експортні котирування зростають.

Про це повідомляють аналітики GrainTrade.

«В Україні ціни на пшеницю залишаються на низькому рівні — 7000-7500 грн/т (240-260 $/т) з доставкою на млин на тлі обмеженого державою експорту, для якого потрібна ліцензія, та логістичних проблем з доставкою до станцій переходів в ЄС і портів Румунії», — говориться в повідомленні. 

Водночас ціни експортних пропозицій продовольчої пшениці нового врожаю виросли до 350-380 $/т FOB на тлі зменшення врожаю та логістичних проблем із поставками, особливо з огляду на збільшення виробництва в Румунії та Болгарії, які спочатку відвантажать власне зерно, а потім дозволять Україні скористатися своїми портами.

Світові ціни на пшеницю у понеділок виросли:

на 1,8%, або 7,8 $/т до 437,3 $/т — липневі ф’ючерси на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго;

на 1,9%, або 8,73 $/т до 469 $/т — липневі ф’ючерси на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті;

на 1,5%, або 7,17 $/т до 477,1 $/т — вересневі ф’ючерси на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі;

на 0,7%, або 3 $/т до 415 $/т — липневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю в Чикаго;

на 1,2%, або 5,25 €/т до 426 €/т або 454,4 $/т — вересневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext.

«Трейдери намагаються зрозуміти, як скорочення пропозицій пшениці, особливо з основних країн-експортерів, вплине на ціни з огляду на обмеження експорту Індією та блокування портів в Україні. Але вже зрозуміло, що не варто чекати низьких цін на пшеницю в новому сезоні», — пояснюють аналітики.

Більше новин
Світовий ринок птиці: чого очікувати в 2021 році?
15-жовт-2020

Минулого тижня Департамент сільського господарства США (USDA) опублікував оновлений прогноз розвитку ситуації на глобальних ринках м’яса, зокрема, птиці. Очікується, що наступного року зросте як глобальне виробництво так і експорт курятини.

Прогнозується, що у 2021 році виробництво птиці в світі зросте на 2% до рекордних 102,9 млн тонн. У той же час, зростання обсягів виробництва в Китаї уповільниться через зниження споживчого попиту. З іншого боку помірне збільшення буду спостерігатися серед інших провідних виробників (Бразилія, ЄС, США та Індія). Хоча частина цього приросту буде спрямована на міжнародні ринки, прогнозоване економічне зростання в основному сприятиме розвитку внутрішнього попиту в країнах-виробникиах.

Обсяги експорту м’яса птиці у 2021 році також має зрости на 2% до рекордних 12,2 млн тонн. Провідний світовий експортер Бразилія забезпечить понад третину зростання.

Очікується, що наступного року Україна закріпить свою позицію (шосте місце) серед глобальних експортерів курятини і продасть за кордон 430 тис. тонн м’яса птиці.

Meat-Inform

Детальніше
Поголів'я ВРХ в Україні скоротилося
23-серп-2019

Станом на 1 серпня 2019 року в Україні налічується 3,724 млн. голів ВРХ, з них 1,917 млн. — молочне поголів'я. Загальна кількість ВРХ зменшилася на 4,4% у порівнянні з 2018 роком (3, 893 млн. голів).

Про це повідомляє Державна служба статистики України.

Зокрема, кількість ВРХ у промисловому секторі зменшилась на 5,8% (1,115 млн. голів у 2019 році проти 1, 183 млн. у 2018 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 453,7 тис., що на 4,8% менше ніж у 2018 році.

Приріст ВРХ демонструє Тернопільська область (+2,3%). Чисельність у решті регіонів зменшується. Найбільше падіння на підприємствах Закарпаття (-28,6%), Чернівецької (-16%) та Донецької (-11,1%) областей.

Кількість великої рогатої худоби на 01 серпня 2019 року, тис. голів

 

Станом на 1 серпня чисельність ВРХ у господарствах населення зменшилась на 3,7% (2,608 млн. голів у 2019 році проти 2,710 млн. у 2018 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 1,463 млн., що на 4,3% менше ніж у попередньому році.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

MilkUa.info

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
09-квіт-2019

У період з 30 березня по 5 квітня 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 160 осередків особливо небезпечних хвороб.

Нові вогнища ящура виявили в Замбії (1), Зімбабве (8), Марокко (1) і в Палестині (1). Африканську чуму свиней (АЧС) вперше зареєстрували в Камбоджі (1). АЧС також продовжують реєструвати на території Бельгії (5), Болгарії (7), Латвії (5), Польщі (37), в Румунії (19) і в Китайській Народній Республіці (2). Нові випадки захворювання на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (17).

Ветеринарні служби Мексики (1), Болгарії (1), Індії (1), Непалу (3), Тайваню (5) і Китайської Народної Республіки (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Один осередок хвороби Ньюкасла виявили в Мексиці.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про нове вогнище близькосхідного респіраторного коронавірусного синдрому в Саудівській Аравії, про вогнище туберкульозу великої рогатої худоби в Ізраїлі і про 41 вогнище західного енцефаломієліту коней в Мексиці.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Юрист розповів про закони, які захищають аграріїв від крадіжок зерна окупантами
13-трав-2022

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок